Коротка характеристика зброї масового ураження

Хімічна зброя. В якості хімічної зброї використовують хімічні речовини, які проявляють токсичні властивості в малих дозах і / або мають відповідні фізичні та хімічні властивості для їх використання в умовах ведення бойових дій (стійкі до гідролізу; легко переходять у пар або розпорошуються у вигляді пилу, аерозолю; мають велику температуру розкладання і т.д.).

Хімічна зброя може використовуватися, як для ураження людей так й для тварин і рослин. Отруйні речовини в умовах ведення війни можуть потрапляти в організм людини в основному через органи дихання, шкіру та слизові.

За характером дії на людину бойові отруйні речовини поділяють на такі основні групи:

· нервово-паралітичні (зарин, зоман, Ві-Екс та ін);

· шкірнонаривні (сірчані і азотисті іприти та ін);

· подразнювальні (хлорацетофенон, Адамс та ін);

· психотропні (ЛСД, ДМТ, сірчана та ін);

· задушливі (фосген, хлор та ін);

· загальноотруйні (синильна кислота та її похідні, оксид вуглецю та ін.)

Слід зазначити, що хімічна зброя не тільки заподіює шкоду здоров'ю людини під час військового конфлікту, але і ще довго може впливати після цього, викликаючи генетичні мутації у наступних поколіннях людей, які будуть проживати на зараженій території.

В залежності від агрегатного стану отруйної речовини і шляху потрапляння його в організм людини, можна виділити декілька шляхів захисту від них - це використання протигаза і спецодягу, а також укриття в спеціальних інженерних спорудах. Для видалення отруйних речовин з поверхні шкіри, одягу, техніки та інших об'єктів використовують дегазацію (зміна хімічної структури речовини, яка призводить до часткової або повної втрати токсичних властивостей за допомогою хімічних реагентів або фізичних факторів).

Біологічна зброя. Це різні види патогенних мікроорганізмів, які відносно швидко і на тривалий час виводять з ладу людей, викликаючи у них інфекційні захворювання. Перевага біологічної зброї перед хімічною в тому, що для ідентифікації збудника необхідно відносно велику кількість часу (іноді кілька діб). Що дає хворобі поширюватися і далі, а також ставить під загрозу життя людей, які заразилися першими. До недоліків можна віднести можливість появу неконтрольованих штамів, наявність прихованого періоду прояву хвороби (від годин до кількох діб), а для деяких видів необхідні спеціальні умови зберігання. Тому застосування цього виду зброї масового ураження не перспективно при вирішенні швидких бойових завдань, а краще його використовувати для диверсій (при партизанському або терористичному способі ведення війни).

Після встановлення факту застосування біологічної зброї або появи масового інфекційного захворювання серед людей, проводиться екстрена профілактика.

Екстрена профілактика - це комплекс методів і засобів, спрямованих на запобігання та попередження поширення інфекційного захворювання серед людей і складається із загального та спеціального видів. До встановлення виду інфекційного агента і визначення його чутливості до хіміотерапевтичних засобів проводиться загальна екстрена профілактика, а після ідентифікації інфекційного агента - спеціальна екстрена профілактика.

В якості засобів загальної екстреної профілактики використовують антибіотики широкого спектру дії, які активні проти більшості бактерій. Тривалість загальної екстреної профілактики визначається часом, який необхідний для виділення, ідентифікації і визначення чутливості збудника до антибактеріальних препаратів і в середньому становить 5 діб.

Для проведення загальної екстреної профілактики в зоні бактеріального зараження деякі автори, радять використовувати варіанти лікувальних схем, які засновані на доксициклін і рифампіцин (або сучасному аналогу азитроміцину див. табл. 4)

Таблиця 4. Схеми загальної екстреної антибактеріальної профілактики
№ схеми	Найменування препарату	Спосіб вживання	Разова доза, г	Кратність застосування на добу	Середня доза на курс профілактики, г	Середня тривалість курсу профілактики, діб
1.	Доксициклін	Перорально	У 1-у добу 0,2 на прийом, у наступні дні по 0,1		1,2
2.	Рифампіцин Азитроміцин	Перорально	0,3 0,5		1,5

Для спеціальної екстреної профілактики використовують антибіотики або інші антибактеріальні препарати, а також вакцини, сироватки, анатоксини, бактеріофаги, які діють на збудника після його ідентифікації та визначення чутливості до антибактеріальних засобів. Тривалість спеціальної екстреної профілактики в основному визначається строком інкубаційного періоду, який вважають з дня зараження. До бактеріальних агентів, які можуть використовуватися як біологічна зброя, відносяться: чума, туляремія, бруцельоз, сибірська виразка, холера, ботулізм, сап, меліоїдоз, висипний тиф, лихоманка Ку та ін.

Для проведення загальної екстреної профілактики в зоні вірусного зараження, можуть бути використані такі препарати як тилорон (аміксин, Лавомакс), циклоферон, ремантадин, адамантан, інтерферон і деякі ін. До вірусних агентів, які можуть використовуватися, як біологічна зброя, відносяться: різні штами натуральної віспи, енцефамієліту, жовтої лихоманки, пситакозу, грипу та багато інших.

До загальних засобів захисту від біологічної зброї відносяться: ЗІЗ (фільтруючий протигаз, ізолюючий костюм), укриття людей у спеціальних інженерних спорудах, проведення в зоні зараження дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Ядерна зброя. Це зброя масового ураження, в якому енергія виділяється в процесі поділу або синтезу ядер ізотопів деяких елементів (урану, плутонію, водню тощо). Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом (енергія ядерного боєприпасу еквівалентна масі тринітротолуолу «ТНТ», що вибухає та вимірюється в кілотоннах або мегатоннах ТНТ). Ядерні боєприпаси за потужністю відповідно підрозділяються на: надмалі (менше 1 кт), малі (1-10 кт), середні (10-100 кт), великі (0,1-1 мт) і надвелику (понад 1 мт). За місцем вибуху розрізняють наземні (надводні), підземні (підводні), повітряні і висотні вибухи.

При вибуху ядерного боєприпасу утворюються такі вражаючі фактори:

· ударна хвиля (до 50% від енергії вибуху);

· світлове випромінювання (до 35% від енергії вибуху);

· проникаюча радіація і радіаційне зараження місцевості (відповідно до 5 і 10% від енергії вибуху);

· електромагнітний імпульс (до 10^-6 % від енергії вибуху).

Ударна хвиля ядерного вибуху - різке стиснення повітря, яке розповсюджується із надзвуковою швидкістю від епіцентру вибуху. Вона може призводити до значних руйнувань будівель споруд, техніки і механічного травмування людей, як внаслідок прямої дії викликаючи вивихи, переломи, контузії, так і непрямої дії при зіткненні уламків з людиною. Основними засобами захисту від дії ударної хвилі, являються укриття людей у захисних спорудах або в природних укриттях (ярах, балках, ущелинах тощо).

Світлове випромінювання ядерного вибуху - це електромагнітне випромінювання, яке складається з ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного спектру, джерелом якого є вогняна куля з подільного матеріалу заряду, а час світіння кілька секунд. Під його дією у людини виникають опіки різного ступеня тяжкості шкіри і очей, а при дії на речовину може його розплавлювати і підпалювати. Надійним захистом від світлового випромінювання є будь яка непрозора перешкода на шляху поширення світлових променів (будинки, техніка тощо).

Проникаюча радіація від ядерного вибуху - це потік жорсткого випромінювання (рентгенівського і гама діапазону), нейтронів, електронів, ядер гелію, які розлітаються в навколишнє середовище з зони ядерного вибуху. Проходячи через будь-яку речовину радіація викликає в ній появу радикалів та іонів, а проходячи через живі тканини і клітини викликає пряме руйнування молекул (наприклад, життєво важливих молекул ДНК) або побічно викликаючи радіоліз води з генерацією радикалів Н, ОН, перекису і надперекису водню, які теж можуть змінювати молекули білків, ДНК, мембранних ліпідів і т.д. Ураження людей радіацією називають променевою хворобою, яка по тяжкості протікання, розділяється на чотири ступені. При цьому в першу чергу уражаються кістковий мозок, органи ШКТ, шкіра, статеві тканини, з’являються відповідні симптоми: зменшується кількість всіх клітин крові, з'являється нудота, блювота, випадає волосся, настає тимчасова або постійна стерильність тощо.

Радіаційне зараження місцевості після вибуху відбувається внаслідок попадання в грунт, воду і повітря радіонуклідів основним джерелом яких є продукти поділу ядерного заряду (наприклад, Ce-144; Y-90; Zr-95; Ba-139, 140; La-140; J- 131, 135; Xe-135, Sr-90, Cs-137 та інших).Також значний внесок у зараження місцевості вносять радіонукліди заряду, частина якого не прореагувала (U-233, U-235, Pu-239). Незначний внесок вносять радіонукліди, які утворилися після поглинання нейтронів ядрами стабільних елементів у ґрунті, повітрі та воді (наприклад K-42; Fe-59; Н-3; С-14, 15; Na-24; Si-31, 32; O -19,20; N-16; Al-28, 29,30 і т.д.), це так звана наведена радіоактивність.

Радіонукліди в подальшому приносять велику шкоду біосфері та людям, які проживають на зараженій території ще дуже тривалий термін, оскільки мають значний період напіврозпаду (роки, десятки, сотні і навіть тисячі років, див. табл.5).

Таблиця 5. Основні небезпечні радіонукліди після ядерного / термоядерного вибуху
Найменування радіонукліда	Період напіврозпаду	Вид радіоактивного розпаду
Йод-131	8 діб	бета і гамма
Гідроген-3	12,26 років	бета
Стронцій-90	28 років	бета
Цезій-137	30 років	бета і гамма
Вуглець-14	5568 років	бета
Плутоній-239	років	альфа
Уран-235	років	альфа

Надійного захисту від радіації немає, але знизити вплив на організм людини можна за допомогою фізичних і хімічних засобів.

Фізичні засоби:

а) в момент вибуху для захисту всього тіла потрібно використовувати перепони з товстим шаром матеріалу, наприклад бетону або металу (будинки, техніку і т.д.);

б) намагатися, як можна менше перебувати в радіоактивній зоні (при цьому зменшується отримана доза опромінення);

в) для захисту органів дихання та шкіри від потрапляння радіонуклідів у вигляді аерозолів і пилу, слід використовувати ізолюючий спецодяг або одяг із щільної тканини та з легкої плащ-накидки / дощовиком, протигаз, респіратор, ватно-марлеві пов'язки (від α і β випромінювання);

г) одним з надійних варіантів, щодо зменшення впливу радіації, являються укриття людей у спеціальних притулках, які значно послаблюють проникаючу радіацію і захищають від контакту і попадання в організм радіонуклідів, також для цих цілей можуть бути придатні підвали будинків, метро, шахти і т.д.;

Хімічні засоби:

а) речовини, які зв'язують радикали і не дають їм прореагувати з життєво важливими молекулами організму, це так звані антиоксиданти, наприклад цістаміна дигідрохлорид, вітаміни А, Е, D, С, сполуки Se, ацетилцистеїн тощо;

б) речовини, які знижують кількість вільного кисню в тканинах, наприклад судинозвужувальні засоби (мексамін, індралін та ін), метгемоглобіноутворювачі (метиленовий синій, нітрити та ін);

в) адаптогенні препарати (настойки і екстракти женьшеню, елеутерококу, заманихи, лимонника, бемитил, дибазол і т.д.);

г) речовини, які конкурують з радіонуклідами і не дають їм затримуватися в організмі, наприклад K від Cs, Ca від Sr, йоду, заліза і т.д.;

д) речовини, які зв'язують і виводять з організму радіонукліди (альгінат натрію, тетацин, ЕДТА, унітіол і деякі інші).

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) виникає в момент вибуху внаслідок швидких переміщень заряджених частинок (осколків ядер, протонів, електронів) під час процесу поділу або синтезу ядер заряду (урану, плутонію, дейтерію, тритію). Дія ЕМІ позначається на електроприладах, ліній електропередачі, які виходять з ладу, внаслідок перевантаження та виникнення в них великих наведених струмів. На стан людини він мало впливає, але безпосередньо в момент вибуху не треба триматися за металеві вироби, так як генерується струм наведення, який може завдати людині електротравму. Для захисту електроніки від дії ЕМІ необхідно її надійно екранувати і заземлювати.

Питання по темі:

1. Дайте визначення суспільним НС. Наведіть основні види суспільних НС. Які явища в суспільстві можуть викликати ці НС?

2. Дайте визначення тероризму, приведіть його основні види та риси. Назвіть методи і способи боротьби з тероризмом.

3. Назвіть загальні рекомендації з поведінки людини під час терористичного акту.

4. Дайте визначення масовим заворушенням. Які явища в суспільстві можуть викликати масові заворушення? Як можна класифікувати масові заворушення?

5. Назвіть основні правила поведінки та способи захисту при масових заворушеннях.

6. Дайте визначення війні. Назвіть основні причини виникнення війни? Які види зброї можуть бути задіяні під час війни? Як Ви вважаєте, початок війни має миттєвий характер або ж йому передують якісь сигнали в політиці держави?

7. Назвіть стратегію поведінки і способи захисту під час проведення військових дій із застосуванням звичайних видів зброї.

8. Дайте характеристику (визначення, особливості, класифікацію, способи застосування і захисту) такому виду ЗМУ, як хімічна зброя?

9. Дайте характеристику (визначення, особливості, класифікацію, способи застосування і захисту) такому виду ЗМУ як біологічна зброя?

10. Дайте характеристику (визначення, класифікацію, способи застосування і захисту) такому виду ЗМУ як ядерна зброя?

Дата добавления: 2014-12-07