КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод
Поняття, види та сторони угод. Колективний договір. Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод. КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ТА УГОДИ Тема 6 Теми рефератів Контрольні питання 1. Поняття трудових відносин. 2. Система правовідносин у трудовому праві. 3. Суб’єкти трудових правовідносин. 4. Зміст трудових правовідносин. 5. Назвіть суб’єктів організаційно-управлінських відносин та їхній зміст. 6. Правовідносини щодо матеріальної відповідальності сторін трудового договору. 7. Юридичні факти, пов’язані з виникненням, зміною та припиненням трудових відносин. 8. Якими статтями, на Ваш погляд, необхідно доповнити чинний КЗпП з питань регулювання трудових відносин? 1. Система правовідносин у сфері трудового права. 2. Розвиток організаційно-управлінських відносин у сфері праці.
У Декларації та Конвенціях МОП визначено основні принципи розробки, укладання й виконання колективних договорів та угод, принципи свободи ведення колективних переговорів, співробітництва у сфері організації праці, інші принципи договірного регулювання у сфері праці 1. Правове регулювання розробки, укладання та виконання колективного договору здійснюється згідно з КЗпП (гл. II “Колективний договір”). Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод визначені Законом України “Про колективні договори та угоди” від 1 липня 1993 р. 1 Див.: Декларация относительно целей и задач Международной организации труда (1944 г.); Конвенція МОП “Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів” № 98; Конвенція про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм № 144, ратифікована постановою Верховної Ради України від 17.12.93; Конвенція МОП “Про сприяння колективним переговорам” № 154, конвенцію ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04.02.94; Рекомендація МОП щодо зв’язків між адміністрацією і трудівниками на підприємстві № 129. Правові й організаційні засади функціонування системи заходів, пов’язаних з вирішенням колективних трудових спорів (конфліктів), які спрямовані на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин, врегульовані Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р. Зауважимо, що у трудовому праві принцип договірного регулювання застосовується з певними обмеженнями. Розрізняють такі правові принципи розробки й укладання колективних договорів та угод (рис. 6.1):
Рис. 6.1. Принципи колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин Свобода ведення переговорів, укладання колективних договорів та угод визначається тим, що держави зобов’язані забезпечити сво б оду ведення переговорів та укладання колективних договорів та угод. Дотримання норм законодавства про працю. Умови колективних договорів та угод, згідно зі ст. 4, 8, 9 КЗпП, не можуть погіршувати становище працівників порівняно з законодавством України про працю в тому числі — із міжнародними договорами або міжнарод н ими угодами у сфері праці. Правоможність представників сторін колективно-договірного ре г улювання соціально-трудових відносин. Правоможність сторін соціально-трудових відносин визначається статутом організації, інши м и засновницькими договорами, рішеннями роботодавця та праців н иків організації, які оформляються наказами, протоколами тощо. Зазначимо, що наділення представників працівників повноваження м и в законодавчій практиці майже не регламентується1. Рівність сторін колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин передбачає: • діяльність професійних спілок не фінансується роботодавцем, політичними партіями; • ініціативу укласти колективний договір може виявити кожна із сторін соціально-партнерських відносин. Свобода вибору й обговорення питань, що є змістом соціально-партнерських договорів і угод, виявляється в тому, що ніхто не може визна ч ати їх зміст, крім соціальних партнерів, і в межах їх компетенції2. Добровільність прийняття зобов’язань. Умови колективного до г овору, які, наприклад, були прийняті під тиском проведення страй к у, можуть бути визнані недійсними. Так само, як і ті, що погіршу ю ть становище працівників порівняно з чинним законодавством і угодами. Реальність виконання зобов’язань. Зміст колективного договору визначається сторонами, але в межах їх компетенції. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законо д авством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги тільки за на я вності необхідних коштів. Контроль за виконанням колективного договору та відповідальність за невиконання взятих зобов’язань. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, в порядку, визначеному колективним договором чи угодою. Відповідальність сторін колективно-договірного регулювання праці, а саме за ухилення від участі в переговорах, за порушен н я й невиконання колективного договору, угоди визначена законо д авством України1. 1 Див.: Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р.; Закон України “Про колективні договори та угоди” від 1 липня 1993 р. 2 Див.: ст. 13 КЗпП. За сферою укладання законодавець розрізняє колективні договори й угоди. Колективні договори укладаються на рівні підприємства, установи, організації, а угоди — на державному, галузевому та регіональному рівнях. Колективний договір — правова форма участі працівників в управлінні виробництвом, форма локального регулювання умов праці та встановлення взаємних зобов’язань (юридичних і моральних). Колективні договори й угоди, попри загальні засади їх укладання, — різні правові акти, що юридично засвідчують колективні переговори. Їх відмінність переважно полягає: • у сторонах, які беруть участь у переговорах і укладають колективний договір чи угоду; • у сфері дії цих правових актів; • відмінність щодо кола осіб, яких вони охоплюють; •відмінність щодо порядку їх укладання й змісту. Колективний договір, угоди укладаються для регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працівників і роботодавця згідно з чинним законодавством про працю. Умови колективних договорів і угод обов’язкові для підприємств, на які вони поширюються, а також сторін, що їх уклали. До них заборонено включати умови, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами й угодами. Від імені працівників не мають права вести переговори й укладати колективні договори і угоди представники організацій чи органів, які створені або фінансуються роботодавцем, політичними партіями. Якщо інтереси трудового колективу представляє профспілковий орган, то інтереси роботодавця не можуть представляти особи — члени виборного органу цієї профспілки. Будь-яка зі сторін може виявити ініціативу щодо проведення переговорів, пов’язаних з укладенням колективного договору, угоди, а рішення приймається за згодою сторін. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їхньої компетенції. При укладенні та реалізації колективних договорів недопустиме жодне втручання, що обмежує законні права працівників та їхніх представників або перешкоджає їх реалізації, з боку органів представницької та виконавчої влади, господарського управління, політичних партій, власників чи уповноважених ними органів. 1 Див.: ст. 19–20 КЗпП, ст. 17–19 Закону України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. Підписавши колективний договір, угоду, щорічно в терміни, передбачені колективним договором, угодою, сторони звітують про їх виконання і несуть відповідальність за порушення колективного договору чи угод.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 484; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |