Информационные технологии 8 страница

НАНЕСТИ УДАР - завдати удару

НАНЕСТИ ШКОДИ - завдати шкоди

НАОБОРОТ - навпаки

НА ПАРУ СЛІВ - на кілька слів

НА ПЕРШИХ ПОРАХ - на початку, спочатку, спершу НАПИТОК - напій

НА ПОВНОМУ СЕРЙОЗІ - цілком серйозно

НАПОР ВОДИ - тиск води

НАПОЧАТКУ - спочатку

НАПРАВДУ - справді

НАПРАВИТИ (телеграму) - надіслати

НАПРАВЛЕННЯ НА РОБОТУ - скерування на роботу

НАПРАВЛЯТИ - скеровувати, спрямовувати

НА ПРОТЯЗІ - протягом, упродовж

НАПРЯМКИ (реалізації) - напрями

НАПРЯМУ - просто, безпосередньо

НА РАХУНОК СТИПЕНДІЇ - щодо стипендії, про стипендію НАРОБКА - напрацювання НАРЯДУ З ТИМ - поряд (поруч) з тим

НАРЯЖЕНИЙ - наряджений НАСМОРК - нежить НАСТИРЛИВИЙ - наполегливий НАСТОЛЬНИЙ - настільний

НАСТОЮВАТИ НА СВОЄМУ - наполягати на своєму НАСТУПАЄ ВЕСНА - настає весна НАСТУПНИМ ЧИНОМ - так НАСТУПНІ ПРАВИЛА - такі правила НА ТОЙ ЧАС - на ту пору НАЧАЛА - засади

НЕБЛАГОВИДНИЙ - недобрий, поганий, непорядний

НЕ ВАРТУЄ УВАГИ - не заслуговує на увагу (уваги), не вартий уваги

НЕВІРНІ (результати) - неправильні, хибні

НЕ ВВАЖАЄ ПОТРІБНИМ - не вважає за потрібне

НЕ ВИКЛЮЧЕНО - не без того

НЕ ВИСТАЧИТЬ ЧАСУ - забракне часу

НЕ ВІДМОВЛЯЮСЯ - охоче, залюбки

НЕВІРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ - неправильний результат

НЕВНЯТНИЙ - невиразний, незрозумілий

НЕВПОПАД ГОВОРИТИ - не до ладу (не до речі) говорити

НЕ В РАХУНОК - не рахується, не береться до уваги

НЕ В СИЛІ - не під силу, несила

НЕ В СТАНІ - не спроможні

НЕДАРОМ - недарма, недаремно

НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА... - незважаючи на...

НЕДОПУСТИМО - не можна

НЕДОСТАТОК - вада, хиба, огріх

НЕЗАМІНИМИЙ - незамінний

НЕМАЄ СЛІВ - що й казати

НЕМАЄ СМИСЛУ - немає (нема) сенсу; не варто, марно НЕМАЛОВАЖНЕ ЗНАЧЕННЯ - важливе значення НЕ МАЮ МОЖЛИВОСТІ - неспроможний

НЕ МІШАЛО (ПОМІШАЛО) Б - не вадило (завадило) б, не зайвим було б

НЕОБХІДНИЙ - потрібний НЕОБХІДНІСТЬ - доконечна потреба НЕОХОТА - не хочеться, нема бажання

НЕ ПО ДУШІ - не до душі, не до вподоби НЕПООДИНОКИЙ - неодноразовий НЕ ПО СИЛАМ - не під силу, не сила НЕ ПО СОБІ - ніяково, незручно

НЕПОЧАТИЙ КРАЙ РОБОТИ - роботи предостатньо, дуже багато

НЕ ПРИ ДІЛІ - не працює, без діла, без роботи

НЕПРИМИРИМІСТЬ - непримиренність

НЕ ПРИХОДИТЬСЯ - не доводиться

НЕПРОСТИМИЙ ВЧИНОК - невибачний вчинок

НЕРАДИВИЙ - недбалий

НЕРІДКО - часто

НЕРОЗБЕРИХА - безлад

НЕСТИ РОЗХОДИ - мати витрати

НЕУВ'ЯЗКА - непогодженість

НЕУДОБНО - незручно, не випадає

НЕЧАЯНО - несподівано, ненароком

НИЖЧЕНАВЕДЕНИЙ - наведений далі (нижче)

НІ В ЯКОМУ ВИПАДКУ - в жодному разі, ні в якому разі

НІ ЗА ЯКІ БЛАГА - нізащо у світі, ні за які гроші

НІ ОДНОГО РАЗУ - жодного разу

НІ ПРИ ЯКИХ ОБСТАВИНАХ - ні за яких умов (обставин), ні разу НІХТО ІНШИЙ - більше ніхто НОЖНИЦІ - ножиці НОЛЬ - нуль

НОСИТЬ ІМ'Я - має ім'я, зветься, називається НОСИТЬ ХАРАКТЕР - має характер НОСКИ - шкарпетки

НУЖДАТИСЯ - потребувати матеріальної допомоги, поради

О

ОБА - обидва

ОБЕЗБОЛЮЮЧІ ЗАСОБИ - знеболювальні засоби

ОБЕЗЖИРЕНЕ МОЛОКО - знежирене молоко

ОБ'ЄМ ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ - обсяг валової продукції

ОБ'ЄМ РОБІТ - обсяг робіт

ОБЖАЛУВАТИ - оскаржити

ОБЗАВЕСТИСЯ - придбати щось, забезпечитися

ОБІДА - образа, кривда

ОБКЛАДАТИ ПОДАТКОМ — оподатковувати

ОБЛАСТЬ - галузь (виробництва), сфера (науки), наукова ділянка

ОБЛУЧЕНИЯ - опромінення

ОБНАРОДУВАТИ - оприлюднювати

ОБНОВКА - обнова

ОБОВ'ЯЗКОВО - неодмінно

ОБОЇ - шпалери

ОБОЛОЧКА - оболонка

ОБОРОТ -1) оберт, 2)зворот, 3) обіг

ОБОРУДУВАТИ - обладнати

ОБРУШИТИСЯ - звалитися

ОБЩЕМ - у загальному

ОБ'ЯВА - оголошення, повідомлення

ОБ'ЯВИТИ - оголосити, сповістити

ОБ'ЯВИТИ НЕДІЙСНИМ - уневажнити

ОГРАБИТИ - пограбувати

ОДИНАКОВО - однаково

ОДИН В ОДИН - добірний

ОДИН ЗА ДРУГИМ - один за одним, один по одному ОДИН І ТОЙ ЖЕ - той самий ОДИНОКИЙ - самітний, самотній ОДІЯЛО - ковдра, коц ОДНОСТОРОННІЙ РУХ - однобічний рух ОЗАГЛАВИТИ - назвати ОКРУЖИТИ - оточити, обступити ОПЕЧАТКА - описка (друкарська)

ОПИТНИЙ - 1) досвідчений, 2) дослідний, експериментальний

ОПОЗОРИТИ - осоромити, зганьбити

ОПРАВДАТИ - виправдати

ОПРИДІЛИТИСЯ - визначитися

ОСАДКИ - опади

ОСАДОК - осад

ОСІННЮ - восени

ОСВОЇТИСЯ - призвичаїтися, звикнути до... ОСНАСТИТИ - обладнати, устаткувати ОСОБНЯК - власний будинок

ОСМИСЛИТИ СУТЬ СПРАВИ - збагнути (осягнути, з'ясувати, усві­домити) суть справи

ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ - навколишнє середовище, довкілля ОТРИМАТИ ОСВІТУ - здобути освіту ОХОТА - полювання, лови ОЦІНОЧНИЙ - оцінний ОЧКИ - окуляри

П

ПАДАТИ В ОБМОРОК - непритомніти

ПАРИКМАХЕРСЬКА - перукарня

ПЕРЕВОД (грошовий) - переказ

ПЕРЕЗДАВАТИ ІСПИТ - перескладати іспит

ПЕРЕКЛИЧКА - переклик

ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬ - перемикач

ПЕРЕПИСКА - листування

ПЕРЕПИСУВАТИСЯ - листуватися

ПЕРЕСЛІДУВАТИ МЕТУ - мати на меті

ПЕРЕТВОРЮВАТИ В ЖИТТЯ - втілювати в життя

ПЕРЕЧИСЛИТИ - перелічити, перераховувати

ПЕРШ ЗА ВСЕ - насамперед, передусім

ПЕРШИМ ДІЛОМ - насамперед, передусім

ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАВДАННЯ - завдання найбільшої ваги

ПЕЧАТАТИ - друкувати

ПЕЧАТЬ - печатка

ПЕЧЕННЯ - печиво

ПИЛОСОС - порохотяг

ПИЛОСОСИТИ - збирати порохи, відпорошувати, відчищувати

ПІДВЕСТИ ПІДСУМКИ - підбити підсумки

ПІДДАВАТИ СУМНІВУ - сумніватися

ПІД КІНЕЦЬ - наприкінці, наостанку

ПІДЛОЖИТИ - підкласти

ПІДНОС-таця

ПІДНЯТИ ГАЛАС - зчинити галас ПІДНЯТИ ПРОБЛЕМУ - порушити проблему ПІДПИСКА - передплата

ПІДРОСТАЮЧЕ ПОКОЛІННЯ - молоде покоління, юнь

ПІД СТАТЬ - до пари

ПІДХВАТИТИ - підхопити

ПІДЧЕРКНУТИ - підкреслити, наголосити

ПІДЧИНЯТИСЯ - підлягати, підкорятися

ПЛАСТИНКА - платівка

ПЛАТОК - хустка

ПО БАЖАННЮ - за бажанням

ПОБРИТИСЯ - поголитися

ПОВАЛЬНИЙ - суцільний, поголовний

ПО ВІДНОШЕННЮ ДО... - щодо..., стосовно...

ПОВІСТКА ДНЯ - порядок денний

ПОВОД - привід

ПОДАВЛЯТИ - гамувати, тамувати ПОДАРИТИ - подарувати ПОДАРОК - подарунок, гостинець ПОДРОБНО - детально, докладно

ПОДОХОДНИЙ ПОДАТОК - податок з прибутку, прибутковий податок

ПО-ДРУГОМУ - по-іншому

ПО ЗАКОНУ - за законом

ПО ЗАМОВЛЕННЮ - на замовлення

ПОКА - доки

ПОКА (прощання) - будь здоров, бувай ПОКЛАСТИ КІНЕЦЬ - покласти край ПОКЛОННИК - прихильник, шанувальник ПО КРАЙНІЙ МІРІ - принаймні, щонайменше ПОЛКА - полиця

ПОЛОЖЕННЯ - 1) становище; 2) вагітність

ПОЛОЖИТИ - покласти

ПОЛОСКА - смужка

ПОЛУЧАЄТЬСЯ - виходить, вдається

ПОЛУЧАТИ - отримувати, одержувати, діставати

ПОЛУЧКА - зарплата

ПО МЕНШІЙ МІРІ - принаймні

ПОМИМО ВОЛІ - мимоволі

ПО МІРІ ПОТРЕБИ - як буде потреба, як до потреби

ПО МІРІ СИЛ - по змозі

ПО МІРІ ТОГО, ЯК - відповідно до того, як

ПО МІСЦЯМ - по місцях

ПО НАТУРІ - за вдачею

ПО НЕОБХІДНОСТІ - з (доконечної) потреби

ПОПАСТИ В АВАРІЮ - потрапити в аварію

ПОПЕРЕДИТИ ХВОРОБУ - відвернути хворобу, запобігти хворобі

ПОПИРАТИ ЗАКОН - зневажати, ігнорувати

ПОПОЛАМ - наполовину, по половині

ПО ПОРЯДКУ - послідовно, по черзі

ПО ПОШТІ - поштою

ПОРТИТИ - псувати

ПОРЯДКА СТО ОСІБ - приблизно сто осіб ПОСИЛКА (поштова) - пакунок ПОСКІЛЬКИ - оскільки

ПОСПОРИТИ - 1) посперечатися; 2) побитися об заклад

ПОСТАВЛЯТИ - доставляти, постачати

ПОСТАВЩИК - постачальник

ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ - підхід до питання

ПОСТІЙНО ДІЮЧА ВИСТАВКА - постійна виставка

ПОСТОРОННІЙ - сторонній

ПОСТУПАТИ В ІНСТИТУТ - вступати в інститут

ПОСТУПАТИ В ПРОДАЖУ - надходити у продаж

ПОСТУПЛЕННЯ НА РАХУНОК - надходження на рахунок

ПОСТУПОК - учинок

ПОСУДА - посуд

ПОТЕРПІТИ НЕВДАЧУ - зазнати невдачі ПОТОЛОК- стеля ПОШВИДШЕ - скоріше, мерщій ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА - пояснювальна записка ПРАВИЙ у спол. ТИ НЕ ПРАВИЙ - ти не маєш рації ПРАВКА ТЕКСТУ - виправлення тексту ПРАВЛЯЧА ВЕРХІВКА - керівна верхівка

ПРАВОМОЧНЕ РІШЕННЯ (зборів) - правочинна ухвала (зборів) ПРАЦЯ ПОБАЧИЛА СВІТ - праця вийшла друком ПРЕДВЗЯТЕ СТАВЛЕННЯ - упереджене ставлення ПРЕДСТАВЛЯЄ ВЕЛИКИЙ ІНТЕРЕС - дуже цікавий ПРЕДСТАВЛЯТИ (ЧИЇЙСЬ) УВАЗІ - пропонувати, рекомендувати до уваги

ПРЕДСТАВ СОБІ - тільки подумай, уяви собі ПРЕД'ЯВИТИ - подати

ПРЕД'ЯВИТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ - звинуватити, висунути звинува­чення

ПРЕСІКТИ - припинити

ПРИБАВКА - додавання, збільшення, додаток ПРИ БАЖАННІ - бажаючи, якщо забажати ПРИБЛИЗИТИ - наблизити ПРИБОР - 1) набір; 2) прилад ПРИВЕСТИ ПРИКЛАД - навести приклад ПРИБИВАТИ - прищеплювати ПРИВІЛЕГІЙОВАНИЙ - привілейований ПРИВІЛЕГІЯ - привілей

ПРИВОДИТИ В ПОРЯДОК - упорядкувати, давати лад, доводити до ладу

ПРИ ВСЬОМУ СТАРАННІ - хоч як старався(намагався), як не старався

ПРИГОВОР - присуд, вирок

ПРИ ДОПОМОЗІ - за допомогою

ПРИЄМНОГО АПЕТИТУ - смачного!

ПРИЗНАВАТИ - визнавати

ПРИЗУПИНИТИ - припинити, зупинити

ПРИЙДЕТЬСЯ - доведеться

ПРИЙМАТИ БЛИЗЬКО ДО СЕРЦЯ - брати до серця ПРИЙМАТИ ДО ВІДОМА - брати до відома ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ - брати до уваги ПРИЙМАТИ МІРИ - вживати заходів ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ - вирішувати ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ—брати участь ПРИЙМАТИ УХВАЛУ - виносити ухвалу ПРИЙНЯТИ РЕЗОЛЮЦІЮ - ухвалити резолюцію ПРИЙНЯТИ ЧИЮСЬ СТОРОНУ - стати на чийсь бік ПРИЙТИ В ГОЛОВУ - спасти на думку

ПРИЙТИ ДО ВИСНОВКУ - дійти висновку, зробити висновок ПРИЙТИ ДО ЗГОДИ - порозумітися, дійти згоди ПРИЙТИ ДО СЕБЕ - оговтатися ПРИЙШЛОСЯ - довелося ПРИЙШОВ ЧАС - настав час

ПРИКАЗ - наказ

ПРИКЛАСТИ ЗУСИЛЬ - докласти зусиль

ПРИМІНЕННЯ - застосування

ПРИМІРНИЙ - орієнтовний, приблизний, типовий

ПРИНАЛЕЖНІСТЬ - належність

ПРИ НЕОБХІДНОСТІ - якщо є потреба

ПРИНОСИТИ ВИБАЧЕННЯ - просити вибачення, перепрошувати ПРИНОСИТИ ШКОДУ - завдавати шкоди ПРИ ПЕРШІЙ МОЖЛИВОСТІ - при першій нагоді ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ - надати звання

ПРИСВОЇТИ НАУКОВИЙ СТУПІНЬ - присудити науковий ступінь

ПРИСТУПАТИ (до чого) - розпочинати (що)

ПРИСЯДЬТЕ - прошу сідати; сідайте, будь ласка

ПРИ ТАКИХ УМОВАХ - за таких обставин

ПРИ УМОВІ - за умови, з умовою

ПРИХОДИТЬ НА ДУМКУ - спадає на думку

ПРИХОДИТЬСЯ - доводиться

ПРИХОЖА - передпокій

ПРИЦЕП - причіп

ПРИЦЕПНИЙ - причіпний

ПРИ ЦЬОМУ - до того ж, одночасно

ПРИЧИНИТИ ШКОДУ - заподіяти шкоди

ПРИЧИТАТИ - голосити, плакати

ПРИЧИТАЄТЬСЯ у спол. З ВАС ПРИЧИТАЄТЬСЯ - належати; з вас належить

ПРОБКА (до пляшки) - корок

ПРОБІЛИ В ЗНАННЯХ - прогалини в знаннях

ПРОБУВАТИ - куштувати

ПРОВІРИТИ - перевірити

ПРОВОДА-дроти

ПРОДАЖА - продаж

ПРОЖИВАТИ ПО ВУЛИЦІ - мешкати (проживати) на вулиці ПРОЖИТОЧНИЙ МІНІМУМ - прожитковий мінімум ПРОКАТИТИСЯ - проїхатися

ПРОНИКАТИСЯ (почуттям) - пройматися, перейматися ПРОПИСЬ у спол. ПИСАТИ ПРОПИСЬЮ - писати літерами, буквами ПРОРАБ - виконроб

ПРОСИПАТИСЯ - прокидатися

ПРОСКВОЗИТИ - протягнути

ПРОСТІШЕ ВСЬОГО - найпростіше

ПРОСТІШИЙ ПРОСТОГО - найпростіший, простісінький

ПРОСТО-НАПРОСТО - просто, всього-на-всього, запросто

ПРОТИВНА СТОРОНА (юр). - супротивна сторона

ПРОТИВОПОКАЗАНО - протипоказано

ПРОТИРІЧИТИ - суперечити

ПРОТИУГОННИЙ ЗАСІБ - противикрадний засіб

ПРОТІКАННЯ ХВОРОБИ - перебіг хвороби

Р

РАДУВАТИ ОКО - тішити око РАДУГА - веселка

РАЗ НА РАЗ НЕ ПРИХОДИТЬСЯ - раз на раз не випадає РАЗОМ З ТИМ - заразом, водночас РАЗ ТАКЕ ДІЛО - коли (якщо, раз) так РАНКОМ - вранці

РАХУВАТИ, ЩО... - вважати, гадати, думати, що... РЕГІСТРАТУРА - реєстратура РЕГІСТРАЦІЯ - реєстрація РЕЗИНА - гума

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ - ресурсоощадні технології РИНОЧНИЙ - ринковий РИЧАГ - важіль

РІШИТИ ЗАДАЧУ - розв'язати задачу РОБИТИ ВИГЛЯД - вдавати РОБИТИ ВРАЖЕННЯ - справляти враження РОБОЧИЙ - робітник РОЗБАЛОВАНИЙ - розпещений РОЗБИРАЄТЬСЯ В ЛЮДЯХ - знає людей

РОЗБИРАЄТЬСЯ В ЦІЙ СПРАВІ - компетентний у цій справі, розумі­ється на справі РОЗВАЛ - розпад РОЗКАЧКА - зволікання РОЗКРИТИ КНИГУ - розгорнути книгу РОЗОРИТИСЯ - збідніти, втратити майно, гроші

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЕПІДЕМІЇ - поширення епідемії

РОЗХЛЯБАНИЙ - розхитаний, незібраний, безладний

РОЗХОДЖЕННЯ В ДУМКАХ - незгідність (розбіжність) у думках

РОКОВИЙ (час) - фатальний

РОСЛИННЕ МАСЛО - олія

РУБАШКА - сорочка

РУЛЬ - кермо

РЯД ПРАЦЬ - низка праць

С

САМЕ ГОЛОВНЕ - найголовніше

САМЕ ПО СОБІ - само собою

САМИЙ ВИСОКИЙ - найвищий

САМИЙ НЕОБХІДНИЙ - конче потрібний

САПОЖКИ - чобітки

СЕРДОБОЛЬНИЙ - жалісливий, жалісний

СИСТЕМА НАЛОГІВ - система оподаткування

СКВОЗНЯК - протяг

СКОРОТАТИ ЧАС - убити час, перебути

СКРИТИЙ - прихований

СКРИТИСЯ - сховатися

СЛАБИЙ - слабкий

СЛІДУЮЧИЙ (провулок) - наступний

СЛЬОЗОТОЧИВИЙ ГАЗ - сльозогінний газ

СМЕКАЛКА - кмітливість

СМУТНО (ПАМ'ЯТАТИ) - неясно, невиразно

СОБЛАЗН - спокуса, зваба

СОКОВИЖИМАЛКА - соковитискач

СОЧНИЙ - соковитий

СПАСАТИ - рятувати

СПІВПАДАТИ - збігатися

СПІВСТВЛЯТИ - порівнювати, зіставляти

СПІВШУКАЧ (наукового звання) - пошукувач, здобувач

СПЛОШНИЙ - суцільний

СПОРИТИ - сперечатися

СПОРЧЕНИЙ - зіпсований

СПРАВА В ТОМУ - річ у тому (у тім)

СПРАВИТИСЯ З ЗАВДАННЯМ - упоратися (впоратися) із завданням СПРАВКА - довідка СРОК - строк, термін ССУДА - позика

СТАВИТИ ДО ВІДОМА - доводити до відома СТАВИТИ НАМЕТ - розбивати намет СТАВИТИ НА СТІЛ - подавати на стіл СТАВИТИ П'ЄСУ - показувати (розігрувати) п'єсу СТАВИТИ ПІД УДАР - наражати на небезпеку СТАВИТИ СВОЇМ ЗАВДАННЯМ - ставити собі за мету СТАВКА (місячна) - оклад СТАКАН - склянка

СТАТНИЙ - ставний, поставний, показний СТИКНУТИСЯ - зіткнутися СТОЛОВА - їдальня СТРАЙКУЮЧІ - страйкарі СТУПЕНЬКИ - сходи СУДЬБА - доля

СУДЯЧИ З УСЬОГО - як видно з усього СУМАТОХА - метушня, біганина СУРОВИЙ - суворий СУ СТАВИ - суглоби СУТОЧНІ - добові

Т

ТАКИМ ЧИНОМ - отже

ТАК СКАЗАТЬ - так би мовити

ТАК ЯК - тому що

ТАМОЖЕННИК - митник

ТАМОЖНЯ - митниця

ТАРАКАН - тарган

ТАРАТОРИТИ - торохтіти, тріскотіти

ТАЩИТИ - тягти, тарганити, двигати

ТВЕРДО ВПЕВНЕНИЙ - цілком упевнений

ТВЕРДО ЗНАТИ - добре знати

ТВОРОГ - сир

ТЕКУЧІСТЬ КАДРІВ - плинність кадрів

ТЕРЗАТИ - роздирати, шматувати, мучити

ТИМ БІЛЬШЕ - а надто

ТИМ НЕ МЕНШЕ - однак, проте, а втім

ТІПА - на зразок

ТОВАРООБОРОТ - товарообіг

ТОВЩИНОЮ - завтовшки

ТОЖЕ - також, теж, так само

ТОЛКОВИЙ - розумний, метикуватий

ТОЛКОМ - до ладу, до діла, до пуття, доладно

ТОПЛИВО - пальне

ТОРМОЗ - гальмо

ТОРМОЗИТИ - гальмувати

ТОСКА - туга, сум, нудьга

ТОЧНО ТАК - так само, достоту так, достеменно ТОЧНО ТАКИЙ ЖЕ - такий самий ТОШНОТА - нудота

ТРАНЖИРИТИ - тринькати, розтринькувати, марнотратити

ТРАТИТИ ЧАС - гаяти (марнувати) час

ТРЕБУВАТИ - вимагати

ТРЯПКА - ганчірка, шмата

ТРЬОХКІМНАТНИЙ - трикімнатний

ТРЬОХТОМНИЙ - тритомний

ТУПИКОВА СИТУАЦІЯ - безвихідь, глухий кут, безвихідне становище ТУШИТИ (м'ясо) - тушкувати ТУШОНКА - тушковане м'ясо, тушкованка ТЬОТЯ - тітка, тітонька ТЯНУТИ - тягти, тягнути

У

УБАВИТИ - зменшити, збавити УБИТОК - шкода

УБОРКА - 1) збирання; 2) прибирання УБОРЩИЦЯ - прибиральниця

У ВИПАДКУ НЕОБХІДНОСТІ - у разі потреби, якщо є потреба

У ВІДПОВІДНОСТІ ДО... - відповідно до, згідно з

У ВСІХ ВИПАДКАХ - завжди

У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ - з усіх поглядів, зусібіч

УГЛОВИЙ - кутовий

УГОН (автомашини) - крадіж, крадіжка, викрадення УДАЛИТИ - видалити, вивести УДАЧА - успіх

УДАЧНИЙ - успішний, вдалий, щасливий УДОБНИЙ - зручний УЖАС - жах

УКЛОНЯТИСЯ (від чогось) - ухилятися У НАЙБЛИЖЧИЙ ЧАС - найближчим часом УПАДОК СИЛ - знесилення, занепад сил УПАКОВОЧНИЙ - пакувальний УПЛАТИТИ - заплатити УПРАВЛЯЮЩИЙ - керівник

УПУСТИТИ З ВИДУ - забути, занедбати, випускати з уваги УСШТИ - встигнути УСТАВ - статут

УСТАНОВКА (як предмет) - прилад, пристрій, устаткування

УСТАНОВКА (політична) - настанова, намір

УСТРОЇТИ - влаштувати, зробити

УСТУПКА - поступка

УТЮГ - праска

УХОЖЕНИЙ - доглянений

УЦІНИТИ - переоцінити

У ЦЬОМУ РОЦІ - цього року

УЧАСТОК - дільниця, ділянка

УЧБОВИЙ - навчальний

УЮТНО - затишно

Ф

ФАКТ НА ЛИЦЕ - незаперечний факт ФАМІЛІЯ - прізвище ФОРТОЧКА - кватирка

X

ХАЛАТНІСТЬ - недбалість, недбальство ХВАТАТИ (1) - хапати, схоплювати ХВАТАТИ (2) - вистачити

ХВАТИТЬ - досить, годі, вистачить ХЛОПАТИ - плескати ХЛОПУШКА - хлопавка ХЛОПЧАТОБУМАЖНИЙ - бавовняний ХНИКАТИ - пхикати, пхинькати, скиглити ХОЛОДАТИ - похолодніти ХОЧ БИ ЩО - хай там як ХОЧ ВІДБАВЛЯЙ - аж надто ХРЕСНІ БАТЬКИ - хрещені батьки ХРУСТАЛЬ - кришталь

ц

ЦАРАПИНА - дряпина, подряпина ЦЕПОЧКА - ланцюжок ЦІЛЕ МІСТО - усе місто ЦІЛЕНАПРАВЛЕНИЙ - цілеспрямований

Ч

ЧАС ВІД ЧАСУ - час до часу, від часу до часу, вряди-годи ЧАСИ - годинник ЧАС ІДЕ - час минає

ЧАСТНИЙ - приватний (магазин); частковий, окремий (випадок)

ЧЕРДАК - горище

ЧЕРЕЗ ГОДИНУ - за годину

ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС - (трохи) згодом, незабаром, невдовзі, за де­який час

ЧЕСТЬ І ХВАЛА - хвала і шана

ЧЕТВЕРТЬ - чверть

ЧИМ ДАЛІ - дедалі, щодалі

ЧИН ЧИНОМ - як годиться, як слід

ЧИСТОПЛОТНИЙ - охайний, чепурний, чистий

ЧИСТЮЛЯ - чепурун, чепуруха, чистьоха

ЧИТАТИ ПРО СЕБЕ - читати подумки (у думці, у думках)

ЧОЛКА - чубчик, гривка

ЧОПОРНИЙ - манірний, бундючний

ЧУГУН - чавун

ЧУДАК - дивак

ЧУДНИЙ - чудовий, дивний ЧУТЬ НЕ - мало не

ЧУТЬ-ЧУТЬ - ледь-ледь, трішки, трішечки, мало ЧУЧЕЛО - опудало

Ш

ШАГОМ МАРШ - кроком руш ШАЛАШ - курінь, буда, халабуда ШАРИКОВА РУЧКА - кулькова ручка ШАРОМ ПОКОТИ - порожнісінько ШАХМАТИ - шахи ШАХМАТИСТ - шахіст ШВАЛЬ - дрантя, мотлох; набрід, шушваль ШВИДШЕ ВСЬОГО - найшвидше ШВИРНУТИ - кинути, шпурнути ШЕСТИДЕСЯТИРІЧЧЯ - шістдесятиріччя ШКУРКА - шкірка, шкуринка ШЛЯПА - капелюх ШУТКУВАТИ - жартувати

щ

ЩАСЛИВЧИК - щасливець

ЩЕГОЛЯТИ - франтити; красуватися, хизуватися ЩЕПКИ - тріски

ЩО Б НЕ ГОВОРИВ - хай що каже

ЩО Б (ТАМ) НЕ СТАЛОСЯ - хай що станеться, хай там що, хай що буде

Ю

ЮБ1ЛЕЙ - ювілей

ЮБКА - спідниця

ЮЛИТИ - крутитися, виляти

ЮРКИЙ - в'юнкий, верткий, проворний, жвавий

ЮТИТИСЯ - тулитися, міститися; мешкати, мати притулок

Я

ЯВКА - присутність

ЯВИТИСЯ З ПОВИННОЮ - прийти з покаянням

ЯВЛЯТИ СОБОЮ - становити собою

ЯВЛЯТИСЯ - 1) з'являтися, виникати; 2) бути

ЯВНА ПОМИЛКА - очевидна помилка

ЯД - отрута

ЯЗВА - виразка, ранка

ЯК БИ НЕ СТАРАВСЯ - хай як старається

ЯК БИ ТАМ НЕ БУЛО - що не кажіть, як не є, хай що буде, хай там що

ЯК ВИДНО - мабуть, певно

ЯК ДІЛА? - як справи?

ЯКИЙ БИ НЕ БУВ - хоч би який був

ЯК МОЖНА БІЛЬШЕ - якнайбільше, щонайбільше, якомога більше ЯК МОЖНА ШВИДШЕ - якнайшвидше, якомога швидше ЯК ПОВИННО БУТИ - як має бути ЯК ПОПАЛО - абияк

ЯК ПРАВИЛО - як звичайно, як водиться, як заведено, переважно

ЯК ПРИЙДЕТЬСЯ - як доведеться

ЯРИЙ - запеклий, завзятий, затятий

ЯРКИЙ - яскравий, сліпучий

ЯСНО - у спол. МЕНІ ВСЕ ЯСНО - зрозуміло

ЯЧЕЙКА - 1) комірка; 2) осередок

ЯЩИК (поштовий) - скринька (поштова)

ЛІТЕРАТУРА

1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994.

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.

3. Бибик СП., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К., 1997.

4. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика діло­вого спілкування. - К., 2000.

5. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн. - К., 1999.

6. Глущик СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібн. для вищ. та серед, спец. навч. закл. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К., 2003.

7. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1996.

8. Дороніна М. Культура спілкування ділових людей. - К., 1998.

9. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: профе­сійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004.

10. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. - 4-те вид., доповн. -X., 2003.

11. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. - X., 2004.

12. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1982.

13. Коваль А.П. Ділове спілкування. - К., 1992.

14. Корж A.B. Ділова українська мова для юристів. - К., 2002.

15. Кочан І.М., Токарська A.C. Культура рідної мови. - Львів, 1996.

16. Культура ділового мовлення: Практикум / За ред. Н.Д. Бабич. -Чернівці, 1997.

17. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. -К., 1990.

18. Молдованов М.І., Сидоров Г.М. Сучасний діловий документ. - К., 1992.

19. Намакштанська І.Є., Романова О.В., Кровицька О.В. та ін. Прак­тичний посібник з наукового мовлення. - Макіївка, 2002.

20. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. - X., 1997.

21. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2000.

22. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови: Підручник. - 3-тє вид., переробл. і доповн. - Тернопіль, 2000.

23. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. - К., 2001.

24. Русанівський В.М. Історія української літературної мови: Підруч­ник. - К., 2002.

25. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - Львів, 2001.

26. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. -К., 1999.

27. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чеськ. - 2-ге вид. - К., 1989.

28. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Ін-т української мови. - 4-те вид., випр. й доповн. -К., 1993.

29. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. - К., 2003.

ДОДАТКИ

Вдумайся!

* Розвиток мови особистості - складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні - усному та писемному - свою індивідуальність, усвідомлюючи, що „Я є мова".

О. Сербенська

* Якою ж була б ця культура (я з гірким болем запитую вас) наша, коли б ми прямували до неї битими шляхами, коли б ми творили її увесь час вільними руками?!... Український народ - це той казковий велетень, що коли його рубали надвоє - то й сили ставало вдвоє, коли рубали його далі - то сила все росла та росла...

В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.

Мова - це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я.

Бережи чистоту своєї Рідної Мови, - і тим збережеш чистою й Душу Народу твого.

Рідна мова - найголовніший ґрунт, на якім зростає й цвіте нація, рідномовна політика - це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим чле­ном своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.

І. Огієнко

* Мова - не просто знаряддя спілкування. Це щось значно вагомі­ше. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його істо­рична пам'ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислитель-на діяльність народу. О. Гончар

* Над словом треба дуже багато працювати, щоб воно було не тільки кращим знаряддям виконання наших практично-життєвих функцій, але

тонким, досконалішим засобом розкриття нашого внутрішнього світу, на­ших вищих духових прагнень, поривань, всього комплексу нашого життя.

Щоб слово найкраще могло виконувати функції зовнішнього й внут­рішнього нашого світу, мусимо обточувати, шліфувати, різьбити його, нести... всю відповідальність за слово, мусимо уміти користуватися ним, наливати його щирістю правди й любови, і тоді воно буде служи­ти нашому вдосконаленню і самовдосконаленню.

Слово чи мова взагалі - хоч і не єдина, але наймогутніша форма, що обіймає всі прояви життя людини і її зв'язку з зовнішнім суспільним та власним індивідуальним світом, прояви душі й серця, розсудку й емо­цій, свідомости й інтуїції, всі її стремління, прагнення, вчинки й посту-повання, всі її потреби, залежні й незалежні від її волі. Це - універсальні-ший засіб, що за його допомогою всі людські імпульси, весь внутрішній людський світ, який потребує виявлення, оформлюється і транслюється в інший індивідуальний чи суспільний людський світ і навпаки.

Гнат О. Діброва

* Запитали мене колись, що є найважливішою причиною мовних помилок. Відповісти на це питання не важко: та найважливіша причи­на є лінощі і бездумність.

В. Дорошевський

* За станом мови можна встановити стан культури. Мова - це свідомість.

В. фон Гумбольдт

* Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тіль­ки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної куль­турної людини.

Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмі­нює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик.

Б.Антоненко-Давидович

* Говорити скаліченою мовою - це все одно, що грати... на зіпсова­ній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити... тупою щерба­тою ложкою.

Скалічена мова отуплює, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива. Бо мова - це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона бачить, коли віконця - кіптяві, засновані паву­тинням, засиджені мухами?

Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всьо­го розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності.

В. Сухомлинський

* Добре говорити - значить просто добре думати.

Е. Ренан

* Культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення, бажання вбирати в себе те, що віка­ми виробило людство, геній рідного народу.

Н. Бабич

* Хто вміє добре говорити, той легше вирішує свої проблеми.

І. Томан

Усі основні мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя.

Вольтер

* Мова для культури - те саме, що центральна нервова система для людини.

С. Лем

* Своя мова корисна вже тому, що вона дає відчуття соціальної гар­монії, тобто єдності, неподільності й цілісності соціального організму як середовища, у якому територіальне й станове (стратове) розмаїття у найтонших своїх проявах має спільний орудний засіб для взаємозв'яз­ку й ефективної взаємодії. Це, зрештою, і є почуття комфорту, без якого цілий народ почувається чужинцем на своїй землі і обпльовує все поза стінами свого гнізда, починаючи зі сходів і ліфтів свого будинку".

В. Білецький, В. Радчук

* Межі моєї мови - межі мого світу.

Л. Вітгенштайн

Зацікався!

• За законами спілкування можна виділити сім кіл, які форму­ють людину-мовця. Перше коло складається з біологічно пов'яза­них осіб - батьків. Стиль спілкування у цьому колі на 70-80 % пе­реноситься у власну сім'ю. До 7 років авторитетами є тато й мама, від 7 до 14 років настає час матері, саме тоді формуються почуття взаємоповаги, гармонії, любові; від 14 до 21 року - час батька - у цей час вас намагаються сприйняти такими, якими ви є, і допомог­ти реалізуватися. Друге коло можна назвати "дружнє". У ньому при­близно 18 осіб (по 3 віку особи, старших і молодших за неї, а також різних статей.). Мати друзів - дуже важливо для формування осо­бистості. Вважають, що це коло найсприятливіше для пошуку своєї половинки. Третє коло - партнерське, воно складається із "потріб­них людей" (не друзів), їх радять не пускати у перше коло. Четвер­те коло - одногрупники, колеги по роботі. Спілкування усе більше стає професійним, задовольняється потреба бути професійно ви­знаним. П'яте коло - "службові люди", від яких ми багато в чому залежні (продавці, лікарі, офіційні особи). Шосте коло - мешканці нашого села, міста, країни. Сьоме коло - це інформаційне спілку­вання з усім світом.

Дата добавления: 2014-12-07