Крива сукупної пропозиції

Стосовно залежності сукупної пропозиції від ціни в теорії існують дві моделі: класична і кейнсіанська.

Класична модель.

В її основі лежить положення про абсолютну гнучкість цін і зарплати. Якщо, наприклад, сукупний попит падає порівняно з потенційним ВНП, то: з одного боку, знижуються ціни; з іншого – падає попит на ринку праці та адекватно зменшується зарплата. Внаслідок цих змін прибутковість фірм не змінюється, тому у підприємств не виникає мотивації до зменшення сукупної пропозиції. Вона залишається на рівні ВНП, але при нижчій ціні і зарплати. Тому на графіку крива AS – це вертикальна лінія, яка започатковується в точці потенційного ВНП.

Практика показує, що фактичний ВНП досить часто і на тривалий період відхиляється від потенційного ВНП. Це означає, що ринок не може швидко відновити сукупну пропозицію на потенційному рівні, можливо лише в межах довгострокового періоду. Тому класична модель – це модель сукупної пропозиції для довгострокового періоду.

Кейнсіанська модель.

В основі даної теорії – положення про негнучкість зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється існуванням колективних угод між профспілками і підприємцями. Отже, згідно з кейнсіанською моделлю, в короткостроковий період гнучкими є лише ціни, а зарплата тимчасово не змінюється.

Якщо, сукупний попит падає відносно ВНП, то, за логікою цієї моделі, знижуються ціни, а зарплата залишається стабільною. За цих умов прибутковість виробництва зменшується, внаслідок чого скорочується сукупна пропозиція. Тому на графіку крива АS набуває вигляду додатньо похилої лінії, а кейнсіанська модель – це модель сукупної пропозиції для короткострокового періоду.

Об’єднуючи класичну і кейнсіанську модель, криву AS можна умовно поділити на три ділянки:

І. горизонтальний, або кейнсіанський;

ІІ. висхідний, або проміжний;

ІІІ.. вертикальний, або класичний.

ІІІ

На горизонтальній ділянці економіка характеризується в умовах глибокого падіння виробництва, коли фактори виробництва використовуються не повністю. Із збільшенням об’ємів виробництва і застосуванням вільних факторів у процес виробництва, ціни залишаються стабільними до певного рівня ВНП (V₁), після чого ситуація на ринку змінюється.

На висхідній ділянці поступове залучення вільних факторів виробництва призводить в кінцевому результаті до збільшення витрат, що позначається на вартості продукції. Відбувається поступове зростання рівня цін і сукупної пропозиції.

На вертикальній ділянці, економіка знаходиться в умовах повної зайнятості, і в таких умовах при збільшенні сукупного попиту сукупна пропозиція тимчасово збільшитись не може. Тому єдиним наслідком є зростання цін.

Крім ціни, на сукупну пропозицію впливають нецінові чинники:

· ціни на ресурси;

· продуктивність праці;

· податок на прибуток;

· субсидії підприємствам.

В графічній моделі це викликає зміщення АS у відповідний бік.

Дата добавления: 2014-12-07