Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій

Вогнестійкість металевих конструкцій.

В умовах пожежі на будівельні конструкції, окрім статичних і динамічних навантажень, діють високі температури, внаслідок чого вони перегріваються, деформуються та руйнуються. Від правильного добору ступеня вогнестійкості основних будівельних конструкцій, залежить міцність і надійність будівель, яку звичайному експлуатаційному режимі, так і за умов пожежі.

Вогнестійкість—це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції під дією високих температур за умов можливої пожежі.

До основних будівельних конструкцій належать зовнішні та внутрішні несучі стіни (перегородки), колони, балки, плити, настили і інші, що виконують загороджувальну, теплоізоляційну та несучу функції.

Для несучих конструкцій (зовнішні стіни, перекриття, балки, ферми, колони) вогнестійкість визначається тільки за втратою їх несучої здатності, що веде до їх обвалювання, прогину, а відтак і руйнування.

Загороджувальна здатність будівельних конструкцій характеризується наявністю утворення в самих конструкціях або стиках між ними, наскрізних отворів або тріщин, через які у сусідні приміщення проникають продукти горіння або полум’я.

Теплоізолююча функція полягає у здатності конструкцій до прогрівання. Вогнестійкість за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури у будь-якій точці не обігрітого боку поверхні більше як на 180 °С порівняно з температурою конструкції до нагріву.

Найменшу межу вогнестійкості мають металеві незахищені конструкції. Залежно від температурного режиму пожежі межа їх вогнестійкості має декілька хвилин – 0,1-0,3 год.

Металеві конструкції мають велику теплопровідність, швидко прогріваються і втрачають несучу здатність. Тому збільшення їх товщини не дає позитивного ефекту. Для захисту цих конструкцій використовують:

· бетонування;

· облицювання цеглою, керамічними плитами;

· цементно-піщану й перлітову штукатурку;

· покриття азбестом і рідким склом;

· покриття, що спучується з утворенням пористих захисних прошарків, що мають високі теплоізоляційні властивості.

Наведені вище методи вогнезахисту металевих конструкцій дають можливість підвищити межу їх вогнестійкості до нормованих величин (0,5-3 год).

Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій можна досягти шляхом:

- збільшення товщини та площі поперечного перерізу конструктивних елементів;

- збільшення товщини шару бетону в залізобетонних конструкціях, що працюють на прогин та розтяг;

- зменшення навантажень та вибору арматури з більш високими критичними температурами;

- нанесення штукатурних та облицювальних матеріалів з низькою теплопровідністю.

Система пожежного захисту включає вогнестійкість конструкцій, їх здатність зберігати несучу й охоронну функції. Показником вогнестійкості будівельних конструкцій є межа вогнестійкості - час (у годинах, хвилинах) від початку випробування (пожежі) конструкцій до появи однієї з таких ознак:
а) поява тріщин;
б) зростання температури на протилежній стороні конструкцій в середньому до 140 °С;
в) втрата несучої здатності.
Межа вогнестійкості будівельних конструкцій визначається дослідженням у спеціальних печах за відповідною методикою згідно з ДСТУБ В. 1.1-4-98 «Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість».
Вогнестійкість конструкцій залежить від їх товщини та фізико-хімічних властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені. Наприклад, межа вогнестійкості стін з червоної цегли товщиною 38 см становить близько 11 годин, а з натурального каменя тієї ж товщини - 7 годин. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій можна досягти:
- обмазуванням і штукатуренням конструкцій (дерево, метал, залізобетон, пластмаса). Товщина штукатурки 20-25 дім;
- облицюванням конструкцій плитами і цеглою. При облицюванні колон гіпсовими плитами товщиною 60-80 мм їх вогнестійкість зростає до 3,3-4,8 годин, а при використанні звичайної цегли товщиною 60 мм -до 2-х годин;
- теплоізоляційним екрануванням - підвісні стелі з негорючих або важкозаймистих матеріалів є надійним екраном для металевих несучих конструкцій. Екрани можуть бути переносними і стаціонарними, а за конструктивним рішенням - тепловідвідними і поглинаючими променеву енергію. Водяні екрани застосовуються дуже часто як і водяні завіси, що створюються дренчерними установками;
- охолодженням металевих конструкцій водою як ззовні, так і зсередини конструкції;
- обробкою горючих матеріалів антипіренами, спеціальними вогнезахистними покриттями.

Дата добавления: 2014-12-07