Впровадження енергозбереження в АПК

Енергетичний менеджмент ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ

Впровадження енергозбереження в АПК. Стимулювання енергозбереження. Засоби фінансування. Енергетичний аудит. Логістичний підхід до аналізу втрат енергії. Енергетичний менеджер. Основні обов’язки енергетичного менеджера. Впровадження енергетичного менеджменту

Першим і необхідним кроком до раціоналізації енергоспоживання є енергетичні обстеження (енергоаудити) підприємств — споживачів ПЕР. Результатом цього енергоаудиту є розробка рекомендацій по оптимізації енергоресурсоспоживання. Енергетичне обстеження умовно можна поділити на два етапи.

Попередній аудит. На цьому етапі збирається інформація про обсяги споживання різних енергоресурсів (звичайно за попередній рік) і відповідних енерговитрат. На основі аналізу цих даних вибираються пріоритетні напрямки подальшої роботи, визначаються необхідні для цього ресурси.

Поглиблений аудит. Цей етап включає детальне приладне дослідження об'єктів, процесів і обладнання, намічених в попередньому етапі.

Результати цих досліджень — показники енергоспоживання та інші параметри основних споживачів ПЕР на підприємстві. На основі аналізу поглибленого (детального) аудиту розробляються заходи з оптимізації енергоспоживання.

Керування енергоспоживанням не належить до сфери енерговиробництва, оскільки не передбачає безпосереднього керування споживачами. Насправді можна тільки впливати на споживача за допомогою надання хорошої поради, спонукання мотивацій, використовуючи ринкові механізми, і силами власного, повчаючого прикладу. Керування енергоспоживанням передбачає не технологічну діяльність, а прості дохідливі поради, до яких споживач дійшов би й сам, якби мав час і відповідні знання.

Рекомендації, що надаються споживачеві, завжди повинні приносити вигоду всім сторонам: споживачеві, енергокомпанії і суспільству взагалі, причому всі сторони повинні мати можливість усвідомити свою вигоду при впровадженні пропонованих заходів.

Спеціаліст, який присвятив себе впровадженню ідей керування енергозбереженням, повинен зуміти змінити звичне ставлення споживача до використання енергії. Ось чому така діяльність проводиться спеціалістами, які пройшли спеціальну підготовку, і часто спеціалістами. які володіють багатогалузевими знаннями, а не «чисто» енергетиками. Енергетичний аудитор (менеджер) повинен уміти встановити контакт зі споживачем і вміти привернути до себе. Достатньо уявити собі спеціаліста з електричних машин або термодинаміки, який намагається дати рекомендації зі зміни температури сушіння кормів або режимів освітлення у пташниках. Про це необхідно пам'ятати, оскільки такі речі є вирішальними для отримання очікуваних результатів від керування енергоспоживанням.

Порівняно із сектором електроспоживання енерговиробництво набагато простіше. Персонал, зайнятий енерговиробництвом, достатньо добре знає методику розрахунку витрат для проведення реконструкції, монтажу нового обладнання, ліній тепло- і електропередач тощо. Однак дуже важливо підкреслити, що оцінка дії від впровадження нових джерел енергії, таких, як проекти покращення екологічної обстановки, ТЕЦ (великі і малі), поновлювальних джерел енергії (вітроагрегати, використання біомаси тощо), вимагають спеціальних знань і підготовки, які не завжди мають працівники енергетичного сектору.

Сектор електроспоживання набагато складніший. Тут необхідно володіти знаннями в ринковій сфері, враховувати поведінку споживача тощо — тобто тими знаннями, якими персонал енергорозподілюючих підприємств не володів взагалі. З урахуванням цього фактору і прийнявши до уваги, що працівники енергорозподілюючих об‘єднань, як правило, консервативні і володіють тільки технічним мисленням, стає очевидним, що керування енергозбереженням є головним засобом розв‘язання проблеми.

Невід‘ємною частиною державної програми енергозбереження мають бути освіта, виховання, інформованість в галузі енергозбереження. Стаття 7 Закону України “Про енергозбереження” передбачає: “Знання у сферах енергозбереження та екології є обов‘язковим для всіх посадових осіб, діяльність яких пов‘язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів”.

Загальні рекомендації щодо керування енергозбереженням можна звести до наступного:

– відповідальність за реалізацію програм керування енергоспоживанням необхідно покласти на енергокомпанії;

– для майбутніх спеціалістів у цій галузі необхідно створити програми підготовки;

– включити витрати на реалізацію програм з керування енергоспоживанням у тарифи на енергію;

– впровадити багатотарифну систему оплати за енергію за часовими зонами;

– енергетичний аудит повинен бути обов'язковим для господарств і підприємств;

– ввести норми із споживання енергії обладнанням;

– створити фонд енергетичної ефективності;

– підготовити навчальний посібник з енергетичної ефективності;

– організувати курс навчання з енергетичного менеджменту для сільського господарства, проведення семінарів з конкретних галузей, наприклад, енергоефективність систем опалення тваринницьких ферм;

– підготовити інформаційні буклети з прикладами енергозбереження.

Дата добавления: 2014-12-07