Вступне слово вчителя . Вч. Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ

УРОК 9.

V. Висновок.

Вч. Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ! Наприклад, образ лебедя – ліричний образ, утілений у різних видах мистецтва: у музиці – п’єса з сюїти, у хореографії – танець, у літературі – давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився.

Домашнє завдання. Підберіть твори скульптури, живопису, в яких утілений образ лебедя.

ТЕМА: Образи народного життя.

Мета уроку:

Навчальна: образи народного життя угорців;

- творчість Ф.Ліста;

- різновиди музичних образів та форми їх утілення;

- визначення понять музичний образ, рапсодія, чардаш.

Виховна: Виховувати любов до класичної музики, рідного народу;

- Виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.

Корекційні завдання: корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

- корекція фонематичної і музичної пам’яті, уваги.

- корекція музичного слуху.

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники: портрет Ф.Ліста, Г. М. Макаренко «Музичне мистецтво» 7 клас.

Музичний матеріал: Ф.Ліст Угорська рапсодія №2, І.Білик «Хай живе надія»

Т. Н. З: магнітофон.

ХІД УРОКУ.

Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики, урок.

Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.

Саме з такою музикою ми продовжимо знайомитися на сьогоднішньому уроці.

Яскравим представником романтичного стилю Угорщини був Ференц Ліст.

Чудовий угорський композитор і піаніст, один із родоначальників програмової музики, Ференц Ліст народився в селі Деборьян у сім’ї доглядача графської кошари. Батько його був талановитим музикантом-самоуком, і ще в ранньому дитинстві за його допомогою Ференц опанував мистецтво фортепіанної гри. Перший його публічний виступ відбувся, коли хлопчикові виповнилося дев’ять років. Успіх був такий шалений, що Ференца повезли у Відень до композитора, піаніста і педагога К.Черні, відомого своїми навчальними етюдами. Черні охоче взявся за навчання Ліста і незабаром містом поширилася слава про маленького піаніста-віртуоза. Бетховен, який був присутнім одного разу під час його гри, передбачив Лісту велике майбутнє.

Батько мріяв, що син продовжить освіту в знаменитій паризькій консерваторії, але дванадцятирічному хлопчикові відмовили – він був іноземцем. Батько і син все ж таки залишилися в Парижі. Особливо важкий час настав через чотири роки, коли помер батько і Ліст залишився сам. Але, живучи бідно, Ліст все ж таки навчався, не маючи регулярної загальної освіти, він пішов шляхом самоука. Гордість і самолюбність спонукали його, і він жадібно вбирав у себе літературу і культуру минулого і сьогодення, ставши врешті-решт одним із найосвіченіших людей свого часу.

Він продовжував удосконалюватися як музикант-виконавець, пильно вивчаючи твори композиторів-класиків. Ліст багато виступає, і поступово про нього дізнаються не лише в Парижі, але і в інших європейських столицях. Здавалося, на фортепіано для Ліста не існує технічних труднощів. Він нібито по-новому осмислив цей інструмент, виявив раніше приховані його можливості. Ліст примушував його звучати то як оркестр то як людський голос.

Ліст виступає з концертами усією Європою. Саме тоді він сам починає писати музику. Поступово потяг до творчості перевищує інше, і Ліст відмовляється від концертної діяльності. Оселившись у Веймарі, він віддає всі свої сили композиторській, диригентській і педагогічній діяльності, допомагаючи багатьом, навчаючи безкоштовно – таку клятву він дав собі ще в ранній юності.

Ліст написав величезну кількість яскравих концертних етюдів, кожен піаніст знає його «Угорські рапсодії», фортепіанні п’єси, обєднанні назвою «Роки мандрів». Особливе місце в його творчості посідає програмова музика, навіяна творами живопису, скульптури або читанням: наприклад, соната-фантазія «Після читання Данте» або фортепіанна п’єса «Мислитель», написав під враженням від скульптури Мікеланджело.

У музиці Ліста можна почути мелодії різних народів і епох, перегукування різних культур. Його подвижництво на ниві музичної просвіти сприяло заснуванню 1875 року Будапештської музичної академії. Ліст любив і знав російську музику і неодноразово приїздив із концертами до Росії.

Ференц Ліст відвідував Україну. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Житомирі, Бердичеві, Львові, Одесі, Миколаєві.

Найкраща частина творчого доробку Ф.Ліста – це його фортепіанні твори. Геніальний піаніст Ф.Ліст оновив звучання фортепіано, зробивши з нього «цілий оркестр». Сучасники композитора говорили, що починаючи з Ф.Ліста, «для фортепіано стало можливим усе».

Улюблений жанр композитора – рапсодія.

· Пригадайте, хто з видатних українських композиторів звертався до жанру рапсодії.

Рапсодія - вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Рапсоди – у Давній Греції так називали мандрівних співців-оповідачів, виконавців героїчних оповідей.

Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.

Коли ми слухаємо Другу угорську рапсодію Ф.Ліста, то уявляємо картину народного гуляння. Ця рапсодія побудована у вільній двочастинній формі, має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних і танцювальних.

Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.

Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.

Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.

Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.

Послухайте Другу рапсодію Ф.Ліста

· Які засоби музичної виразності створюють образи народного гуляння у творі?

Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2

· Як ви вважаєте, чи належить Друга рапсодія Ф. Ліста до програмової музики?

Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.

Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і як, справжній патріот, Ференц Ліст прославляв свою країну своєю творчістю. Недарма він уважав: «Я належу Угорщині, доки я живий!»

Виконання пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Дата добавления: 2014-12-07