КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Метод керування в умовах стратегічних несподіванок
Управління в умовах стратегічних несподіванок рекомендується до використання в умовах, коли зміни в середовищах здійснюються дуже швидко, а отже: · проблеми з’являються раптово; · виникають нові завдання, що не відповідають нагромадженому досвіду фірми; · невміння та неготовність керівників та персоналу своєчасно прийняти відповідні заходи призводять до різноманітних втрат (часу, грошей, іміджу); · контрзаходи мають впроваджуватися швидко, але звичайний порядок розробки та виконання рішень не дає змоги це зробити. Сукупність цих умов та характеристик і дає уяву про сутність стратегічних несподіванок, які й виступають об’єктами впливу у системі, що розглядається. Характерні риси цієї системи (рис. 4) такі: 1. Коли виникає стратегічна несподіванка, починає працювати комунікаційна мережа зв'язків для надзвичайних ситуацій. Ця мережа діє, перетинаючи межі організаційних підрозділів, фільтрує інформацію і швидко передає її в усі ланки організації. 2. На час надзвичайного стану необхідно перерозподілити обов'язки вищого керівництва: а) одна група присвячує свою увагу контролю і збереженню здорового морального клімату в організації; б) інша група веде звичайну роботу з мінімальним рівнем зривів; в) третя група займається ухваленням надзвичайних заходів. 3. Для вироблення цих заходів вводиться в дію мережа оперативних груп: а) керівники та члени оперативних груп, не дивлячись на сформовані канали внутрішньоорганізаційних взаємозв'язків, становлять підрозділи або групи стратегічної дії, а не просто планування; б) зв'язок між оперативними групами і групою керівників вищої ланки будується за схемою зірки, безпосередньо; в) група керівників, що належить до вищого керівництва, формулює загальну стратегію, розподіляє відповідальність між виконавцями й координує управління. г) низові оперативні групи виконують роботу на своїх ділянках загальної стратегії. 4. Оперативні групи і зв'язок між ними організовуються заздалегідь і проходять випробування: а) може бути заздалегідь організовано кілька систем зв'язку різного призначення: одна для вирішення несподіваних проблем в області збуту, інша - в області технологій, третя - у сфері політики і т.д.; б) оперативні групи навчаються швидко реагувати на принципово нові проблеми, поєднуючи точні методи аналізу з творчим підходом. 5. Зв'язки проходять випробування в некризових умовах, причому вирішуються реальні стратегічні завдання, так, наче б вони виникли несподівано. Перехресні на рис. 4 лінії показують, наскільки ті чи інші властивості системи управління відповідають завданням і проблемам, що виникають в умовах стратегічної несподіванки.
Рис. 5. Принципова схема управлінських рішень в умовах стратегічних несподіванок Система, що розглядається, зосереджує увагу на зв’язок типу цілей (проблем) з організаційним та інформаційним забезпеченням їх досягнення (розв’язання). Ідею «управління в умовах стратегічних несподіванок» покладено в основу більшості відомих систем антикризового управління, що використовуються на різних рівнях управління економікою в постсоціалістичних країнах
контрольні питання для підготовки до іспиту 1. Потенціал підприємства: поняття складових. 2. Матеріально – технічне забезпечення як елемент потенціалу підприємства. 3. Трудові ресурси та їх роль у зміцненні потенціалу підприємства. 4. Поняття конкурентоспроможності потенціалу підприємства. 5. Управління матеріальними запасами. 6. Стратегія і оперативне управління потенціалом підприємства. 8. Управлінська структура і потенціал підприємства. 9. Управління мотивацією як важливий чинник зміцнення потенціалу підприємства. 10. Симптоми, етапи і методи діагностики кризи. 11. Мета і завдання антикризового управління. 14. Гнучкість виробничого потенціалу підприємства. 15. Система антикризового управління персоналом. 16. Ситуаційний підхід до управління в кризовій ситуації. 17. Аналіз і прогнозування кризової ситуації. 18. Реалізація антикризових заходів й аналіз наслідків. 19. Диверсифікація як стратегія кризового менеджменту. 20. Стадії кризового процесу. 21. Розрахунок вартості підприємства. 22. Методи визначення капіталізацій доходу: середньоарифметичний, трендовий. 23. Ставка капіталізації (“ринкової вижимки”, кумулятивної побудови). 24.Управління вартістю підприємства. 25. Управління матеріально-технічним потенціалом підприємства. Типи задач, які виносяться на залік: Завдання 1. Діяльність підприємства-об’єкта оцінки характеризується такими даними:
Зміна оборотного капіталу та чистих інвестицій не очікується. Частка зобов’язань, необхідних для забезпечення прогнозованого прибутку, та величина доходів у даному прикладі є постійною. Оцінити вартість сукупного потенціалу підприємства за допомогою методу капіталізації активів.
Завдання 2. Діяльність підприємства-об’єкта оцінки характеризується такими даними:
Розрахуйте вартість сукупного потенціалу підприємства методом економічної доданої вартості.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 733; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |