ТЕМА №11

МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ.

Основна мета аудиту розрахункових операцій. Аудит розрахунків з постачальниками та різними дебіторами і кредиторами. Аудит розрахунків з персоналом по оплаті праці. Аудит розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами.

11.1 ОСНОВНА МЕТА АУДИТУ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

У процесі господарської діяльності підприємство вступає в різні розрахункові відносини з постачальниками, покупцями, банками, своїми філіями, дочірніми (залежними) суспільствами, працівниками, бюджетом й позабюджетними фондами, інвесторами й ін. Підприємство здійснює розрахунки як у безготівковому порядку, так і з використанням наявних коштів, векселів, взаємозаліків, а також шляхом прямого обміну продукції і товарів (бартеру). Розмаїтість учасників розрахункових відносин і форм розрахунків між ними створює передумови для порушень і зловживань при здійсненні розрахункових операцій і тому вимагає постійного контролю за їх проведенням і відображенням в обліку. Правильність організації розрахункових операцій забезпечує високу оборотність засобів підприємства, зміцнення договірної і розрахункової дисципліни, поліпшення його фінансового стану.

Ціль аудиту розрахункових операцій – оцінка правильності організації обліку розрахунків на підприємстві, підтвердження законності утвореної дебіторської і кредиторської заборгованості, її вірогідність і реальність погашення.

Методом тестування аудитор повинний установити наявність на підприємстві необхідної нормативної бази; перелік застосованих первинних документів, порядок їх заповнення; стан аналітичного обліку і технологію обробки первинних документів з обліку розрахункових операцій; організацію внутрішнього контролю.

На основі тестування може бути встановлено, наскільки контроль розрахункових операцій відповідає сучасним вимогам, а облік розрахункових операцій виконує поставлені перед ним задачі. Якщо виявиться, що ймовірність пропуску помилок велика, то аудитору необхідно включити в програму перевірки і направити особливі зусилля на вивчення тих питань і ділянок обліку, що не піддавалися внутрішньому контролю або яким не приділялося належної уваги з боку бухгалтерії.

Перевірку стану розрахунків рекомендується починати із з'ясування відповідності даних регістрів по обліку розрахунків рахункам Головної книги. Потім здійснюється інвентаризація розрахунків чи аналіз матеріалів інвентаризації, якщо вони здійснювалися до моменту перевірки. При цьому потрібно встановити, чи немає пропуску термінів задавнення позову по розрахунках з дебіторами і кредиторами, причини та винних осіб у пропуску таких термінів; тотожність розрахунків з банками, підрозділами підприємства, бюджетом і позабюджетними фондами; правильність і обґрунтованість списання сумнівних боргів, а також сум інших заборгованостей; правильність й обґрунтованість сум, що числяться на балансі, заборгованості по нестачах та міри, прийняті до їх стягнення; вірогідність пред'явлених до дебіторів претензій, підтвердження претензій договірними зобов'язаннями, пред'явлення позовів на стягнення цих заборгованостей у судовому порядку й ін.

Вивчення матеріалів інвентаризації розрахунків дозволить аудитору зосередити увагу на ретельній перевірці тих розрахункових операцій, де виявлена відсутність внутрішнього контролю, розбіжності, помилки, сумнів у законності чи реальності операцій.

При перевірці розрахунків застосовуються прийоми фактичного і документального контролю, аналітичні процедури, логічний аналіз, а також усні опитування посадових осіб по окремих питаннях даного розділу аудиторської програми.

11.2 АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПОКУПЦЯМИ, РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ

У ході перевірки розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами повинні бути вирішені наступні задачі:

-установлена наявність і правильність оформлення документів по постачанню товарно-матеріальних цінностей (договорів, актів звірення розрахунків й ін.);

-з'ясована правильність здійснення обліку розрахунків за отримані і поставлені матеріальні цінності і послуги, оплачені грошовими коштами, з використанням векселів, шляхом заліку взаємних вимог і т.п.;

-визначена правильність оцінки отриманих і відвантажених товарів (робіт, послуг) при бартерних угодах;

-підтверджена повнота і своєчасність оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робіт;

-установлена правильність оформлення і відображення в обліку отриманих і виданих авансів, пред'явлених претензій;

-з'ясована правильність відображення по відповідним статтях балансу сум дебіторської і кредиторської заборгованості;

-установлені причини і давнина виникненої заборгованості по розрахунках, визначені реальність і шляхи погашення дебіторської заборгованості.

Джерелами інформації для перевірки зазначених розрахунків є договори постачання продукції (робіт, послуг), акти звірення розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселя, копії платіжних документів, книга покупок, книга продажу, облікові регістри (відомості, журнали-ордера), Головна книга, звітність і т.п.

Перевірка розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами повинна проводитися по спеціально розробленій програмі, що складається за результатами попереднього ознайомлення аудитора з організацією внутрішнього контролю й обліку розрахункових операцій на підприємстві. Розроблена програма допоможе послідовно виконувати необхідні процедури контролю, зібрати й узагальнити якісні докази.

У залежності від обсягу операцій і результатів попереднього тестування системи внутрішнього контролю розрахунків можуть застосовуватися методи як суцільного, так і вибіркового контролю. В останньому випадку формуються вибірки окремо по дебіторам і кредиторам, у які включають відповідні операції за місяць, за кожний квартал або період, що перевіряється.

В обов'язковому порядку перевіряється правильність кореспонденції рахунків по кожному виду розрахунків, організація аналітичного обліку по них, обґрунтованість нарахування (чи відшкодування) ПДВ по цих операціях. При необхідності проводиться звірення окремих, сумнівних на думку аудитора, операцій по розрахунках з організаціями-дебіторами.

Виявлені помилки та відхилення повинні фіксуватися в робочих документах.

Типові помилки:

-відсутність договорів на купівлю-продаж продукції, первинних розрахунково-платіжних документів чи їхнє неповне оформлення;

-неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, невірогідність аналітичного обліку, формальне проведення інвентаризації розрахунків і т.п.);

-неправильне оформлення і пред'явлення претензій по договорах.

11.3 АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПЕРСОНАЛОМ ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ

Ціль аудиту розрахунків з персоналом - перевірка дотримання діючого законодавства про працю, правильність нарахування заробітної плати й утримань з неї, документальне оформлення і відображення в обліку усіх видів розрахунків між підприємством і його працівниками.

Крім взаємин підприємства зі своїми працівниками з приводу оплати праці включаються також і розрахунки по виданим у підзвіт сумам на господарські, командировочні й інші витрати, та розрахунки по іншим операціям (особистому страхуванню, наданим позичкам, відшкодуванню заподіяного збитку й ін.)

Задачами аудиту розрахунків з персоналом є:

-підтвердження вірогідності вироблених нарахувань і виплат працівникам по всіх підставах і відображення їх в обліку;

-установлення законності і повноти утримань із заробітної плати та з інших виплат співробітникам на користь підприємства, бюджету, органів соціального страхування і т.п.;

-перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з персоналом і взаємозв'язку аналітичного і синтетичного обліку;

-оцінка мір, застосовуваних адміністрацією по своєчасному стягненню заборгованості з працівників (по підзвітних сумах, по фактах нестач і псування цінностей, поверненню позичок й ін.).

Джерелами інформації для перевірки розрахунків з персоналом є штатний розклад, положення, накази, розпорядження, контракти, договори цивільно-правового характеру, договори на видачу позички й ін., табелі обліку використання робочого часу, шляхові листи, листки тимчасової непрацездатності, виконавчі листи, розрахункові і платіжні відомості, особові рахунки і податкові картки працівників, авансові звіти з прикладеними до них первинними документами, акти інвентаризації майна, облікові регістри, Головна книга, звітність й ін.

Перед проведенням аудиторської перевірки аудитору доцільно провести тестування системи внутрішнього контролю й обліку, щоб відповісти на ряд питань по статтям обліку, а саме:

-які форми і системи оплати праці застосовуються на підприємстві;

- чи мається внутрішнє становище про оплату праці працівників та колективний трудовий договір;

-обліковий і средньосписочний склад працівників;

-як організований облік розрахунків по оплаті праці (склад і кваліфікаційний рівень бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи комп'ютеризована дана ділянка обліку і т.п.);

- чи обмежений склад співробітників, що одержують готівку на господарські й інші витрати;

- чиздійснюється на підприємстві видача позичок і т.п.

За результатами тестування аудитор складає програму перевірки.

Виявлені в ході перевірки помилки і відхилення фіксуються в робочій документації аудитора з указівкою порушених нормативних документів і визначенням якісного впливу на показники звітності.

Типові помилки:

-відсутність документів, що підтверджують законність виплат працівникам коштів (положень, наказів, розпоряджень, договорів підряду і т.п.);

-помилки при нарахуванні виплат по середньому заробітку (відпускних, по тимчасовій непрацездатності й ін.);

-неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку і т.п.);

-недотримання порядку видачі коштів у підзвіт і повернення невикористаних сум (порушення термінів повернення підзвітних сум, видача в підзвіт коштів обличчям, що не відзвітувалися по раніше отриманих авансах й ін.);

-неправомірне списання утрат від псування цінностей понад норми її природного збитку на витрати (чи за рахунок фондів підприємства) замість віднесення їх на винних осіб.

11.4 АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ І ПОЗАБЮДЖЕТНИМИ ФОНДАМИ

Ціль аудиту розрахунків підприємства з бюджетом і позабюджетними фондами – підтвердження правильності розрахунків, повноти і своєчасності перерахування в бюджет і позабюджетні фонди податків, зборів і платежів.

По кожному виду розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами аудитор повинний перевірити:

-стан внутрішнього контролю цих розрахунків (шляхом тестування);

-правильність визначення оподаткованої бази (за допомогою таких прийомів контролю, як простежування, сканування, звірення документів і регістрів обліку);

-правильність застосування ставок податків, зборів і платежів (шляхом простежування, перерахування);

-правильність застосування пільг при розрахунку і сплаті податків (шляхом простежування, звірення з нормативними матеріалами, вивчення особливостей організації і т.п.);

-правильність відшкодування ПДВ із бюджету по придбаних ресурсах (шляхом простежування, вивчення первинних документів, перерахування арифметичних даних);

-повноту і своєчасність перерахування податкових платежів, правильність складання податкової звітності (шляхом перевірки платіжних документів, податкових розрахунків і т.п.);

-правильність оформлення первинних платіжно-розрахункових документів і відображення в обліку операцій по нарахуванню і сплаті податкових платежів (шляхом сканування, звірення даних різних регістрів обліку).

Джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами є розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати, облікові регістри (картки, відомості, журнали-ордера), Головна книга, «Баланс» (ф.№1), «Звіт про фінансові результати» (ф.№2), розрахунки (податкові декларації) по окремих податках і платежах, статистичні форми звітності й ін.

Перевіряючи статті обліку аудитор зобов'язаний враховувати, що оподаткована база, ставки й інші параметри нарахування податків можуть змінюватися. Особлива увага повинна бути приділена встановленню правильності віднесення податків на відповідні джерела їхньої сплати.

Виявлені в ході перевірки порушення реєструються в робочій документації аудитора.

Типові помилки:

-неправильне відображення оподаткованої бази по окремих податках;

-неправомірне відшкодування «вхідного» ПДВ при відсутності його в розрахунково-платіжних документах;

-неналежне ведення обліку;

-порушення термінів платежів по податках.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Яка мета аудиту розрахункових операцій?

2.Задачі аудиту розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами.

3.Джерела інформації для перевірки розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами.

4.Типові помилки обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами.

5.Ціль аудиту розрахунків з персоналом по оплаті праці.

6.Задачі аудиту розрахунків з персоналом по оплаті праці.

7.Джерела інформації для перевірки розрахунків з персоналом по оплаті праці.

8.В чому полягає тестування внутрішнього контролю й обліку перед проведенням аудиту розрахунків з персоналом по оплаті праці.

9.Типові помилки обліку розрахунків з персоналом по оплаті праці.

10.Ціль аудиту розрахунків підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами.

11..Джерела інформації для перевірки розрахунків підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами.

12.Типові помилки обліку розрахунків підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Аренс Э.А. Лоббек Дж. К. Аудит /Ред. Я.В.Соколов – М.: Финансы и статистика, 1995.- 558 с. – Серия по бухучету и аудиту UNCTC/

2.Аудит: Практ.пособие /А.Кузьминский, Н.Кужельный, Е.Петрик, В.Савченко и др.; Под ред. А.Кузьминского. –К.: Учетинформ, 1996.- 283 с.

3.Аудит: Учебник для вузов /В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин и др.; Под ред. Проф. В.И.Подольского. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 655 с.

4.Бычкова С.М. Доказательства в аудите. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 176 с.

5..Бычкова С.М. Аудиторская деятельность. Теория и практика. (Серия «Учебники для вузов. Специальная литература»). – СПб.: Издательство «Лань». 2000. – 320 с.

6.Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 402 с.

7.Закон Украины “Об аудиторской деятельности”от 22.04 93 г № 3125/ХП. (с изменениями и дополнениями, внесенными Законами Украины от 14 марта 1995 года № 81/95 ВР, от 20 февраля 1996 года № 54/96 –ВР)

8.Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту /Міжнародний інстітут менеджменту. – К.: Ділова Україна, 1996. – 374 с.

9.Ковалева О.В., Константинов Ю.П. Аудит. Учебное пособие –М.: “Издательство ПРИОР”, 2000. – 272 с.

10.Международные стандарты учета и аудита: Сборник с комментариями, № 5: Международные нормативы аудита/ Составители Н.Е.Пиходько, И.И.Тимошенко, О.В.Мирная, И.Н.Диденко. – К., 1993

11.Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К.: Основа, 1999. – 274 с.

12.Положение о сертификации аудиторов (Утверждено Решением Аудиторской палаты Украины 27 ноября 1997 г. № 60/5

13.Положение об отборочном тестировании лиц, желающих сдать экзамены на получение сертификата аудитора (Утверждено АПУ 22 июня 2001 года, протокол № 102)

14.Положение о реестре субъектов аудиторской деятельности (Утверждено Решением Аудиторской палаты Украины 31 октября 2000 г., протокол № 95).

15.Стандарты бухгалтерского учета в Украине №№ 1,2,3,4,5.

16.Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие для подготовки аудиторов и сдачи квалификационного экзамена на аттестат аудитора, а также для студентов, обучающихся по специальности «Бухгалтерский учет и аудит», «Финансовый менеджмент» - М.: ИНФРА-М, 1995. – 240 с.

Конспект лекцій з дисципліни “Основи аудиту” для студентів спеціальності «Облік і аудит» усіх форм навчання.

Укладач С.В. Колесов, к.е.н, доцент

Редактор

Підп. до друку. прим. Формат 60*90/60

Офсетна печать.Ум.печ.стор.екз. Умовн. Видат.стор.

Тираж

ДДМА, 84313, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 72

Дата добавления: 2014-12-07