Політична соціалізація особистості

Тема 11. Людина і політика

Человек – животное политическое.

Аристотель

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах.

Загальна декларація прав людини

Особа у філософському розумінні є духовною істотою, духовною серцевиною біосоціального організму – людини. Так, С.Франк визначає особистість як “носителя и творца духовных ценностей”, вона – “живая и вечная лаборатория духовного творчества, единственная на земле реальная точка, в которой и через которую действует божественный дух”.

Особистість існує в суспільстві і є первинним суб’єктом будь-яких суспільних відносин, зокрема й політичних. Становлення особистості як суб’єкта політики відбувається поступово, у процесі її політичної соціалізації. Цей процес можна визначити як вступ, вростання особи у світ політики: формування політичних уявлень, орієнтацій та установок, набуття навичок політичної участі та властивостей певної політичної культури. Політичні уявлення, цінності та установки не даються від народження, а набуваються під час становлення особистості.

Політична соціалізація відбувається двома шляхами, які в реальному житті, безумовно, переплітаються:

1) передання новим поколінням політичного досвіду попередніх поколінь, якій втілений в нормах політичної культури (в процесі родинного виховання, навчання в школі, через засоби масової інформації тощо);

2) здобуття особистістю нових політичних знань та нового, власного політичного досвіду.

Соціалізація може бути прямою – політичні зібрання та мітинги, виборчі кампанії, політична пропаганда та вивчення політичних наук; або побічною – несвідоме наслідування батьків дітьми. В соціалізації індивід не є повністю пасивним суб’єктом, але й не є єдиним діючим – індивіди соціалізують себе і соціалізуються.

В західній емпіричній політології виокремлено три етапи політичної соціалізації. На першому – від 3-5 до 12-13 років – дитина ідентифікує себе з батьками, які беруться за зразок, є прикладом для наслідування. При цьому, якщо спочатку політичні орієнтації дитини відрізняються позитивним характером і персоніфіковані, то приблизно після 7 років вона починає усвідомлювати більш абстрактні поняття та політичні символи, поступово зростає політична поінформованість. На другому етапі – від 13 до 18 років – як правило, формується політичне “Я”, набуваються знання про ролі та функції політичних інститутів та осіб, зростає політична залученість. Третій етап – з 18 років – людина вступає в такі самі стосунки із світом політики, як і дорослі (зокрема, набувається і юридичний статус повноліття, тобто дієздатності).

Дата добавления: 2014-12-07