Тема 10. Правовий режим використання та охорони надр

План

1. Земля як об’єкт правової охорони і використання. Категорії земель.

2. Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.

3. Охорона земель. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

1. Земля як об’єкт правової охорони і використання. Категорії земель.

Стаття 14 Конституції України та ст. 1 Земельного ко­дексу України проголошують: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави». Ця норма безпосередньо вказує на особливо важливу роль, зна­чення даного компонента природи для людини, суспільства та держави.

Якщо звернутись до законодавчого визначення поняття «зем­ля», то на сьогодні воно представлене в Законі України «Про охорону земель». Відповідно до ст. 1 цього Закону земля — це по­верхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими при­родними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею. В Конвенції ООН про боротьбу з опусетлюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (2002 р.) дається міжнародно-правове визначення цього поняття: «земля — означає земну біопродуктивну систему, що включає в себе ґрунт, воду, рослинність, іншу біомасу, а також екологічні і гідрологічні процеси, що від­буваються усередині системи».

Земля — це головна територіально-просторова частина довкілля (навколишнього при­родного середовища) у межах території України, матеріальна основа її територіальної цілісності, суверенітету й національ­ної безпеки, що характеризується особливістю природної струк­тури — ґрунтового покриву, розміщення, поширення рослин­ності, водних об'єктів, корисних копалин та інших ресурсів, які формують сферу життя для людини та інших живих орга­нізмів, природні властивості якої використовуються на праві загального землекористування, диференціюється на окремі зе­мельні ділянки (частини), які перебувають у власності Україн­ського народу або уповноваженого ним органу — держави для задоволення загальнолюдських інтересів або на праві колектив­ної і приватної власності з метою забезпечення корпоративних і особистих прав людини та права комунальної власності тери­торіальних громад як матеріальної основи місцевого самоврядування, виступає основним засобом виробництва у сільсько­му господарстві та інших галузях господарювання, операцій­ною базою для систем розселення, в тому числі садівницьких поселень, розміщення галузей народного господарства, держав­ного матеріального резерву та шляхів сполучення, є невід'єм­ною.умовою, місцем, засобом і джерелом існування живих ор­ганізмів, життєдіяльності людини, забезпечення її духовних і матеріальних потреб і вимагає у разі деградації вжиття заходів щодо відвернення небезпечного впливу на населення та якість довкілля.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Земельний кодекс України (ст. 19) виділяє 9 категорій зе­мель.

1. Землі сільськогосподарського призначення.

2. Землі житлової та громадської забудови.

3. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

4. Землі оздоровчого призначення.

5. Землі рекреаційного призначення.

6. Землі історико-культурного призначення. їх до категорії захищеності та виділення особ­ливо захисних земельних ділянок лісового фонду».

7. Землі лісогосподарського призначення;

8. Землі водного фонду

9. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Окремим об'єктом регулювання в системі земельних відно­син виступають «ґрунти». Як відзначається в літературі, ґрунти, завдяки вмісту в них гумусу — комплексу специфічних органічних речовин — і є тим безпосереднім природним тілом і водно­час, специфічним об'єктом правових відносин, що зумовлюють родючість земель сільськогосподарського призначення. Врахо­вуючи таку унікальну цінність ґрунтів, Земельний кодекс впер­ше правомірно визнав їх «об'єктом особливої охорони (ст. 168)1. У Законі України «Про охорону земель» (ст. 1) дається визна­чення поняття «Грунт» — природно-історичне органо-мінераль­не тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком най більшої концентрації поживних речовин, основою життя та роз­витку людства завдяки найціннішій своїй властивості — родю­чості. Слід зазначити, що ґрунти виступають об'єктом регулю­вання насамперед охоронних відносин.

2. Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.

Під функціями державного управління землями слід ро­зуміти види (напрями) діяльності уповноважених органів дер­жавної влади щодо забезпечення організації раціонального та ефективного використання і охорони земель.

До основних функцій державного управління в галузі вико­ристання і охорони земель належать наступні:

1) Просторово-територіальний устрій земель.

2) Розподіл і перерозподіл земель, що здійснюється в рамках землеустрою, однак завершується самостійним юридичним ак­том — реєстрацією прав на землю.

3) Планування і програмування використання і охорони зе­мель.

4) Ведення державного земельного кадастру.

5) Моніторинг земель. Моніторинг земель — це система спо­стереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

6) Екологічне нормування і стандартизація в галузі охорони земель.

7) Державний контроль за використанням та охороною зе­мель.

3. Охорона земель. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

Охорона земель — система правових, організаційних, еко­номічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціо­нальне використання земель, запобігання необґрунтованому ви­лученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, ре­креаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Зе­мельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про охорону земель», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за ви­користанням та охороною земель»).

Завданням охорони земель, як зазначено в ст. 163 Земельно­го кодексу, є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Змістом охорони земель є система різного роду заходів, що здійснюються для забезпечення виконання поставлених завдань.

Аналізуючи заходи охорони земель, передбачені Земельним кодексом України та Законом України „Про охорону земель”, їх можна згрупувати за різними критеріями. Зокрема, в системі заходів охорони земель можна виділяти наступні:

-- Загальні вимоги і заходи, які стосуються всіх категорій земель та заходи щодо охорони окремих категорій земель, які визначаються специфікою їх правового режиму.

-- Заходи охорони, які здійснюються власниками чи корис­тувачами земельних ділянок у межах своїх земельних ділянок, та заходи охорони, які повинні здійснювати суб'єкти господар­ської діяльності, що безпосередньо не пов'язана з використанням земельної ділянки (заходи охорони від забруднення небезпечни­ми речовинами (ст. 45 Закону України «Про охорону земель»); заходи охорони від забруднення відходами (ст. 46 Закону); за­ходи охорони при застосування нових технічних засобів і тех­нологій (ст. 49 Закону)).

-- Окрему групу становлять заходи охорони ґрунтів. Відпо­відно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» охорона ґрунтів — система правових, організаційних, технологічних та інших заходів, спрямованих на збереження і відтворення родю­чості та цілісності ґрунтів, їх захист від деградації, ведення сіль­ськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахис­них технологій та забезпеченням екологічної безпеки довкілля

-- Особливі заходи охорони встановлюються земельним за­конодавством щодо окремих територій, які з тих чи інших при­чин не підлягають господарському використанню або допуска­ють обмежене їх використання. В системі таких територій та зе­мель можна виділяти:

а) деградовані землі.

б) малопродуктивні землі.

в) порушені землі.

г) техногенно-забруднені землі.

Основними заходами по охороні, відновленню відповідних категорій земель виступає консервація та рекультивація.

Охорона землі як природного об'єкта може одночасно роз­глядатись і як охорона прав власників земельних ділянок і зем­лекористувачів, права яких виникають саме і щодо землі як при­родного ресурсу. В системі цих заходів особливе місце займає відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, що регулюється главою 24 Земельного кодексу України.

За порушення норм земельного законодавства традиційно передбачена кримінальна, адміністративна, дисциплінарна і ци­вільно-правова відповідальність.

Кримінальна відповідальніст ь застосовується за злочини, пе­редбачені ст. 239 КК України (забруднення або псування зе­мель), 254 КК України (безгосподарське використання земель).

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена ст. 52 — 56 Кодексу України про адміністративні право­порушення. Справи про ці правопорушення відповідно до ста­тей 238, 242 даного Кодексу розглядають органи Держкомзему або Мінприроди України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у загальному порядку на основі норм Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигляді відшкодування збитків, завданих земельним ресурсам, які ви­значаються за загальними нормами Цивільного кодексу України. Крім цього, для визначення розміру стягнення використовуєть­ся.

Контрольні запитання і завдання:

1. Визначте поняття: «земля», «землі», «ґрунти», «земельна ділянка».

2. Які категорії земель передбачені Земельним кодексом України? Чим регулюється їх правовий режим?

3. Які види прав на землю передбачені Земельним кодексом України? Дайте їм характеристику.

4. Які органи центральної виконавчої влади здійснюють функ­ції управління в галузі охорони і раціонального викорис­тання земель? Чим визначений їх правовий статус? Яки­ми повноваженнями вони наділені?

5. Дайте перелік функцій державного управління в галузі використання і охорони земель.

6. Які заходи включені в зміст землеустрою?

7. Що таке державний земельний кадастр та моніторинг зе­мель?

9. Яка система заходів включена в зміст охорони земель?

10. Які повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування в галузі охорони земель?

11.Які землі віднесені до земель з обмеженим використан­ням чи вилучені з господарського використання? Які особ­ливі заходи охорони і відновлення встановлені стосовно них?

12. Які державні органи здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель? Якими повноважен­нями вони наділені в цій сфері?

13. Якими статтями галузевого законодавства передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність за по­рушення земельного законодавства? Які земельні пра­вопорушення віднесені до категорії злочинів та адміністративних правопорушень?

14. Дайте характеристику відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам і відшкодування втрат сіль­ськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Дата добавления: 2014-12-07