Пізнання як відображення дійсності

Тема 5. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ. УЧЕННЯ ПРО ІСТИНУ.

Контрольні запитання і завдання.

Поняття „еволюції” та „революції”.

В основі різноманітних недіалектичних поглядів на процес розвитку лежить однобоке метафізичне розуміння кількісних та якісних змін в процесі розвитку.

Так, одна точка зору (катастрофізм) не бачить, що корінні якісні зміни підготовлені та викликані поступовими кількісними змінами.

Друга точка зору (еволюціонізм) зводить весь розвиток лише до кількісних змін, заперечує значення якісних перетворень і тому не здатна пояснити, звідкіля з’являються нові явища в суспільному житті.

Правильне розуміння розвитку полягає в тому, щоб знайти і вивчити справжній взаємозв’язок між цими двома типами змін.

Матеріалістична діалектика, спираючись на досвід історичного розвитку і в повній відповідності з даними сучасної науки твердить, що поступові кількісні зміни будь-якого явища або процесу при переході через певну міру закономірно і необхідно приводять до корінних якісних змін, внаслідок чого і виникає нова якість, нове явище або процес.

Іншими словами, будь-яка еволюція рано чи пізно створює умови для революції.

В свою чергу революційний процес, що завершився, створює чинники для еволюційного розвитку, який відбувається на новій якісній основі.

1. В чому полягає єдність світу?

2. Дайте визначення категоріям “система”, “структура”, “елемент”.

3. Що таке “необхідність” і “випадковість”?

4. Що таке “закон об’єктивного світу”?

5. Яка теорія дає відповідь на питання, що таке розвиток і які його найбільш загальні закономірності?

6. Дайте визначення принципу розвитку і принципу системності.

7. Назвіть основні закони діалектики?

8. Який закон діалектики вказує на причини розвитку?

9. В чому причини будь-якого розвитку?

10. Який закон діалектики визначає форму будь-якого процесу розвитку?

11. В якій формі відбувається розвиток?

12. Який закон діалектики вказує напрямок розвитку?

13. Який напрямок має процес розвитку?

1. Пізнання як відображення дійсності.

2. Емпіризм та раціоналізм.

3. Роль відчуттів в процесі пізнання.

4. Роль абстракції в процесі пізнання.

5. Вчення про істину.

6. Практика – критерій істини.

На питання, що таке знання відповісти нелегко. І цю думку виразно сформулював гетевський Фауст:

„Что значит знать? Вот в чем вопрос.

На этот счет у нас не все в порядке.

Немногих, проникавших в суть вещей

И раскрывавших всем души скрижали,

Сжигали на кострах и распинали,

Как вам известно, с самых давних дней…”

І чи не тому пушкінський Євг. Онєгін говорить:

„Мы все учились понемногу:

Чему-нибудь и как-нибудь…”

Всі матеріалісти виходять з того, що пізнання являє собою особливу форму відображення дійсності. В чому ж ця особливість?

Ми вже знаємо, що відображення – це загальна властивість матерії, а свідомість – вища форма відображення. З цього виходить, що не на всіх рівнях відображення існує свідомість. Вона виникає лише з появою людини.

Всі знання, якими ми володіємо, відносяться або ж до певних явищ і процесів, або ж до певних дій і видів діяльності.

Говорячи, що нам необхідно скласти або перемножити два числа, ми повинні знати не тільки що таке „число”, але й як виконувати ці дії.

Тобто ми користуємося поняттями. Знання завжди висловлюються в мові у вигляді слів чи груп слів, з допомогою яких формулюються поняття.

Тому, говорячи, що наші знання відображують дійсність, ми маємо на увазі особливу відповідність понять і суджень (висловлювань) явищам оточуючого світу і певним діям людини.

Це значить, що певним поняттям відповідають цілком певні властивості і відносини між явищами і процесами об’єктивної дійсності.

Це значить також, що з допомогою певних суджень ми можемо описати і розпізнати цілком певні властивості та відносини між явищами і процесами об’єктивної дійсності.

Це, нарешті, значить, що, формулюючи певні правила діяльності, віддаючи або одержуючи накази і розпорядження, ми знаємо (розуміємо), які дії або вчинки слід або не слід робити, щоб досягти тих чи інших цілей (намірів).

Саме такий зміст твердження, що наші знання являються відображенням об’єктивної дійсності.

Знання не існують самі по собі. Вони являють собою результат особливого процесу – процесу пізнання, або пізнавальної діяльності людини.

Отже для того, щоб вірніше зрозуміти сутність знань, щоб відповісти на питання, що значить знати, необхідно вивчити процес пізнання, його джерела та основні етапи.

Дата добавления: 2014-12-07