TEMA №10

МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Аудит основних засобів і нематеріальних активів. Аудит запасів. Аудит грошових коштів..Аудит валютних операцій. Основні задачі аудиту реалізації продукції.

10.1 АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

У програмі аудиту операцій з основними засобами повинні бути сформульовані наступні задачі :

-вивчення умов збереження й експлуатації основних засобів, їхнього складу і структуру;

-підтвердження правильності оформлення й відображення в обліку операцій з основними засобами;

-підтвердження розмірів нарахованої амортизації по основним засобам і вірогідності відображення її в обліку;

-встановлення обсягів виконаних ремонтів основних засобів і правильності відображення витрат по їхньому проведенню в обліку в залежності від обраного методу;

-підтвердження підсумків проведеної в звітному році переоцінки основних засобів;

-оцінка якості проведеної інвентаризації основних засобів перед складанням річного звіту

Основні джерела аудиторської перевірки операцій з основними засобами:

-акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОС-1);

-акт прийому-передачі відремонтованих, реконтсруюваних і модернізованих об'єктів (форма №ОС-2);

-акт на списання основних засобів (форма №ОС-3);

-акт на списання автотрансопртных засобів (форма №ОС-4);

-акт на установку, пуск і демонтаж будівельних машин (форма №ОС-5);

-інвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОС-6);

-опис інвентарних карток з обліку основних засобів (форма №ОС-7);

-картка обліку руху основних засобів (форма №ОС-8);

-інвентарний список основних засобів (форма №ОС-9);

-розрахунок амортизації основних засобів (форма №ОС-14);

-дефектні відомості;

-наряди-замовлення на ремонт основних засобів;

-договора на передачу (одержання) в оренду об'єктів основних засобів;

-облікові регістри по рахунках;

-Головна книга.

Аудиторські процедури повинні бути спрямовані на вивчення систем обліку й контролю.

Для одержання попередньої інформації про стан цих систем використовується тестування. За результатами тестування встановлюється фактичне відношення адміністрації до організації обліку й забезпеченню схоронності та ефективної експлуатації основних засобів на підприємстві. Відповідно до цього аудитор намічає для себе об'єкти підвищеної уваги під час планування контрольних процедур, послідовність етапів проведення перевірки, конкретні джерела одержання даних, уточнює аудиторський ризик.

Типові помилки:

-несвоєчасне оприбуткування об'єктів основних засобів;

-неправильний розрахунок первісної вартості об'єктів основних засобів, які надійшли;

-нарахування зносу по цілком амортизованих об'єктах;

-некоректна кореспонденція рахунків відображення операцій по вибуттю основних засобів (списання, реалізація за ціною нижче залишкової вартості й ін.);

-неоприбуткування матеріальних ресурсів, що залишаються під час ліквідації об'єктів основних засобів;

-неправильний розрахунок оподаткованого прибутку з реалізації об'єктів основних засобів.

10.2 АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Для того щоб сформулювати об'єктивну думку про вірогідність і законність операцій, здійснених на підприємстві з нематеріальними активами (НА), аудитор повинний вирішити ряд задач:

-вивчити склад і структуру НА за даними первинних документів й облікових регістрів, порядок їхньої експлуатації;

-підтвердити право власності на об'єкти НА;

-установити правильність відображення в обліку операцій з НА;

-підтвердити вірогідність нарахування та відображення в обліку амортизації з НА;

-оцінити якість інвентаризації НА.

Джерелами інформації по операціях з НА є: договори закупівлі-продажу (створення) об'єктів НА, авторські договори, акти приймання-передачі об'єктів НА, свідчення на право користування, ліцензії, протоколи про внесення об'єктів НА в статутний капітал (спільну діяльність) та узгодження їхньої вартості, картки обліку НА, опису інвентарних карток, інвентарні книги, акти приймання-передачі, акти списання, протоколи збору засновників, таблиці з розрахунку амортизаційних відрахувань, облікові регістри (журнали-ордера, відомості і т.п.), Головна книга й ін.

Характерними рисами НА є: відсутність матеріально-речовинної форми;; використання протягом тривалого часу (більш одного року); здатність приносити доход для підприємства; високий ступінь ризику у відношенні можливих доходів у майбутньому від їхнього використання.

Оскільки на практиці операції з НА на багатьох підприємствах бувають порівняно нечисленними, аудиторські процедури повинні бути спрямовані, як правило, на суцільне вивчення системи їхнього обліку. Для одержання попередньої інформації про стан систем обліку і контролю за операціями з НА рекомендується їхнє тестування.

За результатами тестування визначається: як адміністрація відноситься до організації обліку та забезпеченню схоронності й ефективної експлуатації НА на підприємстві.

При плануванні аудитор визначає контрольні процедури, послідовність етапів проведення перевірки, конкретні джерела одержання даних,уточнює аудиторський ризик.

Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій документації аудитора.

Типові помилки:

-відсутність первинних прибуткових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

-неправильне віднесення окремих видів витрат до НА;

-неправильне нарахування амортизації по окремих об'єктах НА.

10.3 АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

У процесі перевірки операцій з виробничими запасами аудитор вирішує наступні задачі:

-вивчення складу запасів, ознайомлення з умовами їхнього збереження;

-підтвердження правильності оцінки запасів та відображення операцій по їхньому надходженню і використанню (реалізації) в обліку;

-оцінка системи внутрішнього контролю за використанням сировини і матеріалів у виробництві;

-підтвердження вірогідності визначення та відображення в обліку операцій по нарахуванню зносу МШП;

-оцінка якості проведених інвентаризацій із запасів.

Джерела інформації: договори постачання, накладні, товарно-транспоортні накладні, рахунки-фактури, книга купівлі й продажу, доручення, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, накладні-вимоги на відпустку матеріалів, лімітно-заборні карти, акти-вимоги на заміну матеріалів, картки складського обліку матеріалів, реєстри карток, інвентаризаційні описи, описи (відомості) обліку МШП, акти списання МШП, договори з матеріально-відповідальними обличчями, облікові регістри (відомості, журнали-ордера),Головна книга і т.п.

Аудитор повинний провести тестування по спеціальній анкеті і визначити, чи варто проводити повну або часткову інвентаризацію запасів, чи необхідно проведення суцільної документальної перевірки окремих напрямків руху цінностей або можна обмежитися вибірковою перевіркою. Висновки робляться на основі вивчення систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку на підприємстві по зразковій анкеті тестів перевірки стану внутрішнього контролю і системи обліку на підприємстві

Аудитор за результатами загального ознайомлення з системами внутрішнього контролю й обліку на підприємстві складає програму перевірки операцій з запасами

Якщо в аудитора склалася думка про незадовільний рівень збереження цінностей на складах підприємства, він може порекомендувати його керівництву провести вибіркову інвентаризацію деяких груп матеріалів (дефіцитних, дорогих), закріплених за конкретними матеріально-відповідальними обличчями.

Помилки і відхилення аудитор відзначає у своїх робочих документах:

Типові помилки:

-відсутність первинних прибутково-видаткових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

-неправильне нарахування фактичної вартості матеріалів;

-списання у витрати неоприбуткованих запасів (не оформлених прибутковими документами);

-списання матеріалів на виробництво в міру їхньої відпустки зі складу, а не по факту їх витрат, відсутність норм витрат матеріалів чи їхнє недотримання;

-недотримання зафіксованого в обліковій політиці варіанта обліку запасів, що списуються на виробництво, погашення вартості переданих в експлуатацію МШП;

-арифметичні помилки при розрахунку реалізованої торгової націнки.

10.4 АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами включає перевірку касових, банківських і валютних операцій.

Основна мета перевірки – встановлення законності, вірогідності і доцільності здійснення операцій з коштами підприємства, правильності їхнього відображення в обліку.

Основні задачі аудиту грошових коштів:

-ознайомлення з умовами збереження готівки, цінних паперів й інших грошових документів у касі;

-вивчення порядку документального оформлення операцій по надходженню і витратам коштів, ведення касової книги, обліку касових операцій;

-перевірка дотримання касової дисципліни (своєчасності й повноти оприбуткування готівки в касі і повернення в банк понад лімітні залишки коштів, установлених правил розрахунків готівкою з юридичними особами; порядку видачі і повернення в касу підзвітних сум; цільового використання отриманих з банку по чеках грошових коштів (у тому числі валютних) й ін.;

-установлення кількості відкритих у банках гривневих і валютних рахунків, законності здійснення операцій по кожному рахунку;

-визначення законності і доцільності операцій по надходженню й списанню засобів з банківських рахунків підприємства (у тому числі валютних), правильності їхнього відображення в обліку;

-перевірка стану платіжно-розрахункової дисципліни по укладених договорах.

Джерела інформації для перевірки операцій з грошовими коштами:

-касова книга, звіти касира з прикладеними первинними документами (прибуткові і видаткові касові ордери, платіжні відомості, квитанції і т.п.), чекові грошові книжки, виписки банків по гривнеевих та валютних рахунках з прикладеними первинними документами (рахунки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, авізо й ін.), журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних доручень і т.п., облікові регістри (відомості, журнали-ордера) по рахунках 301,302,311,312,314 і т.п., Головна книга, «Баланс» (ф.№1), «Звіт про рух грошових коштів» (ф.№3) й ін.

Приступаючи до перевірки операцій з коштами, аудитору доцільно одержати повну інформацію про стан внутрішнього контролю по даній ділянці обліку. Нерідко кошти, як наявні, так і безготівкові, є об'єктом розкрадань та зловживань з боку касира, бухгалтера й інших посадових осіб. Необхідно з'ясувати, як на підприємстві дотримується касова дисципліна, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, як чітко забезпечується санкціонування різних платежів з розрахункового й іншого рахунків підприємства (шляхом фактичної перевірки, обстеження, спостереження й інших методичних прийомів аудиту).

Для одержання всіх необхідних даних про кошти необхідно провести тестування по заздалегідь підготовленому запитальнику.

За результатами тестування установлюється фактичне відношення адміністрації до організації обліку й забезпеченню схоронності і цільового використання коштів на підприємстві. Аудитор намічає для себе об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур, послідовність етапів проведення перевірки, конкретні джерела одержання даних, уточнює аудиторський ризик. З цією метою розробляється спеціальна програма перевірки. Правильно складена програма перевірки допоможе аудитору надалі послідовно вивчити різні ділянки операцій з грошовими коштами, уникаючи повторів та пропусків, цілеспрямовано здійснити збір необхідних доказів й їх документування.

10.4.1 Аудит касових операцій

Попереднє ознайомлення з системою внутрішнього контролю на підприємстві дозволяє аудитору оцінити, як забезпечується схоронність і цільове використання наявних коштів. При виникненні в нього підозри про можливі розкрадання засобів з каси, інших зловживаннях йому необхідно рекомендувати провести інвентаризацію касової готівки. За попередньою домовленістю з керівництвом підприємства раптова перевірка каси може бути проведена за участю аудитора і відразу після початку аудиторської перевірки.

Аудит касових операцій повинний проводитися відповідно до розробленої програми по наступних напрямках:

-перевірка правильності документального оформлення операцій по касі;

-оцінка повноти та своєчасності оприбуткування грошових коштів;

-аналіз правильності списання грошових коштів у витрати;

-перевірка дотримання касової дисципліни;

-з'ясування правильності відображення касових операцій в обліку.

Приступаючи до перевірки касових операцій, аудитор з'ясовує правильність їх документального оформлення (повноту заповнення реквізитів прибуткових і видаткових документів; обов'язкову реєстрацію прибуткових і видаткових ордерів, платіжних відомостей.; наявність підписів відповідальних осіб та одержувачів коштів; відсутність виправлень, підчищень і т.п.).Для цього вивчаються звіти касира із прикладеними первинними документами та касова книга. Аудитор зобов'язаний звірити дані касової книги, звіту касира й облікового регістру за відповідний місяць (період) по датах. Виявлені розбіжності між порівнюваними показниками означають наявність помилок, що можуть бути як ненавмисними, викликаними неуважністю бухгалтера при підрахунку, так і навмисними. Останні вимагають одержання письмових пояснень та оперативного інформування керівника підприємства. У будь-якому випадку виявлені аудитором помилки і недостовірні дані обов'язково реєструються в його робочих документах.

Типові помилки :

-відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

-виплата підзвітним особам на підставі виправдувальних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансових звітів;

-недотримання ліміту розрахунку готівкою між юридичними особами;

-проведення розрахунків з населенням без застосування контрольно-касових апаратів;

-некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах;

-арифметичні помилки під час підрахунків оборотів і залишків в облікових регістрах при ручному веденні обліку.

10.4.2 Аудит банківських операцій

При перевірці банківських операцій особливу увагу аудитор повинний звернути на дотримання діючого законодавства при їхньому здійсненні. Перевірка проводиться по всіх рахунках, відкритих підприємством у банках, і насамперед по основному розрахунковому рахунку. Попередньо звіряються залишки на рахунках по виписках банку й по облікових регістрах, а також обороти і залишки по рахунках в облікових регістрах і в Головній книзі. При наявності розбіжностей з'ясовуються їхні причини.

Аналіз операцій, зроблених у звітному періоді, здійснюється шляхом ретельного вивчення виписок із прикладеними до них платіжними документами. Така перевірка дозволяє виявити бездокументальне списання засобів чи перерахування засобів на одні цілі, тоді як прикладені документи підтверджують інші. Одночасно вивчаються банківські документи. Аудитору необхідно з'ясувати, чи допускаються незаконні банківські операції (при відсутності договорів між підприємствами, по безтоварних чеках і т.п.); повноту і своєчасність оприбуткування оплачених товарно-матеріальних цінностей, вірогідність документів на одержання позичок чи надання позик, правильність і законність операцій з акредитивами.

Під час перевірки варто встановити правильність обліку грошових коштів і повноту їх зарахування. Аналогічно перевіряється правильність списання коштів з усіх наявних рахунків на підприємстві.

Виявлені помилки фіксуються в робочих документах аудитора.

Типові помилки:

-відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операцій, чи оформлення їх належним чином;

-відсутність додатків до платіжних документів, що послужили підставою для здійснення операцій;

-перерахування авансів по безтоварних рахунках, без попереднього оформлення договору і по інших сумнівних операціях;

-некоректна кореспонденція рахунків по обліку банківських операцій.

10.4.3 Аудит валютних операцій

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємства одержують виторг від експорту продукції (робіт, послуг) і роблять необхідні платежі (у тому числі з імпорту товарів) в іноземній валюті.

Валютні операції відносяться до числа найбільш складних розділів обліку, і їхнє бухгалтерське відображення нерідко супроводжується помилками, що супроводжується нарахуванням підприємству штрафних санкцій. Тому аудит цих операцій доцільно здійснювати методами суцільного контролю і доручати висококваліфікованим фахівцям.

При проведенні аудиту валютних операцій особлива увага повинна бути звернена на дотримання діючого законодавства при їхньому здійсненні. Перевірка здійснюється по усіх валютних рахунках, які відкриті підприємством у банках, у тому числі закордонних. Попередньо звіряються залишки на рахунках по виписках банку і по облікових регістрах, а також обороти і залишки по рахунках в облікових регістрах і в Головній книзі. При наявності розбіжностей з'ясовуються причини.

Перевіряючи всі операції на валютному рахунку й у касі аудитор повинний враховувати порядок перерахування балансової вартості іноземної валюти і дотримання термінів розрахунку по валютних операціях. (курсові різниці в зв'язку з коливанням курсу іноземної валюти).

Перевіряючи дотримання діючого валютного законодавства, варто звернути увагу на повноту і своєчасність зарахування валютного виторгу організацій-експортерів, що є резидентами, на їх валютні транзитні рахунки в уповноважених банках (при цьому звертається увага на контракти і форму розрахунків по них, оформлення ВМД і відповідне відображення в обліку всіх зроблених витрат при їхньому оформленні).

Перевіряючи дотримання діючого податкового законодавства, аудитор контролює повноту, правильність і своєчасність розрахунків експортерів по платежах у бюджет, представлення ними даткових розрахунків і декларацій, правильність визначення оподаткованої бази по митним зборам, ПДВ, податку на прибуток й інші податки.

Перевіряючи розрахунки з підзвітними особами по витратах за кордон необхідно враховувати норми усіх витрат відповідно до діючого законодавства.

Виявлені помилки аудитор реєструє в робочих документах.

Типові помилки:

-неповне зарахування на банківські рахунки валютного виторгу по експортних операціях;

-неправильне перерахування курсу іноземної валюти в гривні по валютних операціях;

-тексти платіжних документів, що послужили підставою для оплати з валютного рахунку, не переведені на українську мову;

-порушення термінів виконання зобов'язань по контрактах, виконання яких обумовлено здійснювати підприємством авансові платежі за кордон у валюті;

-некоректна кореспонденція рахунків по обліку валютних операцій.

10.5 Аудит готової продукції і її реалізації

Ціль аудиту готової продукції і її реалізації – встановлення повноти оприбуткування готової продукції, правильності нарахування виторгу від реалізації і собівартості реалізованої продукції.

У ході перевірки аудитор вирішує наступні задачі:

-підтвердження обґрунтованості вибору і правильності застосування варіанта оцінки готової продукції;

-установлення повноти оприбуткування готової продукції;

-підтвердження обсягів відвантаженої і реалізованої продукції;

-підтвердження собівартості відвантаженої і реалізованої продукції.

Джерелами інформації для перевірки стану обліку готової продукції і її реалізацій є: картки складського обліку готової продукції, договори на постачання продукції, рахунки-фактури, книги продажу, накладні на відпустку готової продукції, доручення покупців, первинні банківські і касові документи про надходження виторгу (платіжні доручення, вимоги-доручення, прибуткові касові ордери й ін.), облікові регістри (відомості, журнали-ордера, й ін.) по відповідних рахунках, Головна книга, «Баланс» (форма №1), «Звіт про фінансові результати» (форма №2), «Звіт про рух грошових коштів» (форма №3) й ін.

Засобом попередньої оцінки ефективності систем внутрішнього контролю й обліку операцій по випуску і реалізації продукції є проведення тестування. За результатами тестування аудитор уточнює напрямок контролю процесу випуску і реалізації продукції, вибирає для кожного напрямку найбільш прийнятні процедури, складає програму перевірки.

Свої висновки аудитор обґрунтовує даними первинних документів, що перевіряються, облікових регістрів, результатами вироблених контрольних арифметичних розрахунків.

Виявлені в ході аудиту помилки і порушення аудитор регіструє у робочій документації.

Типові помилки:

-ведення бухгалтерського обліку реалізації продукції «по оплаті»;

-неправильне відображенняння фактичної собівартості реалізованої продукції;

-недотримання встановленого обліковою політикою методу визначення виторгу для цілей оподатковування;

-некоректна кореспонденція рахунків при відображенні в обліку реалізації по бартеру, при здійсненні багатобічного заліку взаємних вимог та інших «нетрадиційних» операцій

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Які задачі вирішує аудитор під час аудиту основних засобів?

2.Основні джерела аудиту операцій з основними засобами.

3.Типові помилки по операціям з основними засобами.

4.Джерела інформації по операціях з нематериіальними активами.

5.Характерні риси нематеріальних активів.

6.Типові помилки по операціях з нематеріальними активами.

7.Які задачі вирішує аудитор у процесі аудиту запасів?

8.Основні джерела інформації з обліку запасів

9.Типові помилки по операціях з запасами.

10.Основна мета аудиту грошових коштів.

11.Задачі аудиту грошових коштів.

12.Джерела інформації для перевірки грошових коштів.

13.Основні напрямки аудиту касових операцій.

14.Типові помилки обліку касових операцій.

15.Основні напрямки аудиту банківських операцій.

16.Типові помилки обліку банківських операцій.

17.Основні напрямки аудиту валютних операцій.

18..Типові помилки обліку валютних операцій.

19.Ціль аудиту готової продукції та її реалізації.

20.Задачі аудиту готової продукції та її реалізації.

21.Джерела інформації з обліку готової продукції та її реалізації.

22.Типові помилки по операціях обліку готової продукції та її реалізації.

Дата добавления: 2014-12-07