Вступне слово вчителя

УРОК 11.

Висновок.

Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується.

Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”.

ТЕМА: Образи війни.

Мета уроку:

Навчальні: розуміння життєвого змісту музики, що втілює образи реальних життєвих подій – Великої вітчизняної війни;

- Поглиблювати знання про творчість Д. Шостаковича;

- визначення понять музичний образ, симфонія.

Виховні: Виховувати інтерес та любов до музики

Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.

Корекційні завдання: корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

- корекція фонематичної і музичної пам’яті, уваги.

- корекція музичного слуху.

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники: Г. М. Макаренко «Музичне мистецтво» 7 клас, портрет Д. Шостаковича, А. Пашкевича, вірш С. Щипачов «22 червня 1941 року»

Музичний матеріал: Д. Шостакович Епізод нашестя із першої частини Сьомої (Ленінградської) симфонії, А. Пашкевич «Степом, степом».

Т. Н. З: магнітофон, музичний інструмент.

ХІД УРОКУ:

Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики, урок.

Образи війни

Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. Однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням.

Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ. Це - Сьома симфонія Дмитра Шостаковича

· Які твори, присвячені Великій Вітчизняній війні, ви знаєте?

Такою все дышало тишиной,

Что вся земля спала еще, казалось,

Кто знал, что между миром и войной

Всего каких – то пять минут осталось.

С.Щипачев «22 июня 1941 года»

Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської»)

1941 – й… Страшна та нищівна війна наближається до Ленінграда.

Бомби та снаряди спотворюють прекрасне місто. Усесвітньо відомий композитор, професор Ленінградської консерваторії Дмитро Шостакович живе в обложеному Ленінграді, бере участь у захисті рідного міста. У нього народжується грандіозний задум нового твору, що відобразив би думки і почуття мільйони людей.

З незвичайним натхненням композитор почав складати Сьому («Ленінградську») симфонію. Ані голод, ані осінній холод, ані артобстріли й бомбування не змогли завадити натхненній праці.

Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи.

Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича. Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв.

Загальний зміст симфонії – протиставлення й боротьба двох непримиренних образів: мирного життя радянського народу та фашизму.

Давайте пригадаємо визначення що таке симфонія і що таке музичний образ.

Зміст такий: на фоні таємничого дробу барабана виникає тема ворога, суха, примітивна, ніби автоматизована. Позбавлена живих людських інтонацій. Вона повторюється 11 разів, як хмара жаху, яка невблаганно насувається. Тема ворога зростає – так починається хаос, руйнування. Музика передає жорстокість, сліпий фанатизм військової фашистської машини.

Ленінградська симфонія складна і масштабна. Тому ми з вами послухаємо «Епізод нашестя» з першої частини. і спробуємо уявити образ, що змалювала музика.

Слухання Епізоду нашестя із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії Д.Шостаковича

· Як передано в музиці образ руйнівної сили?

· Якими засобами зображена жорстокість, сліпий фанатизм воєнної машини машини фашизму?

(Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо)).

Шостакович писав: «Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію».

Уперше її почули в серпні 1942 року. Вся країна слухала трансляцію 7 симфонії із залу Ленінградської філармонії. Слухачі, що сиділи в залі розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності.

Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ.

А тепер у нас на зв’язку наші кореспонденти, які розкажуть більш детально про творчість Дмитра Шостаковича

Відомості про Д. Шостаковича

Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 - 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Народився і виріс він у Ленінграді. Тут пройшло його дитинство, тут він найшов своє призначення – музика.

Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Здібності юного музиканта були одразу помічені. Він мав чудові здібності: слух, пам'ять, здатність складати музику без інструмента, імпровізувати, читати з листа.

Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість.

Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п'єси.

Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці.

· який твір ми сьогодні слухали на уроці;

· хто написав 7 «Ленінградську» симфонію;

· які образи висвітлені у 7 симфонії

Розучування пісні «Степом, степом».

Напевне, немає такої сім’ї, яка б під час Великої Вітчизняної війни не зазнала горя. Десятки мільйонів людей не повернулися до своїх рідних домівок. У пісні «Степом, степом» композитора А.Пашкевича і поета М. Негоди ми бачимо образ матері, образ чекання, надії та скорботи. Цікава історія створення цієї пісні.

Улітку 1966 року в Житомирській області гастролював Черкаський український народний хор. В одному з сіл місцеві жителі показали його учасникам братську могилу зі скромним обеліском, який було встановлено на згадку про загиблих у боях за батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни.

Біля пам’ятника, схиливши голову, у скорботному мовчанні стояла стара жінка. Селяни розповіли, що тут похований її син, і кожну неділю за будь-якої погоди вона приходить сюди за десятки кілометрів. Біля могили хор заспівав для неї кращі свої пісні. Ця зустріч надзвичайно схвилювала керівника хору Анатолія Пашкевича. Молодий музикант забажав написати пісню, що виражала б материнську скорботу про загиблого сина, пісню про солдатську матір.

Відтоді він утратив спокій. Він розмірковував над мелодією майбутньої пісні. Одного разу Пашкевич поділився своїм задумом із поетом Миколою Негодою. Для Негоди тема пісні була дуже близька, адже будучи підлітком, він партизанив у знаменитому Холодному Яру, оспіваному ще Тарасом Шевченком. Перед його очима виникла тяжка картина, яку довелося бачити в перші дні війни. Солдати йдуть у бій, а навколо шумлять неприбрані хліби. Ось розірвався ворожий снаряд, і молодий боєць, убитий осколком, намертво падає в нескошене жито….

-Я писав усю ніч, - розповідає поет. – Напишу строфу, йду до Пашкевича: «Спробуй, Толю, чи ляже на музику»? Він тихенько награвав на баяні, шукав мелодію, пробував на голос кожне слово. Уранці, коли я дав Пашкевичу готовий текст, він його відразу заспівав.

Так з’явилася пісня «Степом, степом».

Уперше вона прозвучала у виконанні Черкаського народного хору на урочистому концерті 6 листопада 1966 року. Під час святкування днів української літератури і мистецтва у Москві Український державний народний хор ім. Г.Верьовки виконав її на могилі невідомого солдата. Пісня полетіла країною, торкнула душ людей, дійшла до їх сердець. Андрій Малишко сказав про неї: «Я писав досить багато пісень. Та все ж іноді жалкую, що не я склав «Степом, степом». Олесь Гончар назвав цю пісню «Могутнім реквієм народу».

Послухайте пісню А.Пашкевича «Степом».

· Який характер пісні.

· Який образ висвітлюється у пісні

Слухання пісні А.Пашкевича «Степом»

Подивіться на нотний текст пісні

· розмір пісні

· Диригування у розмірі шість восьмих

· Що означає крапка біля ноти

· Вистукування ритмічного малюнку пісні

Виконання пісні А.Пашкевича «Степом, степом»

Тестові завдання

1.Яка ідея створення Сьомої симфонії Дмитра Шостаковича.

2. Які музичні образи втілив автор?

3. Які музичні образи створені в пісні Анатолія Пашкевича «Степом, степом»?

Дата добавления: 2014-12-07