Масові заворушення

В процесі своєї життєдіяльності людина нерідко стикається з різними формами суспільної напруженості, які часом переростають в екстремальні ситуації, що набувають характеру масових заворушень. Останні, як правило, пов'язані з можливістю утворення натовпу і найбільш часто виникають під час мітингів, демонстрацій, спортивних змагань, шоу-вистав і т. д. Отже масові заворушення - дії великого скупчення народу, маси людей, які супроводжуються насильством, погромами, підпалами, знищенням майна, застосуванням вибухових речовин або вибухових пристроїв, а також збройним опором представникам влади.

Масові заворушення як соціальне явище являють собою серйозну небезпеку для суспільства. Вони можуть бути викликані різними причинами: соціально - економічними (нестача продовольства, катастрофічна інфляція, загальне безробіття і т. д.), політичними (свавілля влади, попрання демократичних свобод, невдоволення політикою уряду тощо), етнічними (порушення прав національних меншин або навпаки, засилля в соціально значимих сферах суспільного життя представників некорінних національностей і т. д.), релігійними (розбіжності між представниками різних конфесій), кримінальними (боротьба за переділ сфер впливу між злочинними угрупованнями) та іншими.

Але які б не були причини масових заворушень у їхній основі лежать невирішені протиріччя, які переросли в пряме протистояння, конфлікт. За характером виникнення вони можуть бути навмисні, тобто викликані діями певних соціальних сил, або ненавмисні, що виникли стихійно під впливом якихось об'єктивних факторів. За масштабами дії, масові заворушення найчастіше носять локальний і місцевий характер, оскільки відбуваються зазвичай в міському районі або невеликому населеному пункті. Якщо масові заворушення виходять за рамки місцевих масштабів, вони вже приймають характер регіональних конфліктів.

Для того щоб масове скупчення людей перетворилося на небезпечний для оточуючих і для неї самої натовп, необхідні не тільки внутрішні передумови, такі, наприклад, як негативні настрої великої маси людей, спільна мета, спільний лідер і т. п., але і зовнішня ініціація або провокація. Остання виступає своєрідним детонатором, який перетворює масу взагалі-то мирних людей в агресивний за своєю суттю натовп. Таким детонатором може бути паніка, викликана стихійним лихом, катастрофою, доведене до істерії масове невдоволення, екзальтація, викликана мітинговою обстановкою або атмосферою рок-концерту, перемога або поразка улюбленої футбольної команди, погано організована акція по роздачі гуманітарної допомоги, похорони жертв політичних акцій та інші найрізноманітніші і несподівані причини.

Масові заворушення надзвичайно небезпечні. Їх глибинні причини криються в негативних масових настроях, в незадоволеності окремих соціальних потреб великих мас людей. Приводом для масових заворушень може стати будь-яка зовнішня провокація, пов'язана з екстремальними проявами життєдіяльності соціуму.

Соціальна практика свідчить, що натовп представляє собою серйозну загрозу, як для її учасників, так і для оточуючих, що обумовлено деіндивідуалізацією людини в натовпі, зростанням його асоціальності, агресивності, зниженням самоконтролю. Найбільш небезпечний політизований натовп, який здатен на самі деструктивні, вкрай жорстокі і злочинні дії.

Знання правил поведінки в натовпі, способів захисту себе і оточуючих в умовах масових заворушень та вміння застосовувати їх на практиці - це той шанс, який може допомогти людині з мінімальними фізичними та моральними втратами вижити в небезпечній ситуації.

Дата добавления: 2014-12-07