Ринок праці та особливості його функціонування

Тема 8. Безробіття та інфляція як прояв макроекономічної нестабільності в умовах ринку.

1. Ринок праці та особливості його функціонування.

2. Безробіття, його види і наслідки. Закон Оукена.

3. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості.

4. Інфляція і суть, причини, види та соціально-економічний і наслідки.

5. Особливості інфляції в Україні. Антиінфляційна політика.

Ринок праці займає важливе місце в структурі ринкової економіки.

Суб'єктами ринку праці є наймані працівники як власники, носії та продавці товару "робоча сила" і роботодавці як її покупці. Об’єктом ринку праці є робоча сила, яка є товаром і купується та продається, як і всі інші товари.

Механізм функціонування ринку праці відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною — заробітною платою.

Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим фактором виробництва та опосередковано відображає вплив інших чинників:

– чисельності покупців робочої сили та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані в трудові ресурси;

– можливості певної взаємозамінності живої праці й знарядь праці залежно від рівня цін на них;

– продуктивності праці й ринкової вартості (ціни) створюваного нею товару.

Названі чинники впливають на процес формування попиту на робочу силу.

Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між ними має зворотний характер.

На формування пропозиції робочої сили впливають:

– чисельність населення, його вікова і статева структура, міграційна активність;

– професійно-кваліфікаційні характеристики сукупної робочої сили;

– вартість засобів існування, необхідних для забезпечення працездатності людини, та задоволення потреб не працюючих членів сім'ї;

– рівень і якість життя;

– мотивація до праці;

– звички, традиції, культура, релігія;

– державне регулювання ринку праці і вплив профспілок.

Величина пропозиції також визначається рівнем ціни робочої сили як товару, але, на відміну від величини попиту, ця залежність має прямий характер.

Основним регулюючим інструментом ринкового розподілу робочої сили є ціновий механізм. Як ринкова ціна, заробітна плата врівноважує попит і пропозицію робочої сили. Водночас вона відображає ситуацію на ринку праці, досягнутий баланс інтересів між підприємцями, найманими працівниками, державою та профспілками.

Разом з тим, заробітна плата займає особливе місце в ціновому ряду. Нині вона розглядається як дохід, величина якого не повинна опускатися нижче рівня, за яким втрачається гідність праці. Тому заробітна плата не може пристосуватися до інших елементів економічної рівноваги, а навпаки, останні мусять бути приведені у відповідність до її рівня. Така особливість заробітної плати зумовлюється її роллю у відтворенні робочої сили як специфічного товару.

Специфіка ринку праці виявляється у його функціональному навантаженні.

Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між ними має зворотний характер.

Ринок праці виконує такі функції:

– оцінює робочу силу як ресурс для суспільного виробництва;

– інформує своїх суб'єктів про необхідність коригування їхніх рішень;

– гарантує покриття суспільно-корисних витрат робочої сили;

– стимулює кількісно-якісне її зростання йефективне використання;

– регулює розподіл робочої сили, зумовлюючи мобільність цього ресурсу та раціоналізацію його витрат;

– узгоджує величину і структуру сукупної робочої сили з обсягом і структурою виробничих потреб у ній.

Дата добавления: 2014-12-07