Тема 10. Психологічна війна

Під психологічною війною прийнято розуміти діяльність органів однієї держави, що здійснюють психологічний вплив на цивільне населення й військовослужбовців іншої держави заради досягнення своїх політичних, а також чисто военних цілей. У повсякденному розумінні психологічна війна – це стихійне, некваліфіковане використання засобів спілкування й механізмів соціально-психологічного впливу одними людьми проти інших людей з метою підкорення їх собі або створення сприятливих умов для свого існування й діяльності.

Основними цілями психологічної війни є змінення в бажаному напрямку психологічних характеристик людей (поглядів, думок, цінносних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому.

У протиборстві держав це – створення інформації, яку одержує політичне керівництво, командування і особовий склад збройних сил противника й нав’язування їм фальшивої або беззмістовної інформації, яка позбавляє можливості правильно сприймати події або поточну обстановку та приймати правильні рішення.

У наш час у багатьох розвинених країнах здійснюється об’єднання в одне ціле сил і засобів психологічного впливу, призначених для досягнення політичних, ідеологічних і воєнних цілей. Цей процес набуває різних форм залежно від історичних традицій, політичних та економічних умов у тій чи іншій країні.

Таким чином, психологічна війна – це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою змінення в бажаному напрямку їхніх психологічних характеристик, а також групових норм, массової свідомості, суспільних настроїв в цілому.

Психологічна війна здійснюється шляхом застосування психологічних впливів, тобто впливів на людей, які здійснюються з метою змінення ідеологічних і психологічних структур їхньої свідомості й підсвідомості, трансформації емоційних станів, стимулювання певних видів поведінки.

Психологічні впливи поділяються на такі види:

- інформаційно-психологічний;

- психогенний;

- психоаналітичний;

- нейролінгвістичний;

- психотронний;

- психотропний.

Інформаційно-психологічний вплив – це вплив словом, інформацією. Мета впливу – формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань; одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття й навіть бурхливі масові реакції.

Психоаналітичний вплив – це вплив на підсвідомість людей терапевтичними засобами, особливо в стані гіпнозу або глибокого сну. Існують також методи, які виключають свідомий опір як окремого індивіда, так і груп людей, які не сплять (комп’ютерний психоаналіз і комп’ютерна психокорекція).

Нейролінгвістичний вплив змінює мотивацію людей шляхом уведення в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних програм. Основним об’єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку і емоційно-вольовий стан, який виникає внаслідок активності мозку.

Головний засіб впливу – спеціально підібрані вербальні (словесні) й невербальні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінювати в заданому напрямку переконання, погляди і уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей). Суб’єктом такого впливу є спеціаліст (інструктор), який спочатку виявляє в психіці суперечливі погляди й переконання, а також негативні емоційні стани (переживання, настрій, почуття), які турбують людей, а на наступному етапі за допомогою спеціальних прийомів допомогає усвідомити дискомфортність їхнього реального стану (соціально-економічного, культурного, фізичного і як наслідок – психологічного) та вносить у свідомість змінення, які змушують людей по-іншому сприймати життєві ситуації й будувати відносини з іншими людьми.

Психотронний вплив здійснюється шляхом передавання інформації через позачуттєве сприйняття. Психотронні впливи вивчає психотроніка – наука про механізми інформаційних зв’язків, регуляції й керування психікою, енергетикою та фізіологією людини. Засоби психотронного впливу при вирішенні ПСІ-проблеми, створені на основі можливостей і знань психотроніки, називають психотронною зброєю. Вважається, що ПСІ-проблема – психофізична проблема ідентифікації і управління свідомістю й психікою людини. Відомі роботи щодо створення генераторів високо- й низькочастотного кодування мозку, а також біологічних установок з використанням хімічних і біологічних засобів для стимулювання певних психологічних реакцій.

Психотропний вплив – це вплив на психіку людей за допомогою психотропних засобів (медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин). До психотропних засобів звичайно відносять лікувальні речовини, що здійснюють вибірковий вплив на психічні функції людини: антидепресанти, нейролептичні й психостимулюючі засоби, транквілізатори.

Об’єктами впливу в ході психологічної війни завжди є люди: конкретні представники цивільного населення або особового складу збройних сил.

Форми психологічної війни – це способи реалізації психологічного впливу, що визначають внутрішній зміст і зовнішні атрибути психологічної війни. Основними формами психологічної війни є усне мовлення, вплив друкованими і образотворчими засобами, методами радіо й телебачення.

При виборі форм психологічної війни необхідно враховувати їхні специфічні особливості. Так, усне мовлення є дуже продуктивним, але його не завжди можна застосувати. Радіо й телебачення забезпечують охоплення великої аудиторії, але потребують наявності спеціальної апаратури для приймання сигналів й існування умов для її прослуховування (перегляду), що в воєнний час не завжди можливо. Друковані матеріали програють в оперативності, неадекватно сприймаються малограмотними людьми й потребують спеціальних засобів доставки до об’єкта. Проте їх можна вивчати неодноразово, передавати з рук в руки, зберігати довгий час. Найчастіше різноманітні форми психологічної війни застосовують комплексно, щоб сильні сторони одних компенсували слабкі сторони інших.

Базовими методами впливу, що застосовуються фахівцями психологічної війни, є переконування й навіювання.

Переконування – це метод впливу на свідомість людей, спрямований на їхнє власне критичне сприйняття. Переконування орієнтується на інтелектуально-пізнавальну сферу психіки людини. При використанні методу переконування спочатку домагаються від людини внутрішньої згоди з певними виводами, а потім на цій основі формують і закріплюють нові установки (або трансформують старі), що відповідають поставленій меті.

Критерієм результативності переконуючого впливу є переконаність, тобто глибока впевненість в істинності засвоєних ідей, уявлень, понять, образів. Вона дозволяє приймати однозначні рішення й здійснювати їх без вагань, займати тверду позицію при оцінюванні тих або інших фактів та явищ.

В свою чергу метод навіювання грунтується на некритичному (і часто неусвідомлюваному) сприйнятті інформації. При навіюванні спочатку відбувається сприйняття інформації, що містить готові висновки, а потім на її основі формуються мотиви і установки певної поведінки. У процесі навіювання інтелектуальна (аналітико-синтезуюча) активність свідомості або відсутня, або значно ослаблена, а сприйняття інформації, настроїв, почуттів, шаблонів поведінки базується на механізмах зараження й наслідування.

Навіювання – це вплив на особистість, що приводить або до появи у людини всупереч його волі й свідомості певного стану, почуття, відношення, або до здійснення людиною вчинку, який безпосередньо не витікає з прийнятих нею норм і принципів діяльності.

Об’єктом навіювання може бути як окрема людина, так і групи, колективи, соціальні верстви населення.

Отже, в наш час існують великі можливості для психологічних впливів, які широко використовуються як в сфері державної політики, так і в сфері приватного бізнесу. Зараз створюються та масово поширюються найновіші інформаційні технології, що дозволяють сформувати засоби й методи прямого й непрямого впливу на воєнно-політичні системи державного управління, соціальні інститути і окремі особистості з метою задання напрямку їхнього функціонування.

Завдяки цьому виникає велика соціальна небезпека застосування технологій штучного змінення поведінкових реакцій людини, обмеження свободи її волевиявлення, а також впливу на стан її здоров’я, а також груп людей і населення в цілому. В суспільстві зростає психологічна напруга у зв’язку з імовірним використанням деякими державами, державними організаціями, корпоративними групами і окремими особистостями засобів спеціального впливу на психіку й поведінку людей.

Забезпечення інформаційно-психологічної безпеки має стати однією з найважливіших задач держави, тому слід установлювати державні гарантії захисту людини від неусвідомлюваних деструктивних інформаційних впливів. Для реалізації державних гарантій розроблюється державна політика та створюється відповідна державна система забезпечення інформаційно-психологічної безпеки.

Дата добавления: 2014-12-27