Ситуаційні вправи 1 страница

1. В Департаменті державного бюджету Ви очолюєте відділ планування державно­го бюджету. Поясніть, чому Ваш відділ не зможе підготувати пропозиції по загальних параметрах державного бюджету без наступних прогнозних показників: ВВП, індекс споживчих цін, індекс цін виробників, середньомісячна зарплата працівників, платіжний баланс держави.

2. Вам, працівнику відділу планування державного бюджету, доручили проаналізува­ти залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України.

3. Вам, керівнику Департаменту доходів, доручили здійснити розрахунки та підго­тувати пропозиції щодо прогнозного обсягу доходів залежно від таких прогнозних моне­тарних показників: купівельна спроможність населення, валютний курс, рівень цін, рі­вень інфляції, рівень облікової ставки, швидкість обертання грошової маси в країні. Яким чином кожен з цих прогнозних монетарних показників впливає на доходи державного бюджету України?

4. Ви, як керівник Департаменту державного бюджету, вимагаєте чіткий перелік пільг з податків і зборів на наступний бюджетний період. Для чого при складанні про­екту Державного бюджету України Вам потрібен чіткий перелік пільг з податків та зборів (обов'язкових платежів)?

Тема 11.

РОЗГЛЯД ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

§ 1. Порядок розгляду та затвердження Державного бюджету України. § 2. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України.

§ 3. Особливості формування бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Дер­жавний бюджет України.

§ 4. Сучасна практика, особливості складання, розгляду та затвердження державного бюджету в зарубіжних країнах.

Предметом даної теми є технологія розгляду і затвердження державного бюдже­ту, основні об'єкти (предмет) регулювання Закону України про Державний бюджет України та процеси формування надходжень, здійснення витрат бюджету у разі не­своєчасного набрання чинності Закону України про Державний бюджет України.

Об'єктом теми є проект Закону України про Державний бюджет України та предмет його регулювання.

Мета — розкрити порядок розгляду, затвердження Державного бюджету Украї­ни, зміст та важливість предмета регулювання, особливості формування надходжень та здійснення витрат в разі несвоєчасного набрання чинності Закону України про Державний бюджет України, підкреслити роль даного етапу бюджетного процесу в уточненні структури доходів і видатків державного бюджету, в акцентуванні на прі­оритетних напрямах розвитку економіки та соціальної сфери, в укріпленні обороно­здатності держави та посиленні економічної та фінансової безпеки держави.

§ 1. Порядок розгляду та затвердження Державного бюджету України

Розгляд і затвердження Державного бюджету України відбувається відповідно до Регламенту Верховної Ради України (статті 153-159 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" №1861-ІУ від 10.02.2010 року).

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

Кабінет Міністрів України щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного ро­ку. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюд­жету України поточного року.

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік має бути роз­роблений з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не може місти­ти положень про зупинення дії чи внесення змін до законів.

Поданий Кабінетом Міністрів України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік надається народним депутатам для ознайомлення не піз­ніше ніж за чотири дні до його представлення у Верховній Раді.

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховній Ра­ді представляє на її пленарному засіданні Міністр фінансів України не пізніше ніж через п'ять днів з дня подання його Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради.

Від комітету з питань бюджету, до предмета відання якого належать питання бюд­жету, з доповіддю щодо відповідності проекту закону про Державний бюджет Укра­їни на наступний рік Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюд­жетний період та вимогам Бюджетного кодексу України виступає голова комітету.

Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту).

За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Верховна Рада може прийняти рішення про схвалення і прийняття йо­го до розгляду або рішення про його відхилення у разі:

1) внесення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік без подання всіх документів, передбачених Бюджетним кодексом України;

2) невідповідності проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період;

3) невідповідності проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік вимогам складання проекту Державного бюджету України, встановленим Бюд­жетним кодексом України.

У разі відхилення Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет Укра­їни на наступний рік Кабінет Міністрів України зобов'язаний у 7-денний строк з дня набрання чинності рішенням про його відхилення подати до Верховної Ради проект за­кону про Державний бюджет України на наступний рік для його повторного представ­лення з урахуванням пропозицій Верховної Ради або обґрунтуванням їх відхилення.

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

У разі порушення Кабінетом Міністрів України строків подання до Верховної Ра­ди проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, а також пору­шення строків подання його на друге читання строки розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік обчислюються з дня його фактичного подання Кабінетом Міністрів України.

У разі відставки Кабінету Міністрів України до подання до Верховної Ради про­екту закону про Державний бюджет України на наступний рік або після відхилення Верховною Радою поданого проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік відлік строків розгляду Верховною Радою проекту закону про Держав­ний бюджет України на наступний рік припиняється і відновлюється після подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік новосформованим Кабінетом Міністрів України.

Після прийняття Верховною Радою до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік народні депутати, комітети не пізніше 1 жовтня (6 жовтня), якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому, формують свої пропозиції до проекту закону і направляють їх до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету. Пропозиції, направлені до комітету, до предмета відання якого на­лежать питання бюджету, після 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект закону був прийня­тий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що пе­редує плановому, до розгляду не приймаються.

Пропозиції народних депутатів, комітетів не пізніше 15 жовтня (20 жовтня), якщо проект закону був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Мі­ністрів України) розглядаються комітетом, до предмета відання якого належать пи­тання бюджету, спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів Укра­їни та за участі ініціаторів внесення пропозицій. Причини відхилення пропозицій комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, обґрунтовуються у висновках комітету.

За результатами розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, го­тує висновки і пропозиції, порівняльну таблицю з дотриманням вимог, передба­чених статтею 118 цього Регламенту, та проект відповідної постанови Верховної Ради.

Порівняльна таблиця, проект постанови Верховної Ради, висновки і пропозиції комітету та супровідні документи надаються народним депутатам не пізніш як за п'ять днів до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні.

Верховна Рада розглядає проект закону про Державний бюджет України на на­ступний рік у першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект зако­ну був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів Укра­їни) року, що передує плановому.

У разі якщо бюджетний період не співпадає з календарним роком, строки роз­гляду встановлюються за процедурним рішенням Верховної Ради.

Розгляд у першому читанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік починається з доповіді голови комітету, до предмета відання якого на­лежать питання бюджету, щодо висновків і пропозицій до законопроекту та резуль­татів його розгляду.

Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у пер­шому читанні проводиться за процедурою повного обговорення з урахуванням особ­ливостей, передбачених у цій статті.

Під час обговорення слово для виступу надається представникам комітетів за письмовими заявами, депутатських фракцій, народним депутатам, представникам Кабінету Міністрів України та Рахункової палати.

Після завершення розгляду законопроекту в першому читанні висновки та про­позиції до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, підго­товлені комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету ставляться на голосування в цілому.

Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік вважаються прийнятими, а проект закону вважається прийнятим у першому читанні, якщо на їх підтримку проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Схвалені Верховною Радою висновки та пропозиції комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, набува­ють статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

Якщо Верховною Радою не прийнято позитивного рішення на підтримку виснов­ків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України в цілому, про­водиться постатейне голосування пропозицій.

Під час постатейного голосування пропозицій першими ставляться на голосуван­ня ті пропозиції, які комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, пропонує відхилити і на розгляді та голосуванні яких наполягають ініціатори їх вне­сення.

У разі, якщо народні депутати — ініціатори внесення пропозицій, які комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, пропонується відхилити, не наполягають на їх розгляді, голосування щодо них не проводиться.

Голосування пропозицій, які комітет, до предмета відання якого належать питан­ня бюджету, пропонує відхилити і на розгляді яких наполягають ініціатори їх вне­сення, проводиться щодо кожної пропозиції окремо.

Після розгляду пропозицій, проводиться постатейне голосування пропозицій, які комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, пропонує врахувати. Якщо у народних депутатів немає зауважень, пропозиції, які комітет, до предмета ві­дання якого належать питання бюджету, пропонує врахувати, ставляться на голосу­вання разом у цілому.

Якщо під час постатейного голосування пропозицій показники бюджету, які міс­тить підготовлений до першого читання проект закону про Державний бюджет Укра­їни на наступний рік, залишаються збалансованими, Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття його за основу в першому читанні.

У разі, якщо під час постатейного голосування пропозицій показники бюджету стають розбалансованими, Верховна Рада направляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, для підготовки на повторне перше читання.

Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік за основу в першому читанні Кабінет Міністрів України у 14-денний строк, але не пізніше 3 листопада (8 листопада), якщо проект закону був прийнятий до розгля­ду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плано­вому, подає до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, про­ект закону про Державний бюджет України на наступний рік, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради, і порівняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради з дотриманням вимог, передбаче­них статтею 118 цього Регламенту.

Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, протягом трьох днів після дня внесення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує висновок щодо пропозицій та поправок, запропонованих до другого читання Кабінетом Мініс­трів України, з відповідним обґрунтуванням щодо них.

Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому.

Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на на­ступний рік починається з доповіді Міністра фінансів України щодо доопрацьовано­го з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради проекту закону.

Голова комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, допові­дає висновки комітету щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради Кабі­нетом Міністрів України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік до другого читання.

Після доповідей Міністра фінансів України та голови комітету, до предмета ві­дання якого належать питання бюджету, слово для виступу в порядку, визначеному цим Регламентом, надається представникам депутатських фракцій.

Після закінчення виступів представників депутатських фракцій Верховна Рада переходить до постатейного голосування поданого на друге читання Кабінетом Мі­ністрів України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

За результатами постатейного голосування проекту закону про Державний бюд­жет України на наступний рік Верховною Радою може бути прийнято рішення про прийняття його в другому читанні або направлення до Кабінету Міністрів України для підготовки на повторне друге читання.

Під час розгляду в другому читанні проекту закону про Державний бюджет Укра­їни на наступний рік Верховна Рада затверджує загальний обсяг дефіциту (профіци- ту), доходів і видатків Державного бюджету України, розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на наступний бюджетний пе­ріод, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формуван­ня місцевих бюджетів.

Не прийняті під час голосування в другому читанні статті проекту закону про Дер­жавний бюджет України на наступний рік переносяться на розгляд у третьому читанні.

Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні комітет, до предмета відання якого належать питання бюдже­ту, не пізніше 25 листопада року, що передує плановому, готує його до третього чи­тання з урахуванням пропозицій, підтриманих Верховною Радою у другому читанні.

Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, готує висновки і пропозиції щодо розбіжностей у визначенні доходів, видатків, а також дефіциту Дер­жавного бюджету України, які виникли в результаті внесення змін до проекту зако­ну в другому читанні, і готує порівняльну таблицю. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні внесення до нього нових пропозицій та поправок не допускається, їх розгляд не проводиться.

Третє читання проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік починається з доповіді голови комітету, до предмета відання якого належать питан­ня бюджету, та співдоповіді Міністра фінансів України щодо:

1) висновків стосовно тих статей законопроекту, які були змінені після врахуван­ня при підготовці до третього читання не прийнятих у другому читанні статей про­екту закону про Державний бюджет України на наступний рік і врахування яких призвело до необхідності внесення змін до інших статей проекту закону, прийнятих у другому читанні;

2) пропозицій комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, стосовно уточнення статей проекту закону, до яких пропонується внести зміни з ме­тою збалансування доходів і видатків для досягнення затвердженого дефіциту Дер­жавного бюджету України на наступний рік.

Після доповіді та співдоповіді проводиться голосування пропозицій комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, щодо статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік, які не були прийняті в другому чи­танні, та прийняття проекту закону в цілому.

У разі якщо рішення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік із запропонованими пропозиціями комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, в цілому не прийнято, проводиться голо­сування щодо кожної пропозиції, запропонованої комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету.

У разі неприйняття проекту закону про Державний бюджет України на наступ­ний рік у цілому цей проект закону за рішенням Верховної Ради направляється на повторне третє читання з визначенням строків його наступного розгляду на пленар­ному засіданні Верховної Ради. Якщо таке рішення не прийнято, проект закону про Державний бюджет України на наступний рік вважається відхиленим. У такому ви­падку, а також у разі неприйняття зазначеного законопроекту у повторному третьо­му читанні Верховна Рада приймає рішення (з установленням строків) щодо підго­товки Кабінетом Міністрів України нового проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Якщо деякі показники Закону України «Про Державний бюджет України» зміне­ні порівняно з проектом закону про Державний бюджет України, поданим Кабіне­том Міністрів України до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні, Ка­бінет Міністрів України протягом трьох днів з дня прийняття Верховною Радою України даного закону подає Президенту України обґрунтування і розрахунок даних бюджетних показників.

Кабінет Міністрів України зобов'язаний у тижневий термін подати Верховній Раді України зміни до показників зазначених у законі, та оновлених відповідно до пропози­цій Президента України додатки до нього, у випадку, якщо Президент України повер­нув до Верховної Ради України для повторного розгляду закон про Державний бюджет України із вмотивованими і сформульованими пропозиціями, для повторного розгляду.

Закон, повернений Президентом України до Верховної Ради для повторного роз­гляду, після його підготовки у головному комітеті розглядається позачергово на пле­нарному засіданні Верховної Ради, не пізніш як через 30 днів після його повернен­ня з пропозиціями Президента України, якщо Верховною Радою не прийнято іншого рішення.

§ 2. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України

Предмет регулювання Закону «Про Державний бюджет України» — це конкрет­ні фінансові категорії та певні напрями бюджетних відносин, які характеризують стан та перспективи рівня досягнення об'ємів та цільових напрямів використання фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті. Згідно статті 40 Бюд­жетного кодексу України предметом регулювання Закону «Про Державний бюджет України» є:

а) наступні фінансові категорії (доходи, видатки, кредит, граничний обсяг річно­го дефіциту (профіциту), розмір оборотного залишку коштів державного бюджету, розмір мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму);

б) напрями бюджетних відносин (бюджетні призначення головним розпорядни­кам коштів державного бюджету, бюджетні призначення міжбюджетних трансфер­тів).

У ст. 1 Закону про Державний бюджет України затверджуються загальна сума до­ходів і загальна сума видатків з їх поділом на загальний та спеціальний фонди та кре­дитування бюджету.

Закон про Державний бюджет України може передбачати встановлення гранич­ного розміру річного дефіциту або профіциту державного бюджету у відповідному бюджетному періоді в залежності від того, яка соціально-економічна та фінансова ситуація склалася в Україні.

У додатках до закону мають відображатися доходи та фінансування державного бюджету за бюджетною класифікацією. Окремими статтями закону встановлюються джерела формування державного бюджету в загальній сумі або у фіксованих частках (відсотках), а також особливості обчислення або розподілу їх між загальним і спеці­альним фондами державного бюджету та між державним і місцевими бюджетами.

Окремий розділ закону про державний бюджет складають статті, що встановлю­ють граничний розмір державного боргу, визначають можливість надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами господарювання державного сектору економіки тощо.

У додатку до закону про бюджет має бути вказано перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових орга­нізацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетно­му періоді. Важливо, що цей перелік зроблено в розрізі бюджетних програм.

Кабінет Міністрів України законодавчо оформив Порядок розроблення Серед- ньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією (постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 р. № 978).

Згідно з зазначеною постановою, Міністерство фінансів України щороку розроб­ляє зазначену Стратегію в місячний строк після прийняття закону про державний бюд­жет на відповідний рік. Механізм розроблення даної стратегії зображений на рис. 11.1.

У статті 40 Бюджетного кодексу України (пункт 1 підпункт 5) мова йде про бюджет­ні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною

1. Визначаються напрями реалізації полі­тики управління державним боргом на три роки.

3. Стратегія розробляється за такими ета­пами:

1) проведення аналізу:

управління державним боргом за рік, що передує розробленню Стратегії; відповідної нормативно-правової бази;

функціонування внутрішнього ринку дер­жавних цінних паперів і світових ринків капіталів та результатів співробітництва з міжнародними фінансовими організація­ми і фінансово-кредитними установами;

показників державного боргу;

2) оцінка ризиків, пов'язаних з державним боргом;

3) визначення шляхів і способів розв'язан­ня проблем у сфері управління державним боргом, у тому числі зменшення виявле­них ризиків;

4) здійснення основних прогнозних роз­рахунків та визначення

орієнтирів для управління державним боргом на підставі результатів проведено­го аналізу наявних боргових зобов'язань держави, прогнозів щодо потреб держави у фінансових ресурсах, тенденцій розвит­ку макроекономічних показників та шля­хів і способів вирішення проблем у сфері управління державним боргом;

5) визначення: цілей та завдань управлін­ня державним боргом;

заходів щодо виконання завдань Стратегії;

О и ^ О ю 5 X £ ф ч я X X

<у і СО

ч З 2 ш «А &.

я •Е ф £ Є

§ Є X о 5 х

ва о * о Є о о X п ф а ф и

6) затвердження Стратегії.

2. В основу розробки Стратегії покладені такі принципи:

1) ефективне управління державним бор­гом;

2) економічна обґрунтованість рішень щодо здійснення державних запозичень;

3) узгодження напрямів реалізації політи­ки управління державним боргом з нап­рямами реалізації бюджетно-фіскальної та грошово-кредитної політики;

4) планування і прогнозування (визначен­ня цілей та орієнтирів для управління державним боргом на основі обґрунтова­них планів і прогнозів потреб держави у фінансових ресурсах і тенденцій розвитку макроекономічних показників);

5) прозорість цілей Стратегії;

6) контроль за здійсненням заходів, виз­начених Стратегією.

4. Стратегія щороку розробляється Мін­фіном за погодженням з Мінекономіки і затверджується Кабінетом Міністрів Ук­раїни в місячний строк після прийняття закону про державний бюджет на відпо­відний рік.

5. Стратегія може переглядатися у разі іс­тотних змін макроекономічних показни­ків, ситуації на внутрішньому ринку дер­жавних цінних паперів та світових ринках капіталів, які необхідно враховувати під час управління державним боргом.

Рис. 11.1. Механізм розробки Середньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією

класифікацією, при цьому регламентується обов'язкове виділення видатків споживан­ня (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видат­ків розвитку, включаючи розподіл видатків на централізовані заходи між адміністратив­но-територіальними одиницями. Розмір оборотного залишку коштів державного бюджету затверджують у законі про державний бюджет та використовують під час ка­сових розривів, а потім їх розмір поновлюють до кінця бюджетного періоду.

Стаття 40 визначає предметом регулювання закону про Державний бюджет Украї­ни розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період. Розмір

прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати встановлюється для забезпе­чення належного соціального захисту кожного громадянина України. Ці показники встановлюються відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мі­німуму та мінімальної заробітної плати» і знаходять своє відображення у Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний бюджетний період у роз­ділі «Особливі положення». Це важливо для бюджетного процесу, тому що величи­на мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в поточному бюджетно­му періоді впливає на розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери, оплата праці яких здійснюється на основі єдиної тарифної сітки, державних соціаль­них допомог сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, а це в свою чергу впливає на зміну обсягів видатків з бюджетів різних рівнів.

Предметом регулювання закону про Державний бюджет України можуть бути та­кож додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

У законі про Державний бюджет України відображаються видатки та кредитуван­ня за головними розпорядниками коштів державного бюджету. Вони повинні бути деталізовані за програмною, функціональною, економічною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету. Це здійснюється для підвищення ефективнос­ті аналізу фінансування витрат за їхніми напрямами, співставлення кошторисних ви­трат за однотипними установами, статистичної обробки бюджетних показників, в процесі якої відслідковується динаміка і тенденції розвитку показників, розробля­ються прогнози щодо розвитку бюджетних відносин. Такий поділ створює умови для порівнянності показників державного бюджету та місцевих бюджетів, полегшує роз­гляд бюджетів та їх економічний аналіз, спрощує контроль за виконанням бюджету, своєчасністю і повнотою акумуляції коштів, використанням їх за цільовим призна­ченням, за рівнем ефективності та результативності використання фінансових ресур­сів, забезпечує можливість синтетичного та аналітичного обліку у бюджетних уста­новах та організаціях.

§ 3. Особливості формування бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України

Бюджетний кодекс регулює права Кабінету Міністрів України здійснювати витра­ти з державного бюджету у разі несвоєчасного набрання чинності закону про Дер­жавний бюджет України. У такому випадку Уряд країни змушений базуватися на по­казниках попереднього бюджетного періоду по доходах, видатках і кредитуванню Державного бюджету України.

Враховуючи постійний характер державних видатків, Кабінет Міністрів наділя­ється правом здійснювати витрати з обов'язковим врахуванням таких вимог:

- витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на бюджет­ні програми, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у про­екті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, пода­ному Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, за якими повністю зберігаються цільові обмеження;

- щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету Укра­їни сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначе­них законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті).

До набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період:

Дата добавления: 2014-12-27