Основні заходи профілактики електронебезпеки

Приблизно половина нещасних випадків, пов’язаних з ураженням електричним струмом, стається під час професійної діяльності потерпілих. При цьому основними електротравм є дотик до неізольованих струмоведучих частин (близько 55 %), вра­ження через пошкодження ізоляції – 23%, дія напруги кроку – 2,5 %, виникнення електричної дуги між струмоведучою частиною і тілом людини – 1,5 %, інші причини.

У загальному виробничому травматизмі епектротравми становлять близько 1,5 – 2 %, зі смертельним наслідком -15-20 %. Висока смертність від ураження електричним струмом пояснюється невмінням надати потерпілому першу допомогу (перші 4 – 5 хвилин після ураження). Статистика свідчить, що застосовуючи сучасні методи оживлення у перші дві хвилини після настання клінічної смерті, можна врятувати до 92% потерпілих, а впродовж 3-4 хвилин – тільки 50 %.

Головною причиною смерті під час ураження людини електричним струмом є периферичний циркуляторний колапс після фібриляції шлуночків серця. У такому випадку треба негайно робити зовнішній масаж серця одночасно з проведенням штучного дихання методом ” з рота в рот” або іншим.

Вплив електричного струму на організм людини.

Електричний струм справляє на людський організм біологічну, електролітичну та термічну дію.

Біологічна дія проявляється у подразненні та збудженні живих клітин організму, що призводять до мимовільних судо­рожних скорочень м”язів, порушення функції нервової системи, роботи органів дихання та кровообігу.

Наслідки: непритомність, втрата свідомості, розлад мови, судороги, порушення дихання, кровообігу. Смерть може наступити миттєво.

Електролітична дія виявляється в електролізі плазми крові та інших органічних речовин, що може призвести до пору­шення їхнього фізико – хімічного складу та біологічних властивостей.

Термічна дія супроводжується опіками окремих ділянок тіла та перегрівом внутрішніх органів, викликаючи у них різні функціональні розлади та пошкодження.

Електрична дуга, що виникає, може викликати як місцеві ушкодження тканин (опіки), так і загальні електротравми – електричні удари під час виникнення дуги між струмоведучими частинами та тілом людини.

Заходи та засоби щодо забезпечення електробезпеки на виробництві. Розподіляються на:

- технічні (конструкції ЕУ);
- електрозахисні засоби;
- організаційно – технічні.

Технічні заходи:

- заземлення (занулення) корпусів електрообладнання відповідно до ПУЕ – 86; ізоляція струмоведучих частин;

- забезпечення недоступності неізольованих струмопровідних частин; застосування блокувань безпеки;

- застосування низької напруги (12, 42 В змінного струму та 110 В – постійного струму).

Електрозахисні засоби під час експлуатації та виконання робіт на електроустановках реалізуються відповідно діючих правил безпечної експлуатації електрозахисних засобів. Вимоги організаційно-технічних заходів регламентуються ПБЕЕС.

10 Заходи особистої електробезпеки. Правила:

- вмикання електрообладнання в мережу проводиться справною вилкою в справну розетку;
- не передавати електрообладнання особам, які не мають права працювати на ньому;

- при пошкодженні чи несправності електрообладнання припинити роботу та вивести його з експлуатації;

- вимикати обладнання під час перерви та після закінчення роботи;
- перед кожним застосуванням електрозахисних засобів перевірити їх справність, термін придатності;

- неухильно виконувати вимоги знаків безпеки, плакатів.

Дата добавления: 2014-12-07