Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, їх вплив на міжнародні маркетингові рішення




Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика: сутність та вплив на міжнародну маркетингову діяльність національних фірм.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. Кожна країна будує свої міжнародні відносини, виходячи із зовнішньоек. та зовнішньоторг. політики. Зовнішньоекон.політика —лінія дій, система заходів, які здійснює держава у сфері експорту й імпорту, митного регулювання, торговельних обмежень, залучення іноз. інвестицій, закордонного інв-ня, зовнішніх позик, надання екон.допомоги іншим країнам, здійснення спільних екон. проектів відповідно до інтересів країни. Зовнішньоторг. політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекон.політики в цілому. Є два напрями зовн.-торгов.політики: протекціонізм та лібералізація. Протекціоні́зм —політика держави, спрямована на обмеження міжн. торгівлі. Зазвичай просувається місцевими лобістами під приводом «захисту» нац. ек-ки; «сприяння» розвитку власної промисловості й торгівлі. Лібералізація — політика, спрямована на відкривання внутріш. ринку для іноземних конкурентів, шляхом зниження кількості обмежень у торгівлі. Для реалізації політики уряди викорис­товують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання, торговельні режими, митне оподаткування, внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів, кількісні обмеження, технічні бар’єри, адміністративні формальності, екстрене правове регулювання, внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи, валютно-кредитне регулювання, організаційно-технічне сприяння експорту.

Зовнішньоторг. політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекон.політики в цілому. Для реалізації політики уряди викорис­товують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання (система міжнар.торг.угод і протоколів; застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування); торговельні режими (режим найбільшого сприяння, преференційний, звичайний (простий), дискримінаційний (застосовується тимчасово); митне оподаткування (митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару); митні податки та збори); внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів (відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому самому розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва); кількісні обмеження (ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо), контингенти (квоти), «добровільні» обмеження експорту); технічні бар’єри (велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання й інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо); адміністративні формальності (імпортні процедури, зовнішньо-торгов. діловодство, консульські формальності); екстрене правове регулювання (інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада), антидемпінгові процедури); внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи (фінансування експортного виробництва, податкові пільги, державне кредитування); валютно-кредитне регулювання (механізм валютних курсів, валютні обмеження, імпортні депозити); організаційно-технічне сприяння експорту (система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 670; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.