Наукомістка продукція як об'єкт інноваційних інвестицій

Інноваційні інвестиції - це здійснювані з метою приросту інтелектуального капіталу витрати на освіту або придбання підприємством нематеріальних об'єктів. Саме тому для забезпечення процесу розширеного відтворення на рівні економіки в цілому визначальної ролі заслуговують інтелектуальні інвестиції як джерело майбутнього добробуту та економічного піднесення. Основним об'єктом інвестування у даному випадку наукомістка продукція у різних іі видах.

До наукомісткої прийнято відносити таку продукцію, у виробництві якої частка витрат на дослідження та розробки у загальних витратах складає не менше 3,5-4,5%. Це бар'єрне значення критерію наукомісткості продукції не є жорстким й загальним. Існує й інший показник - науковіддача як відношення обсягу продажу наукомісткої продукції до витрат на НДДКР за певний період часу.

Наукоємною продукцією прийнято розглядати продукцію на основі останніх досягнень науки і техніки, яка виробляється наукомісткими галузями, вимагає значних витрат на наукові дослідження, передового у науково-технічному плані виробничого апарату, значного кадрового потенціалу дослідників і розробників. Тобто, на рівні продукції як носія атрибуту наукоємності, наукоємність виробу розглядається через відношення витрат на наукові дослідження і розробку виробу до обсягів всіх витрат на його виготовлення і реалізацію.

Наукова діяльність являє собою інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

В процесі інноваційної діяльності відбувається і створення, і освоєння нового продукту (техніки, технології), з метою одержання результату, придатного для практичного використання і отримання прибутків. Одержання прибутку вимагає виходу на ринок з новою продукцією, в основі створення якої лежить винахідницька діяльність.

Винаходи (інвенція) створюють новації і можуть бути охарактеризовані як певні думки, імпульси щодо можливого рішення наявної проблеми. Інвенція є новим значенням, яке викликає зміни у структурі знань та управління, вона є породженням розуму і перетворюється у живу її форму – нововведення (інновацію) і втілюється в новинці. Сама ж новинка є науковою, науково-технічною розробкою, винаходом і може використовуватися через перетворення: у вигляді товару, послуги, методу.

На швидкість розповсюдження новинок впливають ефективність нововведень і ступінь їх прогресивності порівняно з старими продуктами, процесами і методами, які дозволяють покращити параметри господарювання підприємств та терміни окупності, залучених до освоєння нововведень, інвестицій.

Іншим критерієм здійснення інноваційної діяльності є досягнення соціального ефекту відповідно до конкретних цілей, що постають перед економічною системою і розв'язання яких є необхідним для забезпечення її подальшого існування. Співвідношення витрат і результатів у цьому контексті відбувається за таких ситуацій:

1) попит і пропозиція рівновеликі і джерелом прибутку стає зниження собівартості продукції, а отже інновації використовуються неналежним чином з позицій отримання прибутку;

2) перевищення сукупного попиту над пропозицією, призводить до залучення у виробництво резервів та інновацій, зростанню додаткових витрат, покриття яких досягається збільшенням обсягів виробництва;

3) попит нижче пропозиції, що призводить до зменшення цін і коштів на інноваційну діяльність, з обігу вилучаються застарілі і неефективні фактори виробництва, а досягнутий рівень прибутку утримується лише за рахунок зниження витрат.

Для розвитку національної економіки визначальним є попит на новинки, а не пропозиції їх з боку науки, оскільки як доводить Н.Д. Кондратьев, винаходи можуть залишатися недієвими, доки не виникнуть необхідні економічні умови для їх застосування, тобто перетворення в інновацію.

У вигляді нововведення реалізується перехід речі до нового стану або нової якості. Спочатку вони оформлюються у свідомості як проблема, пов'язана з наявністю протиріччя між дійсністю та можливим станом, уявленим як сутнісне протиріччя, що вимагає продукування нового, створення нового зразка і виробничого його освоєння.

Нововведення є важливим елементом доведення наукових та технічних знань до стадії використання у виробництві нових або покращених (модифікованих) продуктів, з метою підвищення для підприємства можливостей отримання і збереження прибуткової діяльності.

За кінцевим результатом нововведення поділяють на продуктові і технологічні, радикальні і часткові. Часткові нововведення переважно базуються на поліпшенні споживчих якостей або виробничих можливостей і носять раціоналізаторський характер. Радикальні - виникають в результаті цілеспрямованих досліджень і розробок і покладаються в основу формування нових технологічних укладів.

Інновацією визнається результат діяльності стосовно оновлення, перетворення попередньої діяльності, яка призводить до заміни одних елементів іншими або доповнення вже наявних новими.

Інновація:

1) вкладення коштів в економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки і технології;

2) нова техніка, технологія, що є результатом досягнень НТП;

3) вироблення, синтезування нових ідей, створення нових теорій і моделей, втілення їх у життя; політичні програми, що мають, як правило, індивідуальний, неповторний характер;

Всі представлені у науковій літературі визначення поняття "інновація" відображають такі підходи до обґрунтування економічної сутності:

1) інновація є результатом науково-технічної діяльності;

2) інновація є процесом створення, впровадження і розповсюдження нової техніки, технології, організаційних форм тощо;

3) інновація є новою споживчою вартістю, яка спроможна ефективніше задовольняти суспільні потреби;

4) інновація є процесом інвестування у науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки щодо створення нової техніки і технології і пов'язується у науковій літературі з поняттям "інтелектуальні інвестиції"" або "інноваційна форма інвестицій".

Інновація (нововведення) - це кінцевий результат творчої діяльності, втіленої у вигляді нової або удосконаленої продукції, яка реалізується на ринку, або нового чи удосконаленого технологічного процесу, який використовується у практичній діяльності.

Об’єктами інтелектуальної власності є творіння людського інтелекту, зокрема оформлені у відкриттях і винаходах, інтелектуальному продукті - результаті інтелектуальної діяльності, що включає відкриття, винаходи, патенти, наукові доповіді та звіти, проекти, описання, технології, витвори мистецтва тощо.

Залежно від особливостей появи інтелектуальну власність поділяють на промислову власність, і власність, що захищена авторським правом, охороняються патентами на винахід і авторськими свідоцтвами, а використання регулюється патентним законодавством.

Серед об'єктів інтелектуальної власності, що охороняється авторським правом (копірайтом) можна виділити: наукові праці, наукові відкриття, різного роду твори (художні, музичні, живопис), отримані безпосередньо автором.

Інтелектуальна власність являє собою економічне привласнення та використання результатів інтелектуальної праці. Матеріально-речовою основою інтелектуальної власності є інтелектуальний продукт як результат творчих зусиль його творців - окремої особи, чи наукового колективу і може виступати у різних формах, зокрема, наукового відкриття, винаходу, технологічних та проектних рішень, нової продукції, нової техніки і матеріалів, ноу-хау, послуг наукового, технічного, економічного, управлінського характеру, маркетингу, патентування тощо В сучасних умовах вона відображає сукупність відносин власності, що виникли і розвиваються разом з новітнім технологічним способом виробництва, утворюючи для його функціонування конкретну соціально-економічну форму.

Серед продукції класифікованої за ступенем прогресивності, особливої уваги заслуговують:

1) нова продукція, до якої переважно відносять ті види виробів, які раніше не вироблялися на підприємстві і мають кращі техніко-економічні показники порівняно з освоєними, тобто технічно досконаліші і продуктивніші всіх інших з таким самим призначенням; вироби, які вперше використовуються для задоволення відповідних потреб і забезпечують отримання соціально-економічного ефекту за рахунок втілення наукових відкриттів, винаходів та інших науково-технічних досягнень;

2) принципово нова продукція, під якою переважно розуміється виріб, що не має аналогів ні у вітчизняній ні в міжнародній практиці;

3) модернізована продукція - це такі вироби, які зазнали якісних зрушень самій продукції або технології її виробництва.

На кожному з етапів інноваційної діяльності формуються і розвиваються специфічні об'єкти інтелектуальної власності, які закріплюються відповідним правом автора на юридичний захист результатів його інтелектуальної праці. Тому за ознакою особливостей появи можна виділити:

1) інноваційну продукцію, яка являє собою продукцію, що була піддана технологічним змінам різного ступеня, зокрема: нові вироби (вперше впроваджені) або удосконалені, а також основані на нових або значно удосконалених методах виробництва. Виходячи з цього нова продукція, інноваційна продукція та вперше впроваджена продукція є ототожненням з радикальною продуктовою інновацією;

2) науково-технічну продукцію - це продукція, отримана в результаті виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з метою розв'язання інших задач;

3) до наукової продукції доцільно відносити результати фундаментальних досліджень, які орієнтовані на отримання нової інформації, знань і формування наукового заділу для прикладної науки.

Основним об'єктом інноваційних інвестицій є "наукоємна продукція", яка за своєю сутністю та економічною природою пов'язана з творчим характером праці щодо створення нового, який базується на особливостях взаємодії суб'єкту з оточуючим світом шляхом реалізації ними інтелектуального потенціалу, і втілюються у відповідних результатах творчих зусиль окремої особи або колективу, а тому вимагають систематичної наукової діяльності.

Рекомендована література

Дата добавления: 2014-12-07