Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Безпека при роботі в резервуарах та колодязях




Категорії приміщень з електронебезпеки

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

• підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує

75 % або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на провах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

• струмопровідна підлога (металева, залізобетонні);

• висока температура повітря (+35°С);

• можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання — з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

• відносна вологість повітря постійно тримається близько 100 % (стеля, підлога, стіни покриті вологою);

• хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

• одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

13.1. До робіт у колодязях, закритих ємностях і камерах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли інструктаж з охорони праці, навчені застосуванню ЗІЗ, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах. Зазначені роботи виконуються за нарядом-допуском підприємства.

13.2. У наряді на виконання робіт з підвищеною небезпекою вказуються зміст роботи, заходи безпеки під час її виконання, час початку і закінчення, склад бригади і дані про проведення інструктажу з охорони праці з обов'язковим підписом працівників. Право видачі і затвердження наряду на роботи з підвищеною небезпекою встановлюється наказом по підприємству. Наряд видається на строк, потрібний для виконання заданого обсягу робіт.

13.3. Бригада, призначена для роботи в колодязі (закритій ємності, камері), має бути не менше ніж з 3 працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для нагляду і, у разі потреби, для надання допомоги працівникові в колодязі.

13.4. Бригада для роботи в колодязях (закритих ємностях, камерах) повинна бути забезпечена таким інвентарем:

випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ременями і кільцями на їх пересіченні;

мотузкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200 Н, завдовжки на 3 м більше глибини колодязя (використання поясних ременів не дозволяється);

шланговим протигазом із шлангом на 2 м довше глибини колодязя або кисневим ізолювальним протигазом;

опломбованим акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В або шахтарськими лампами (використання джерел світла з відкритим вогнем не дозволяється);

пересувним (переносним) вентилятором (компресором);

переносними (попереджувальними і заборонними) знаками безпеки;

сигнальними ліхтарями з червоним світлом, що прикріплюються у нічний час до триніг, на яких установлено знаки;

гаками і ломами для відкривання люків колодязів;

аптечкою першої допомоги.

4. Вимоги до резервуарного парку
та трубопровідних комунікацій

1. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру повинно
передбачатися замкнуте обвалування або огороджувальна стіна з
негорючих матеріалів відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1-94.

2. Для переходу через обвалування або огороджувальну стіну на
протилежних боках обвалування (захисної стіни) необхідно
передбачати сходи-переходи завширшки 0,7 м і не менше чотирьох
переходів - для групи резервуарів і двох переходів - для
резервуарів, що стоять окремо.

3. Колодязі та камери керування із засувками резервуарних
парків слід розташовувати із зовнішнього боку обвалування
(огороджувальної стінки).

4. Трубопроводи, прокладені всередині обвалування, не повинні
мати фланцевих з'єднань за винятком місць приєднання арматури із
застосуванням негорючих прокладок.

5. Дихальна апаратура, установлена на резервуарах, повинна
бути відрегульована на проектний тиск і мати відповідну пропускну
спроможність. Для запобігання пошкодженню резервуара не дозволяється
встановлювати заглушки на механічний дихальний і гідравлічний
запобіжний клапани.

6. Наземні та напівзаглиблені вертикальні резервуари повинні
мати на покрівлі захисне огородження, що запобігає можливості
випадкового падіння обслуговувального персоналу з резервуара.

7. Протипожежний захист вертикальних резервуарів здійснюється
відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.2-94 Резервуари вертикальні
сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених
парів не вище 93,3 кПа, затверджених наказом Державного комітету
України по нафті і газу від 04.08.94 N 286.

8. На складах резервуарного парку відповідно до вимог
НАПБ А.01.001-2004 (z1410-04) повинен бути запас вогнегасних
речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для
гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.

9. Резервуари повинні бути з'єднані із заземлювальним
пристроєм не менше ніж двома провідниками, що заземлені
(струмовідводами), у діаметрально протилежних точках.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1512; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.