Виробничий профіль (місія) організації. Види організацій як систем

Види організацій як систем

Система (від грец. (утворення, складання) — це організована множина взаємопов'язаних компонентів та елементів, що взаємодіють між собою й зовнішнім середовищем у процесі досягнення поставленої мети.

Організація як система

Сучасна управлінська парадигма формувалася під впливом різних підходів до моделі організації як об'єкта управління. На її основні положення вплинули й суттєві зміни у світовому суспільно­му й економічному розвиткові, які сталися в останні десятиліття. У другій половині XX ст. країни-лідери вступили в постіндустріальну епоху, якій притаманні нові риси й закономірності. Системний підхід ґрунтується на понятті системи.

Найскладніші системи — цілеспрямовані, поведінка яких підпорядковується досягненню певної мети, і ті, що здатні до самоорганізації, тобто здатні в процесі свого функціонування вдосконалю­ватися, реагуючи на зміни в оточенні.

Системний підхід дав змогу зрозуміти, що ефективність будь-якої організації забезпечується не якимось одним її елементом, а є результатом, що залежить від багатьох факторів. У будь-якій системі важлива робота цілого — як результат досягнутої динамічної рівноваги. Системний підхід об'єднав внески різних управлінських шкіл, які в той чи інший час домінували в теорії та практиці уп­равління.

Будь-яка організація розглядається як відкрита система, що постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона складається із взаємозалежних підсистем, які перебувають одна з одною в ор­ганізаційних відносинах. Приклади організацій як систем наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Система	Елементи системи	Головна мета
Підприємство	Робітники, машини, будівлі, продукція, матеріали, інформація	Задоволення попиту на певну продукцію
Автоінспекція	Особовий склад, обладнання, машини, засоби зв'язку	Попередження ДТП
ЕОМ	Фізичні компоненти, засоби зв'язку, програмне забезпечення	Обробка, накопичення і зберігання інформації
Органи місцевого самоврядування	Держслужбовці, будівлі, засоби зв'язку, оргтехніка	Економічний і соціальний розвиток регіону

Модель існування організації як відкритої системи може бути представлена такою схемою (рис. 3).

Оскільки системний підхід розглядає організацію як цілеспрямо­вану систему, стає зрозумілим, чому надзвичайно важливим для будь-якої фірми є визначення основної мети її діяльності. Цю ос­новну мету, яка формулюється з огляду на сферу діяльності підприємства, його позицій на ринку, запитів і вимог споживачів, інтересів власників та інших членів організації, а також суспільства в цілому, у західному менеджменті називають місією. Значення місії неможливо переоцінити. Визначені на її основі цілі слугують орієнтиром для прийняття всіх управлінських рішень. Найчастіше місія розглядається з погляду визначення основних потреб спожи­вачів і їх ефективного задоволення. Г. Форд, зокрема, визначив місію власної компанії як «надання людям дешевого транспорту». Таке формулювання місії було гранично зрозумілим персоналові фірми, що дало змогу спрямувати зусилля всіх працівників у потрібному напрямі.

Але при визначенні місії не варто обмежуватися лише врахуван­ням інтересів споживачів. Вже сама назва головної мети організа­ції — «місія» — свідчить про те, що кожна організація створюється задля того, щоб бути корисною суспільству, яке складається не ли­ше зі споживачів продукції чи послуг підприємства, а й із місцево­го населення, яке перебуває в зоні його функціонування, зреш­тою — всіх жителів країни. Реалізація місії підприємства повинна тим чи іншим чином сприяти розвитку суспільства — завдяки на­сиченню ринку необхідними товарами, сплаті податків до бюджету, вирішенню соціальних проблем як своїх працівників, так і незахищених верств населення тощо. Один із провідних японських мене­джерів, К. Татеїсі, зазначав: «Мета підприємства має бути шля­хетнішою, ніж отримання прибутку». Це важливо усвідомлювати керівникам підприємств. Якщо, визначаючи сферу й напрями діяльності підприємства, його виробничий профіль (які знаходять своє відображення в місії), зважатимуть лише на інтереси власни­ків — забезпечення найвищої прибутковості — то такий бізнес ма­тиме більшою мірою спекулятивний характер, і, якщо вирішувати­ме якісь проблеми, то лише частково, якщо й досягатиме певних цілей, то лише впродовж короткострокового відрізку часу. Підхід до формулювання місії як до сенсу дієвості організації, її соціально-економічного призначення має стати правилом, а не винятком в українському бізнесі.

Отже, завдання місії полягає в тому, щоб виражати загальні цінності і програму організації; великою мірою впливати на резуль­тати діяльності організації; діставати підтримку від усіх, хто ор­ганізовує діяльність і відповідає за неї; спрямовувати процес прий­няття рішень і роботу організації; формулюватися так, щоб можна було оцінити міру її реалізації.

Прикладом місії, яка повною мірою відповідає зазначеним ви­могам і дає достатньо інформації для того, щоб зрозуміти сенс діяльності організації і правила, за якими вона діє, є місія одного з провідних американських банків. Місія компанії «Сан Бенкс» по­лягає у сприянні економічному розвитку й добробуту співтова­риств, які обслуговує компанія, шляхом надання громадянам і підприємствам якісних банківських послуг таким чином і в такому обсязі, який відповідає високим професійним і етичним стандар­там, забезпеченню справедливого й належного прибутку акціоне­рам компанії і справедливого ставлення до її співробітників.

Аналізуючи формування даної місії, можна зрозуміти правила, за яким здійснюється діяльність банку, тобто його внутріфірмову політику. Вона базується на:

• правилах, що дають змогу оцінювати результати діяльності фірми (орієнтиром є справедливий прибуток, тобто отримання його не суперечить правовим і етичним нормам);

• правилах, за якими фірма налагоджує взаємовідносини із зовнішнім середовищем і які визначають:

• конкретні послуги, що надаються (банківські);

• споживачів (громадян і підприємств);

• засоби, завдяки яким фірма досягатиме конкурентних переваг (якісне обслуговування за високими професійними й етичними стандартами, що забезпечує економічний розвиток і добро­бут співтовариств, які обслуговує компанія);

• правилах, за якими формуються стосунки в колективі (спра­ведливе ставлення до співробітників компанії).

ТЕМА 3. Структура управління організацією

1. Принципи побудови організаційної структури управління.

2. Формування підрозділів організаційної структури

3. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури.

4. Чинники, що впливають на побудову організаційних структур.

Дата добавления: 2014-12-07