Платіжний баланс як показник стану економічного середовища зарубіжної країни. Вплив стійкого дефіциту та надлишку ПБ на маркетингові рішення в МЕД

Міжнародна торгівля в структурі міжнародного економічного середовища: показники стану та тенденції розвитку.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. МТ – це 1ша форма міжн.екон.звязків, що являє обмін товарами і послугами між державами. Два аспекти поняття МТ: як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами (послугами). Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку між­народної торгівлі доцільно використовувати систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі); структурні показники (товарна структура експорту й імпорту, географічна структура експорту й імпорту); показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зов­нішньоторговельного обігу на душу населення, експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота); результуючі показники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг і некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі»); показники динаміки; показники зіставлення. Інколи додають показники ефективності (ефект експорту, ефективність експорту фірми, ефективність експорту товару, екон.ефект імпорту, екон. ефективність імпорту).

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. Платіжний баланс (ПБ) – це сисематизований звіт про надходження валюти в країну та про платежі країни іншим країнам її субєктам за певний період часу. Має 2 сторони: дебет (відтік валюти за межі країни, інвестиції, плата за імпорт тощо); кредит (надходження в країну, отримані кредити, притік інвестицій, перекази емігрантів в країну тощо). Стан платіжного балансу країни визначають: економічний потенціал, особливості структури ек-ки, участь у МПП, зв’язки зі світовим ринком позичкових капіталів, стан держ. регул-ня екон-ки та зовнішньоек. зв’язків. Використання даних ПБ: для оцінки кредитоспроможності країни, як індикатор екон.циклу, для прогнозування, для аналізу ризиків, для оцінювання стану ек-ки вцілому. Методи рег-ння ПБ: девальвація на.валюти; стимулювання експорту або обмеження імпорту; валютні обмеження; зміна відсоткових ставок; зміна обсягу грош.маси в обігу. Наслідками дефіциту ПБ є: посилення валютного контролю; зниження курсу нац. валюти; проблема позик за кордоном; посилення екон. залеж­ності (стосунки з МВФ); збільшення товарних кредитів; збільшення іноземних і внутрішніх позик та процентних ставок по них; прискорене зростання чистого зовнішнього боргу і сум його обслуговування; припинення імпортних поставок через відмову постачальників; передача виробленої продукції, землі, майна, акцій та інших активів нерезидентам в рахунок погашення заборгованості.

Наслідками надлишку ПБ є: тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання; перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Дата добавления: 2014-12-27