Форма № Н - 3.04 1 страница

Сегодня церковь является одной из хранительниц традиционных духовных ценностей в России и оказывает значительное влияние на формирование и развитие ее государственности и культуры. В этом заключается социально-историческая роль Русской Православной Церкви.

В последние годы появилось значительное количество работ в различных областях науки о проблемах, связанных с ролью религии в жизнедеятельности российского общества и государства, месте, роли и статусе церкви в современном обществе и государстве. Исследования охватывают широкий спектр вопросов, связанных с государственно-церковными отношениями в России. В то же время, до конца эта проблема остается неисследованной, и поэтому представляет особой интерес для изучения.

Сегодня проблема взаимоотношений церкви и государства остра как никогда. По данным опросов населения, подавляющее большинство россиян так или иначе осознают себя православными. Если принять во внимание, что крупнейшей и наиболее структурированной религиозной организацией в нашей стране является Русская православная церковь (Московский патриархат), осуществляющая активные контакты с государством, то становится очевидной необходимость особого подхода к изучению взаимоотношений церкви и государства. Ведь Россия - светское государство, не закрепляющая ни одну религию в качестве государственной. Данный подход должен лечь в основу более взвешенной, предсказуемой и оправданной государственной политики в этой области.

Повсеместное строительство и возрождение храмов, рост авторитета и влияния Русской Православной Церкви стали приметой нашего времени.

В разные исторические периоды Русская Православная Церковь как социум играла существенную и не всегда однозначную роль в жизни общества. В настоящее время ее социальная активность - это объективный фактор общественной жизни, с которым нельзя не считаться. Сегодня Русская Православная Церковь, отделенная Конституцией от государства, все чаще участвует в общественно-политической жизни страны. При этом, поскольку Российская Федерация в соответствии с Конституцией РФ является светским государством, последнее обстоятельство вызывает в обществе неоднозначные оценки.

Кроме того, государство урегулировало свои отношения с церковью на законодательном уровне - в нормах Конституции РФ, федеральных законах и т.п. Следует особо отметить, что в преамбуле Закона «О свободе совести и о религиозных объединениях» признается особая роль православия в истории России, в становлении и развитии ее духовности и культуры; указывается, что в равной степени уважаются христианство, ислам, буддизм, иудаизм и другие религии, составляющие неотъемлемую часть исторического наследия народов России.

28 Гос.- церковные отношения в современном мире
Борьба за осуществление права на свободу совести в нынешних условиях достаточно сложна и драматична, поскольку государство пытается подчинить своему влиянию как религиозные движения, так и общества свободомыслящих.
Свобода совести представляет собой своеобразную точку пересечения интересов церкви и государства. В условиях отделения церкви от государства последнее, закрепляя свободу совести и вероисповедания как юридический принцип, выражает тем самым свое отношение к статусу религиозных организаций. Для церкви свобода вероисповедания служит средством представительства своих интересов как религиозной организации в политико-правовой сфере социальной жизни.
В настоящее время ряд государств через конституционное провозглашение светского (секулярного) характера государства стремится устранить участие церкви в политической деятельности. Вместе с тем церковь вовлекается в решение социальных проблем общества путем образования различных обществ милосердия. Таким образом, государство использует церковь в качестве социального института, обеспечивающего коммуникативные и интегральные связи в политической системе. Несмотря на провозглашение отделения церкви от государства, фактической их изоляции не произошло. В зарубежной литературе эти отношения характеризуются как партнерство особого рода. В своих взаимоотношениях церковь и государство во многих случаях выступают как вполне равноправные партнеры, сотрудничающие во имя общего блага. В Германии, например, допускается представительство церкви в государственных мероприятиях, проводятся и совместные акции на муниципальном уровне. В Конституции 1949 г. за церковью закреплено право взимать налоги и преподавать теологические дисциплины. Что касается налогов, то здесь наблюдается тесное сотрудничество государства и церкви. Церковная подать в Германии удерживается работодателями из заработной платы только верующих и перечисляется в финансовые государственные структуры, которые затем переводят их церкви. Эти мероприятия осуществляются на основе договора, заключенного между церковью и государством. В свою очередь, государство обращается к церкви, если нуждается в помощи священнослужителей, например для преподавания религии в школе, для проведения соответствующей работы среди солдат или работников полиции, деятельности пастыря в тюрьмах и др.
Интеграционная функция церкви направлена на объединение социальных интересов. Вместе с тем церковь выполняет еще одну важную функцию, которую можно условно обозначить как социальный контроль, так как церковь ориентирует людей руководствоваться в своих действиях и поступках общепринятыми гуманистическими ценностями.

29 Профессиональная этика и религиозный вопрос(Пиздить!!!Пиздить неистово!!)

В Англии, считающейся одной из самой цивилизованных, развитых и демократических стран Запада, руководствуясь принятой в 1988 году реформой закона об образовании со стороны государства наряду с христианством в просветительских учреждениях ведётся преподавание и других религий, имеющих в стране своих последователей. Наряду с изучением христианства, используется феноменальный метод по изучению иудаизма, Ислама и буддизма. По этому методу, при изучении религии не исследуется вопрос о том, какая из них правильная, а какая - нет. Чтобы понять этот метод образования, направленный на удовлетворение потребностей общества, где исповедуются различные религии, мы должны изучить историю религиозного образования в Англии.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ І ПСИХОЛОГІЇ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

В.І.Токарева

“_____”___________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

нормативної навчальної дисципліни

«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

галузі знань 0304 «Право»

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»

ОКР: бакалавр

факультет державного управління

форма навчання денна, заочна

Донецьк – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Релігієзнавство» призначена для студентів галузі знань 0304 «Право», напряму підготовки 6.030401 «Правознавство», ОКР «бакалавр», денної та заочної форми навчання.

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

кандидат філософських наук,

старший викладач О.О.Денисенко

Робоча програма розглянута на засіданні кафедри

Протокол від “27” серпня 2013 року № 1

Завідувач кафедри:

доктор наук

з державного управління,

професор Н.Г. Діденко

Схвалена на засіданні вченої ради факультету державної служби

Протокол від “06” вересня 2013 року № 1/4

Голова вченої ради

факультету державного управління,

доктор наук з державного управління,

професор _____________ Н.Г.Діденко

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни ……………………………………………...4

2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі …………6

3. Розподіл дисципліни на змістові модулі, її обсяг і форми контролю…...8

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за

видами діяльності ………………..... ……………………………………...9

5. Плани проведення семінарських/ практичних занять з кожної теми….11

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів ……………17

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань ……...20

8. Методи навчання ……………………………………………………........23

9. Форми та засоби контролю знань студентів ……………………………23

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів…………...23

11. Шкала оцінювання: національна та ECTS …………………………......26

12. Методичне забезпечення (навчально-методичні матеріали) ………......26

13. Рекомендована література ……………………………………………….27

14. Інформаційні ресурси …………………………………………………….29

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів 1,5	галузь знань 0304 «Право»	нормативна
	напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
Модулів		Рік підготовки
Змістових модулів 7	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання: портфоліо, постановка і вирішення проблемних ситуацій з використанням інтернет-ресурсів, публікації тез та статей.	Семестр
Загальна кількість годин -54		1-й
Тижневих годин для денної форми навчання: анавчання: аудиторних -самостійної роботи студента -	Освітньо-кваліфікаційний, рівень: бакалавр	Лекції - 18 годин
денної форми навчання аудиторних - 2 самостійної роботи роботи студента - 2	Практичні/семінарські - 18годин
	Самостійна робота 9 годин
	Індивідуальні завдання 9 годин
	Форма контролю: залік

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		заочна форма навчання
Кількість кредитів 1,5	галузь знань 0304 «Право»	нормативна
	напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
Модулів		Рік підготовки
Змістових модулів 7	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання: портфоліо, постановка і вирішення проблемних ситуацій з використанням інтернет-ресурсів, публікації тез та статей.	Семестр
Загальна кількість годин -54		1-й
	Освітньо-кваліфікаційний, рівень: бакалавр	Лекції - 4 години
	Практичні/семінарські – 2 години
	Самостійна робота 24 години
	Індивідуальні завдання 24 години
	Форма контролю: залік

2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Метою викладання навчальної дисципліни «Релігієзнавство» є духовне і моральне виховання сучасного студента – майбутнього правознавця. Вивчаючи дисципліну «Релігієзнавство», він одержує необхідні знання, що розширює його знання про соціальну й духовну культуру суспільства, формує науковий світогляд, підвищує професійну компетентність.

Завдання: розширення загальнокультурного кругозору студента; виховання альтернативного мислення; засвоєння загальних проблем історії та культури релігії; надання знань і формування умінь аналізу сучасних процесів релігійного життя як сфери духовного виробництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: світоглядну та наукову природу релігії; її філософські коріння; різні форми релігії як суспільної свідомості; регулятивні, світоглядні, управлінські та правові функції релігії в сучасному суспільстві.

вміти: застосувати знання курсу «Релігієзнавство» в особистому та суспільному житті; формувати наукову позицію в оцінці різнобічних явищ сучасного релігійного життя; розглядати релігію як найважливішу форму суспільної свідомості в контексті прав і свобод сучасної людини.

3. Розподіл дисципліни за змістовими модулями,
її обсяг і форми контролю

Назва змістових модулів і тем	Кількість годин	Форма контролю
денна форма навчання
усього	лекції	семінар-скі заняття	СРС	індиві-дуальні завдання
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СТАРОДАВНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
Тема 1. Вступ до релігіє-знавства. Релігія як історико–куль-турний феномен						Усне опиту-вання, рішення ситуацій- них задач, доповіді, диспут, презентації.
Тема 2.Найдавніші фор-ми релігійних уявлень
Тема 3.Національні релігії світу
Разом за змістовим модуль 1		8	8	4		Модульна контрольна робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА
Тема 4. Буддизм як перша світова релігія						Усне опиту-вання, рішення ситуацій них задач, доповіді, диспут, кейс-метод, портфоліо, презентації.
Тема 5.Виникнення і ранній період християнства. Християнські конфесії
Тема 6. Іслам – релігія духовної і соціальної єдності народів Азії й світу
Тема 7. Нетрадиційні релігії ХХ століття
Разом за змістовим модуль 2		10	10	5		Модульна контрольна робота
ІНДЗ
Разом годин:		18	18	9		залік

Розподіл дисципліни за змістовими модулями,
її обсяг і форми контролю

Назва змістових модулів і тем	Кількість годин	Форма контролю
заочна форма навчання
усього	лекції	семінар-ські заняття	СРС	індиві-дуальні завдання
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СТАРОДАВНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
Тема 1. Вступ до релігіє-знавства. Релігія як історико-куль-турний феномен			-			Усне опиту-вання, рішення ситуацій них задач, доповіді, диспут, презентації.
Тема 2.Найдавніші фор-ми релігійних уявлень		-	-
Тема 3.Національні релігії світу			-
Разом за змістовим модуль 1		2	-	9		Модульна контрольна робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА
Тема 4. Буддизм як перша світова релігія			-			Усне опиту-вання, рішення ситуацій них задач, доповіді, диспут, кейс-метод, портфоліо, презентації.
Тема 5.Виникнення і ранній період християнства. Християнські конфесії
Тема 6. Іслам – релігія духовної і соціальної єдності народів Азії й світу		-	-
Тема 7. Нетрадиційні релігії ХХ століття		-	-
Разом за змістовим модуль 2		2	2	15		Модульна контрольна робота
ІНДЗ
Разом годин:		4	2	24		залік

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінюваний за видами діяльності

Денна форма навчання:

Сума балів за змістовий модуль

Змістовий модуль №1

Мо- дуль- ний конт- роль

Змістовий модуль №2

Мо-дуль- ний конт- роль

ІНДЗ

Сума балів за дисци-пліну

Семест- ровий контроль - екзамен

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Кількість балів за видами робіт:

Лекції

Семінарські/ практичні заняття

Індивіду-альні завдання

СРС

ІНДЗ

Всього балів

Заочна форма навчання:

Сума балів за змістовий модуль

Змістовий модуль №1

Мо- дуль- ний конт- роль

Змістовий модуль №2

Мо-дуль- ний конт- роль

ІНДЗ

Сума балів за дисци-пліну

Семест- ровий контроль - екзамен

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Кількість балів за видами робіт:

Лекції

Семінарські/ практичні заняття

Індивіду-альні завдання

СРС

ІНДЗ

Всього балів

Пояснення до розподілу балів

№ п/п	Форма проведення	Оцінка в балах
1.	Індивідуальне науково-дослідне завдання	до 20
2.	Підготовка статей, тез, виступ на науковій конференції	до 20
3.	Модульна контрольна робота (тест)	до 15
4.	Самостійна робота за змістовий модуль	до 4
5.	Написання і захист реферату	до 3
6.	Підготовка і виступ з доповіддю	до 3
7.	Повідомлення (усне, письмове) за темою семінару	до 1
8.	Виконання практичних завдань, практикумів	до 3
9.	Доповнення виступу, участь у дискусії	до 1
10.	Підготовка презентації (електрона версія)	до 10
11.	Виконання ситуаційних завдань	до 2
12.	Тестування за окремою темою	до 2

Основні критерії оцінювання:

“зараховано” отримують студенти, які засвоїли взаємозв’язок основних понять, виявили творчі здібності в розумінні і використанні навчально-програмового матеріалу.

“не зараховано” виставляється студентам, які виявили прогалини у знаннях основного навчально-програмового матеріалу, припустили принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань.

5. Плани проведення семінарських/ практичних занять з кожної теми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Тема 1. Семінар 1. Релігія як предмет релігієзнавства

План:

1. Основні релігієзнавчі концепції походження релігії.

2. Функції релігії та її роль в житті індивіда та суспільства.

3. Економічні й політичні аспекти реального буття релігії.

4. Форми і способи взаємодії держави з релігійними організаціями.

Теми доповідей

1. Відмінності між науковим та релігійним сприйняттям світу.

2. Поняття сакрального та його відмінності від звичайного, мирського.

Контрольні питання і завдання

1. Чому неможливо дати універсальне визначення релігії?

2. У чому обмеженість марксистських оцінок природи релігії?

3. Серед популярних філософсько-соціологічних концепцій релігії як правило, виокремлюють вчення німецького філософа Еміля Дюркгейма. Чому? Чи поділяєте ви його погляди?

4. Чим був спричинений і в чому виявлявся спротив розвитку релігієзнавства у XX ст.?

5. Яке значення має вивчення релігієзнавства для вашої професійної орієнтації?

6. Чим, на вашу думку, можна пояснити те, що релігія виконує водночас інтегративну та дезінтегративну функції?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

3, 4, 5, 7, 8, 9, 10,15-20.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1, 2, 27, 28, 34,35, 36, 37, 40, 44, 49.

Тема 2. Семінар 2. Родоплемінні релігії первісної епохи

План:

1. Теорії походження магії Дж. Фрезера, Бр. Маліновського, С. Токарєва.

2. Сучасні прояви фетишизму та фетишизації в сучасному суспільстві.

3. Тотемізм як форма забезпечення «механічної солідарності» в первинному суспільстві.

4. Система табу як форма родоплемінній релігії.

Теми рефератів і доповідей.

1. Міфологія давньої людності України

2. Міфологічна свідомість і поведінка сучасних людей.

3. Магія - технологія - знання: особливості історичного співвідношення

Контрольні питання і завдання

1. Назвіть основні ранні форми релігійних уявлень та поясніть значення термінів - назв цих форм.

2. Чому тотемізм є своєрідним соціальним інститутом?

3. Поясніть, які чинники сприяли появі віри у світ духів.

4. Розкрийте генезу уявлень про душу.

5.Поясніть відмінності між анімізмом та тотемізмом.

6.Назвіть основні види магії. Що є причинами сучасних захоплень магією?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 14, 15-20.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

28, 39, 43, 52, 53, 50, 54, 55, 56, 60,

Тема 3. Семінар 3. Ранні національні релігії

План:

1. Релігії й культи Стародавнього Єгипту.

2. Релігії цивілізацій Стародавньої Месопотамії: шумеро-аккадський, ваві-лонсько-ассирійський період.

3. Релігійні вірування і культи Стародавньої Греції та їх влив на Європейську культуру.

4. Релігії Стародавньої Індії (ведизм, брахманізм, індуїзм, джайнізм).

Теми рефератів і доповідей:

1. Історичне підґрунтя виникнення та існування національних (національно-державних) релігій.

2. Вплив ранніх національних релігій на подальший розвиток людства.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 17-22.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

29, 51, 56, 62.

Тема 3. Семінар 4. Пізні національні релігії

План:

1. Поняття пізніх національних (національно-державних) релігій та їх характерні ознаки.

2. Конфуціанство і даосизм як національні релігії Китаю.

3. Синтоїзм – національна релігія Японії.

4. Зороастризм як релігія Стародавнього Ірану і його сучасний стан.

5. Іудаїзм як релігія єврейського народу.

Теми рефератів і доповідей:

1. Вплив пізніх національних релігій на формування і розвиток світових релігій.

2. Сучасний стан національних релігій і їх місце в історії світової цивілізації.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

3, 4, 5, 8, 11, 14, 17-22, 50.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА.

29, 51, 56, 62.

МОДУЛЬ ІІ. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА

Тема 4.Семінар 5. Буддизм як перша світова релігія

Дата добавления: 2014-12-07