Професійні публікації

Наукові публікації, названі професійними, можна умовно розділити на науково-дослідні публікації і на публікації об'єктів промислової власності.

а) Науково-дослідні публікації

Основними формами науково-дослідних публікацій є: звіт про науково-дослідну роботу (НДР), препринт|, наукова стаття, монографія, депонований рукопис, реферат, тези наукової доповіді.

Звіт про НДР – науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, в якому описаний процес або результати науково-технічного дослідження [10].

Звіт про НДР зазвичай є рукописною працею, що оформляється і розмножується (зазвичай за допомогою принтера персональної ПЕОМ) в обмеженій кількості екземплярів (як правило, від трьох до п'яти). В деяких випадках звіт оформляється і у вигляді наукового видання. Виконавцями звіту є фахівці, які беруть творчу участь в дослідженні (наприклад, ті, хто виконують лише роботи по оформленню звіту, не відносяться до виконавців НДР, хоча їх праця також повинна бути врахованою і оплачуватися).

Об'єм звіту може складати від декількох листів, що оформляються у вигляді брошури, до декількох сотень листів, що оформляються у вигляді однієї або декількох книг.

Препринт – наукове видання, яке містить матеріали попереднього характеру, опубліковані до виходу в світ видання, в якому вони можуть бути поміщені.

Стаття є відомості об'ємом, як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому або науково-популярному журналі, в збірці наукових праць, в енциклопедичному виданні (енциклопедія, енциклопедичний словник) або в газеті.

Наукова стаття містить виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень або відомості про них.

Типова структура наукової статті:

назва;

відомості про автора (авторів) – ініціали і прізвище автора зазвичай з вказівкою вченого ступеня і вченого звання, а в деяких випадках і населеного пункту мешкання автора;

вступ – обгрунтування актуальності, зіставлення з дослідженнями інших авторів;

розділи – виклад основного змісту публікації;

висновок – короткий виклад висновків, зокрема нових можливостей, одержаних в результаті проведених досліджень;

бібліографія.

Згідно ДСТУ [10]:

Журнал – періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих і ін. питань, літературно-художні твори, яке має постійну рубрикацію, офіційно затверджене як даний вид видання.

Науковий журнал – журнал, що містить статті і матеріали про теоретичні дослідження, а також статті і матеріали прикладного характеру, призначений науковцям.

Збірка – видання, що містить ряд творів.

Збірка наукових праць – збірка, що містить дослідницькі матеріали наукових установ, вчених закладів або суспільств.

Енциклопедичний словник – енциклопедія, матеріал в якій розташований в алфавітному порядку.

Газета – періодичне газетне видання, що виходить через короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих і інших питань, а також літературні твори і рекламу.

Монографія – наукове або науково-популярне книжкове видання, що містить повне і усестороннє дослідження однієї проблеми або теми і що належить одному або декільком авторам [10].

Визначення реферату і анотації з роз'ясненнями містяться в ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки Структура і правила оформлення», а вимоги до складання і побудови рефератів і анотацій на всі види документів, включаючи твори художньої літератури – в ГОСТ 7.9-77.

Реферат – скорочений виклад змісту первинного документа (або його частини) з основними фактичними відомостями і висновками.

Реферат повинен включати можливо більше інформації, що міститься в первинному документі. Реферат акцентує увагу на нових відомостях і визначає доцільність звернення до документа. Реферати поміщають в первинних документах (книги, журнали, збірки наукових праць, звіти і т.д.) і у вторинних документах (реферативні журнали і збірки, інформаційні карти, масиви на магнітних стрічках і ін.).

Реферат складається по наступному плану:

тема, предмет (об'єкт), характер і мета роботи (про яку йде мова в первинному документі);

метод проведення роботи;

конкретні результати роботи;

висновки (оцінки і пропозиції), прийняті і знехтувані гіпотези, описані в первинному документі;

область застосування (особливо важливо указувати в рефератах на патентні документи).

Якщо в документі відсутня яка-небудь частина (методи, висновки, область застосування), то її в рефераті опускають, зберігаючи послідовність викладу.

Анотація – коротка характеристика творів друку (їх сукупності або частин) з погляду змісту, призначення, форми і інших особливостей. Анотація носить характер пояснення або рекомендаційного.

Анотації на твори друку по природних, технічних і суспільних науках... включають характеристику типу твору, основної теми, проблеми, об'єкту, цілі роботи і її результати. В анотації указується, що нового несе в собі даний твір друку порівняно з іншими, спорідненими йому з тематики і цільового призначення (при перевиданні - що відрізняє дане видання від попереднього). При необхідності приводяться відомості про автора.

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) – наукова неперіодична збірка, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і (або) повідомлень).

б) Публікації об'єктів промислової власності

До цих публікацій відносять публікації по доведенню до загальної свідомості таких об'єктів промислової власності: відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція, корисна модель, промисловий зразок.

Відкриття – встановлення невідомою раніше об'єктивно існуючій закономірності матеріального світу.

Винахід – технічне рішення в будь-якій області, яке є новим, таким, що має винахідницький рівень і промислово застосовним.

Технічне рішення повинне відноситися до продукту (зокрема, пристрою, речовині, штаму мікроорганізму, культурі кліток рослин або тварин) або способу (процесу здійснення дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріальних засобів).

Винахід є новим, якщо він невідомий з рівня техніки.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця воно явним чином не виходить з рівня техніки.

Рівень техніки включає будь-які відомості, які стали загальнодоступними в світі до дати пріоритету винаходу.

Винахід є промислово застосовним, якщо він може бути використаним в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я і інших галузях діяльності.

Раціоналізаторська пропозиція (рацпропозиція) – технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства (організації, установи), де воно подане.

До корисних моделей відноситься конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складових частин.

До промислових зразків відноситься художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд.

Необхідна новизна для відкриття, винаходу, корисної моделі і промислового зразка – світова, а для рацпропозиції – місцева на рівні підприємства, установи.

Авторські права на об'єкти технічної творчості в нашій державі охороняються відповідно до законодавства. Закони про охорону авторських прав на винаходи є практично у всіх державах, а закони про охорону авторських прав на корисні моделі і промислові зразки – в багатьох країнах. Законами передбачається, що об'єкти технічної творчості є об'єктами промислової власності і їх використання протягом терміну, встановленого законом, іншими особами можливо тільки за угодою з авторами, при цьому передбачається авторська винагорода, оподатковувана державними митами.

Авторське право на об'єкт технічної творчості виникає у зв'язку з поданням заявки, яка містить опис пропозиції по встановленій формі. Заявки на відкриття, винаходи, корисні моделі і на промислові зразки прямують в орган виконавчої влади по інтелектуальній власності, а заявка на рацпропозицію – подається в комісію, що утворюється на підприємстві. По винаходу, корисній моделі і промисловому зразку після проведення державної експертизи, а по рацпропозиції – після експертизи на підприємстві авторові або авторам видається офіційний документ, підтверджуючий рішення компетентних органів про визнання авторських прав на відповідну пропозицію.

Такими документами є:

для відкриття – диплом, що містить формулу відкриття;

для винаходу – патент з описом і формулою винаходу;

для корисної моделі – патент з описом і формулою корисної моделі;

для промислового зразка – патент з описом, що включає перелік істотних ознак;

для раціоналізаторської пропозиції – посвідчення з його назвою.

Описи об'єктів технічної творчості публікуються в спеціальній літературі (реферативні журнали, збірки і інші інформаційні видання), поширюваній через технічні бібліотеки, у тому числі і по лінії міжнародної співпраці.

Термін охорони авторських прав обмежується законодавчо і різний в різних країнах. В Україні авторські права, що підтверджуються патентом, охороняються у визначувані законом терміни: по винаходах – 20 років з дати надходження заявки, по корисних моделях – 5 років з можливістю продовження не більше ніж на 3 роки, по промислових зразках – 10 років з можливістю продовження до 5 років. У ці терміни використання об'єкту промислової власності без відома автора (авторів) карається згідно із законом відшкодуванням збитків на користь автора, присуджуваним судом.

До об'єктів промислової власності можна також віднести програми для електронних обчислювальних машин (ЕОМ) і бази даних.

Як відомо:

Програма для ЕОМ – це об'єктивна форма представлення сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ і інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату.

База даних – це об'єктивна форма уявлення і організації сукупності даних, систематизованих так, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою ЕОМ.

Публікація (випуск в світ) програми для ЕОМ або бази даних – це надання екземплярів програми або бази даних з відома автора невизначеному коло осіб.

Згідно чинному законодавству, програмам для ЕОМ надається правова охорона як творам літератури, а базам даних – як збіркам.

Дата добавления: 2014-12-27