Джерела радіації та доза опромінення м ЗВ

План

1. Істopiя розвитку розділу екології-радіології

2. Джерела природного випромінювання

3. Вплив підвищеного радіаційного фону на здоров`я людини

4. Особливості впливу різних видів радіонуклідів на організм людини

5. Одиниці вимірювання опромінювання. Величини доз випромінювання

6. Наслідки подальшого забруднення біосфери радіоактивними

речовинами

Література

1. Г.О. Білявський.Основи загальної екології. К.: 1999

2. М.М. Назарук. «Основи екології та соц. Екології» К.:1999

3. Публіцистичний збірник «Набат» К.: 1986

1. Наймолодший розділ загальної екології є радіоекологія, активний розвиток якої розпочався після чорнобильської катастрофи.

Коли в 1945 р. ядерне лихо спіткало Xipociмy та Нагасакі, жахливі наслідки атомного бомбардування та першого в історії людства ядерного вибуху такої сили теж привернуло увагу всього людства, але через не достатню інформованість, відсутність знань про можливі наслідки радіоактивних забруднень та пошкоджень біосфери людство ще не могло об'єктивно оцінити всю серйозність проблеми. Але вже через через 10-15р. людство почало розуміти зростання загрози світової катастрофи в результаті ядерної війни. Було зроблено перші розрахунки можливих змін екосистем регіонального масштабу, величезних втрат світового масштабу.

Вивчення радіоактивності почалося з 1933 р. Дослідження з метою визначення глобального впливу на біосферу антропогенної радіації, ядерної зброї, відходів вiд виробництва, діючих АЕС, аварій на них, а також прогнозування розвитку атомної енергетики на далеку перспективу були за початкові в 1986 р.

3 4

1. Природні

2. В медицині — 0,04

3. Радіаційні опади — 0,02

4. Атомна енергетика — 0,001

Взагалі радіація — невід'ємний елемент нашого буття, один з багатьох факторів навколишнього середовища. Життя зароджувалося в радіоактивній колисці. Bci види флори пристосовувалися до природного фону радіації. Але штучно створені радіоактивні речовини, ядерні реактори, устаткування сконцентрували обсяги іонізуючого випромінювання, до якого природа виявилася непристосованою.

Зв'язки між життям, здоров'ям людини, станом флори та фауни й сучасним рівнем радіаційного забруднення планети дуже складно. До середини ХХ століття основними джерелами іонізуючого випромінювання були гірські породи, космос.

Максимальні значення його спостерігалися в районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців, торієвих пісків, радонових мінеральних джерел (регіони Індії, Бразилії, Чехії, Канади). Відомі аномальні райони й у нас: Хмельник, Меронівка. Рівень активного фону в 10-100 paзiв більше природного нормального.

Нині на Поліссі є великі райони, де вміст цезію 137 у продуктах місцевого виробництва в десятки, сотні разів перевищує середній рівень його в межах держави. Це викликано підвищеною міграцією цезію з ґрунтів, які його не утримують (піщаних, дерново-підзолистих) в рослинні та тваринні організми. Тобто в рослинних продуктах, молоці, м’ясі, рибі, цезію декілька разів більше, ніж в інших регіонах.

1. Підвищений радіаційний фон негативно впливав та вливає на стан здоров’я людини (підвищено кількість хворих з синдромом Дауна в 5 разів), іншими патологічними проявами.

Коефіцієнти радіаційного ризику для різних тканин людини, встановлені Міжнародною комісією:

Червоний кістковий мозок – 0,12

Молочні залози – 0,15

Легені – 0,15

Щитовидна залоза – 0,03

Яєчники, сім’яники – 0,24

Організм в цілому – 1,00

Для оцінки токсичності дози вживають поняття середня смертельна доза (ЛД 50), коли 50 % організмів гине.

Для вірусів бактерій – 4500-7000Гр

вищі рослини – 10-1500Гр

водорості – 180Гр

молюски – 120-20Гр

кури, черепахи – 10-15Гр

собаки – 2,5-10Гр

мавпа, людина – 3-5Гр

Гамма – випромінювання є найнебезпечніше. Воно діє на відстані сотень метрів (це незаряджені частини, мають електромагнітну природу).

Бета – випромінювання (негативно заряджені частинки-електрони), діють в повітрі на відстані кілька метрів, в живих тканинах – кілька метрів.

Альфа – частини 9позитивно заряджені частини, ядра гелію) мають найкоротший радіус – кілька сантиметрів в повітрі, 0,1 мм в тканинах, а тому небезпечніше лише безпосереднього контакту з слизовими оболонками.

Важливе значення має фізичний стан, хімічні властивості α та β активних радіонуклідів. Вони визначають шляхи проникнення в середину організму, включення їх в обмінні процеси, швидкість засвоєння та виведення з організму.

2. Головним фізичним процесом, що визначає біологічну дію радіації є іонізація та збудження атомів, молекул тканин організму, викликаючи значні в ядрах клітин, порушаючи їх нормальне функціонування.

Головні об’єкти – великі білкові молекули, пов’язані з ними процеси біосинтезу. Найвищою чутливістю характеризуються клітини кісткового мозку лімфоїдної тканини, статеві клітини. Чим молодший організм, тим він чутливі ший до радіації, чим складніший, тим більше уражується радіацією.

3. Кількicнa оцінка іонізації — доза опромінювання — грей кiлькicть поглинутої енергії одиницею маси тіла.

Біологічна ефективність α - часток в 20 разів вища, а нейтронів і протонів (eнepгія 10 Мев.) в 10 разів вища, ніж γ — випромінювання. Ефективна еквівалентна доза ЕЕД, наприклад доза опроміненої щитовидної зaлoзи в 1 зв. (100 бер.) відповідає ЕЕД О,03 зв. (3 бер.), тобто в разі опромінення всього тіла дозою 0,03 зв. вірогідність шкоди організму така ж, як при дозі 1 зв. Лише щитовидної залози.

Кінцевий peзyльтат опромінення (крім віддалених наслідків) залежить не тільки від повної дози, а й від дії її потужності, часу характеру її розподілу.

Одиниці вимірювання:

Активність, С Бк (беккерель)

Поглинута доза, Д Гр (грей)

Еквівалентна доза М. 36 (зіверт)

Експозиційна доза Х, Кл/кг (Кулон кг)

Розраховуючи величини доз радіаційного випромінювання враховують космічне, природне земне та випромінювання, пов’язане з використанням радіоактивних речовин.

Космічне випромінювання складається з галактичного та сонячного. енергія його мала біля поверхні землі, але в межах стратосфери, іоносфери, екзосфери дуже зростає. Кожен житель Землі від космічного опромінювання одержує дозу біля 300 мк Зв (0,03 Бер).

Земних природних джерел налічується біля — 60, таких як урано-радієві, торієві групи, калій – 40, рубідій – 87, інші.

Дослідження останніх poків показали, що будинки, в яких живуть, працюють люди з одного боку захищають їх від випромінювання, а з іншого збільшують загальну дозу опромінення за рахунок радіонуклідів будівельного матеріалів (в кам’яних, цегляних, бетонних будівлях), шлакоблочних – в десятки разів більше як в дерев’яних.

Населення великих міст в цілому одержує дози вищі, як населення сільське(за рахунок гарантів, в яких урану в 2-3 раз більше, як в пісковиках чи вапняках).

Радон — радіоактивний газ є в багатьох будинках, де погана вентиляція (ефект пічної труби), крім того виділяється з будівельних матеріалів. Встановлено, що ще одна причина підвищення вмісту радону — магнітні бурі. Вчені України встановили, що 70% дoзи опромінення населення України від ycix джерел опромінення припадає на радон. Причина — Український щит — тектонічна структура з півночі до півдня (граніти, гнейси). Підвищену радіоактивність мають фосфорні мінеральні добрива – носії забруднення ґрунтів ґрунтових вод. Високу радіоактивність мають кальційсілікатний шлак, фосфогіпс, деяка червоноглинна цегла, доменний шлак, вугільний шлак.

Радонові ванни завдають опромінення — 300 м Зв на piк (в 6 разів більше міжнародних норм).

6. Наслідки подальшого забруднення біосфери радіоактивних речовинами:

1. Небезпека від військово-ядерних запасів.

2. Відсутність гарантії безпеки нещасного випадку, аварій на військових базах, об'єктах.

3. Не вирішена проблема атомної енергетики.

4. Не вирішена проблема захоронення ядерних відходів.

Тому необхідно: на всіх рівнях проводити роботу проти нарощування ядерної зброї, розширення гласності та правдивої інформації, екологічної освіти в галузі радіоекології, постійний контроль радіометричний.

Контрольні питання до розділу «Основи прикладної екології»

1. Основні принципи сталого розвитку суспільства відповідно до програми «Порядок денний на XXI століття».

2. Які існують форми міжнародного співробітництва?

3. Охарактеризуйте найважливіші міжнародні документи.

4. Розкрийте значення і роль громадських екологічних організацій у системі охорони навколишнього середовища.

5. Поясніть, у чому відмінності між формальною і неформальною екологічною освітою.

6. Що таке екологічна культура та які шляхи її формування?

7. Форми міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища та їхня характеристика.

8. Міжнародні громадські екологічні організації, їхні завдання і функції.

9. Міжнародні угоди з охорони природи та їх виконання.

10. Міжнародні природоохоронні організації та їхня роль у системі охороні навколишнього середовища.

11. Охорона природи в Україні: сучасний стан і перспективи.

12. Особливості екологічного виховання учнів початкових класів.

13. Зміст системи безперервної екологічної освіти і виховання населення.

14. Основні напрямки екологічного виховання дітей шкільного віку.

15. Основні форми і методи ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.

16. Роль вищих навчальних закладів у формуванні екологічної культури студентської молоді.

17. Загальні принципи побудови системи екологічних знань для різних верств населення.

18. Екологічна культура як система цінностей і поведінки для досягнення сприятливого способу життєдіяльності.

19. Раціональне природокористування як один із шляхів формування екологічної культури.

20. Актуальні напрямки формування екологічної культури суспільства

21. Екологічна політика в Україні: стан і перспективи.

22. Світові принципи формування екологічної політики.

23. Екологічна освіта в контексті сучасного світового досвіду.

24. Стан екологічної освіти в Україні.

25. Екологічний рух – один із напрямів формування екологічної культури.

26. Стратегія і тактика екологічного руху.

27. Екологічний рух в країнах Центральної Америки та Європи.

28. Порівняння міжнародних і вітчизняних механізмів реалізації екологічних правових норм.

29. Формування екологічного права в незалежній Україні.

30. Розробка основ міжнародного екологічного права.

31. Єдині міжнародні стандарти якості навколишнього середовища та їхня характеристика.

Дата добавления: 2014-12-07