Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття девіантної поведінки і соціальної норми




Соціологічні дослідження девіантної поведінки розпочали в Ленінграді наприкінці 60-х–початку 70-х років В.С.Афанасьєв, А.Г.Здравомислов і ін. У розвитку й інституціоналізації соціології девіантної поведінки великий внесок належить академікові В.Н.Кудрявцеву. У цей час динамізм соціальних процесів, кризова ситуація в багатьох сферах громадського життя неминуче приводять до збільшення девіацій, що проявляються в поведінкових формах, що відхиляються від норм. Поряд зі зростанням позитивних девіацій (політична активність населення, економічна заповзятливість, наукова й художня творчість) підсилюються девіації негативні насильницька й корислива злочинність, алкоголізація й наркоманізація населення, аморальність.

Соціологія девіантної поведінкице дисципліна, іцо системно вивчає прояви девіації, їі причинияк соціально-психологічні, так і загальносуспільні чинники, а також систематизує весь наявний матеріал, всі наукові джерела, підходи вивчення, принципи, що стосуються поведінки, діяльності людей та груп, які не відповідають загальноприйнятим нормам. При цьому сама соціологія займається вивченням найбільш загальних причин і наслідків девіації, її впливу на розвиток соціальних процесів, показує шлях відповідного ефективного контролю, ліквідації, запобігання наслідкам проявів такого типу.

Під девіантною (лат. deviatio - відхилення) поведінкою розуміється: 1) учинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим або фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам); 2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, що не відповідають офіційно встановленим або фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).

У першому значенні девіантна поведінка переважно предмет психології, педагогіки, психіатрії. У другому значенні предмет соціології й соціальної психології. Зрозуміло, що таке дисциплінарне розмежування відносне.

Вихідним для розуміння відхилень служить поняття норми. У соціальному житті існують звичайні, повторювані відносини між членами суспільства. Ці звичайні, повторювані відносини підпадають під поняття об’єктивної (реальної) норми в поведінці людей. Сукупність актів дії, що характеризується високою мірою однорідності і повторюваності, є об’єктивною соціальною нормою. Об’єктивна соціально норма – це характеристика існуючих явищ або процесів (або актів поведінки), тому встановити її наявність і зміст можна, лише проаналізувавши соціальну дійсність; зміст соціальних норм виводиться із реальної поведінки інтивідів і соціальних груп. Соціальна норма визначає історично сформований у конкретному суспільстві межу, міру, інтервал припустимої (дозволеної або обов'язкової) поведінки, діяльності людей, соціальних груп, соціальних організацій. На відміну від природних норм фізичних і біологічних процесів соціальні норми складаються як результат адекватного або перекрученого відбиття у свідомості й учинках людей об'єктивних закономірностей функціонування суспільства. Частина норм наказує людині, що вона повинна робити (наприклад, адекватно ставитися до дітей, вставати під звуки національного гімну...). Інші норми вказують людині, що вона не повинна робити. Подібні норми формуються протягом тривалого часу і є результатом суспільного вибору відповідної і необхідної поведінки, ії найбільш зручної і раціональної моделі. Схвалені норми охороняються суспільством, а до порушників застосовуються відповідні санкції. Такого типу відхилення від соціальних норм називаються деструктивною девіацією. Вчинки, поведінка, діяльність людей або соціальних підрозділів, що не відповідають, а ще гірше - активно протистоять загальносуспільним, зокрема правовим нормативам, є протиправним посяганням. Рушійною силою цього типу девіантної поведінки є «деформовані» потреби і цінності, що спонукають особистість або соціальну групу діяти всупереч вимогам суспільства.

Другий тип девіантної поведінки (позитивний характер відхилення) пов'язаний з елементами розвитку суспільного життя і не має відтінку соціально небажаного негативного і антисоціального взірця. Цей тип соціальних відхилень має відповідний прогресивний зміст і найчастіше спостерігається в період певних соціальних змін, реформ, перетворень тощо, коли руйнуються стереотипи і застарілі норми та взірці поведінки. До такого типу можна віднести: героїв, бунтарів, першовідкривачів, геніїв, легендарних передовиків та ін.

Можна сказати, що довгий час у науковій літературі увага акцентувалася насамперед на таких видах девіантноїповедінки, як алкоголізм, наркоманія, проституція, карна злочинність, суїцид. Тобто, мова йшла насамперед про негативно оцінювані суспільством явища, про пороки людства, які підривають основи суспільства, деформують соціальні цінності, ведуть до розпаду особистості і врешті-решт створюють загрозу нормальному існуванню суспільства. Однак останнім часом все більше уваги приділяється «світлим» сторонам девіації, її креативному потенціалу. Серед девіантів можуть виявлятися генії, поведінка і спосіб життя яких нерідко не відповідає соціальним очікуванням, але вони вносять величезний вклад у розвиток людства. Не менш відхильними від норми виглядають дії новаторів, що експериментують з новими моделями поведінки.

Таким чином, можна сказати, що явище девіації – неоднозначне. Не існує універсального набору критеріїв, за якими можна було б чітко розмежувати девіантну і нормативну поведінку. Неможливо одно-значно оцінити, чим є девіація для суспільства – «злом», «хворобою» чи «благом», «новаторством», орієнтованим на перспективу розвитку.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 845; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.