Умови ефективного ринкового регулювання

План

Діяльності держави

Контрольні та дискусійні питання

Основні терміни і поняття

Часткова економічна рівновага, загальна економічна рівновага, ефект зворотних зв’язків, парето-оптимальність, діаграма Еджуорта (скринька Еджуорта), ефективність обміну благ між споживачами, ефективність у виробництві (ефективність розподілу ресурсів), ефективність структури випуску, гранична норма продуктової трансформації, економіка добробуту, критерії оптимальності суспільного добробуту.

1. Що таке “ефект зворотних зв’язків”?

2. Поясніть, чому в скриньці Еджуорта одна точка може одночасно характеризувати споживчі набори обох споживачів?

3. Коли споживання є ефективним, то взаємовигідна торгівля між двома особами:

а) можлива завжди;

б) ніколи не можлива;

в) інколи можлива.

4. Якщо дві особи мають криві байдужості товарів — абсолютних субститутів, а також однакові граничні норми заміни одного товару іншим, то контрактна крива між ними на діаграмі Еджуорта:

а) є точкою в середині діаграми;

б) є діагональною лінією;

в) збігається зі сторонами діаграми;

г) є всією діаграмою.

5. Яке з наступних тверджень не відноситься до кордону можливого добробуту:

а) кожна точка на кордону предстставляє собою Парето-оптимальний стан економіки;

б) на кордоні досягається розподіл доходів, що задовольняє всіх суб’єктів;

в) на кордоні ніхто не може поліпшити свого становища, не погіршуючи становища іншого;

г) кордон має позитивний нахил.

Глава 20. Мікроекономічні аспекти

20.1. Умови ефективного ринкового регулювання.

20.2. Мікроекономічні аспекти державного регулювання.

Література

1. Курс экономической теории: учебник. / Под ред. Чепурина М.Н. и Киселевой Е.А. — Киров: «АСА», 2001. — С. 333—354.

2. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику. Ч І. — М.: Изд-во «Станкин», 1992. — С. 17—35.

3. Макконнел Л.К., Брю С. Экономика: принципы, проблемы и политика. Т. І. — М.: Республика, 1992. — С. 94—100.

4. Мініна О.В., Базілінська О.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — Київ.: «Центр навчальної літератури», 2004. — С. 227—38.

5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. — М.: «Дело ЛТД», 1993. — С. 57—73.

6. Эклунд К. Эффективная экономика — шведская модель. — М.: Экономика, 1991. — С. 159—161, 165—167.

7. Экономика: учебник / Под ред. Булатова А.С. — М.: Юристъ, 2001. — С. 549—577.

8. Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки / Підручник. — К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. — С. 524—541.

Ринкове регулювання — вплив на поведінку учасників господарських процесів на основі закону попиту та закону пропозиції (цінового механізму).

З огляду на ціннісні засади економічної поведінки — індивідуалізм, раціоналізм та егоїзм — в досконало конкурентному середовищі значення ринкового регулювання характеризується наступним:

· ринкове регулювання є дійовим засобом досягнення індивідуальних цілей. Економічний суб’єкт, обираючи варіант економічної поведінки, керується ціною, за допомогою грошей вимірює альтернативу, отже, має можливість порівняння різних варіантів. Вибір є самостійним і результат вибору — наслідок рішення, яке прийнято індивідуальним способом;

· ринкове регулювання виступає ефективним інструментом погодження індивідуальних інтересів. Щоб здійснити власний інтерес, економічний суб’єкт має запропонувати на ринку те, що інші бажають придбати, тобто те, що максимізує вигоду решти. В цьому сенсі вигода кожного тісно пов’язана з вигодою інших учасників господарських процесів у системі відносин, в якій кожний діє, в кінцевому рахунку, на благо усіх, однак дбаючи лише про власний інтерес.

Слід зазначити, що в досконало конкурентних умовах ринкове регулювання успішно сприяє розв’язуванню суперечності між покупцем і продавцем. Кожна сторона ринкової угоди прагне здобути для себе максимальну вигоду, маючи можливість купити (продати) тільки за поточною ринковою ціною. Отже, ціна виконує роль своєрідного арбітра при розв’язуванні суперечностей між робітником і працедавцем, кредитором і боржником тощо. Якщо учасники господарських процесів не задоволені результатами ринкового регулювання, ринкові пристосування будуть продовжуватися до тих пір, поки економічне становище господарських суб’єктів не стане оптимальним.

Необхідно підкреслити, що ринкове регулювання є ефективним у разі дотримання певних умов. Одна з них — підтримання повної зайнятості. Проте, як свідчить практика, економіка, вільна від контролю як з боку приватних осіб, так і держави, не в змозі постійно підтримувати повну зайнятість.

Інша умова — підтримання конкуренції на такому рівні, який забезпечує розпорошення економічної влади. У випадку монопольних проявів ринкові пристосування руйнуються, що перешкоджає досягненню ринкової рівноваги та максимізації вигоди учасників ринкових відносин. Як показує практика, економіка не вільна від контролю з метою концентрації економічної влади, починаючи з професіональних спілок і приватних монополій і завершуючи державою.

Третя умова — розподіл доходів відповідно до внеску у виробництво продукту. Ринкове регулювання допускає такий спосіб розподілу доходів, коли ціна (доход) певного ресурсу визначається на основі його граничної продуктивності. Проте на практиці розподіл доходів відповідно до внеску у вироблений продукт викривляється. Це пояснюється тим, що не всі доходи є заробленими, (наприклад, доходи у результаті наслідування). Крім того, фактор невизначеності сприяє тому, що найбільш вдалі учасники ринкових угод можуть отримувати доходи, які не пов’язані з продуктивністю. Нарешті, розподіл доходів згідно з внеском суперечить етичним стандартам демократичної держави, тому що не гарантує права на такий рівень добробуту, який забезпечує індивіду гідне життя незалежно від результату господарської діяльності.

Четверта умова — оплата виробником повних витрат виготовлення своєї продукції. Якщо частину витрат, які створюються внаслідок дій виробника, наприклад, у разі забруднення довкілля, виробник не оплачує, виникає ситуація надвикористання ресурсів, що супроводжується перерозподілом доходів на його користь. В цьому випадку ринкове регулювання призводить до небажаних, з точки зору суспільства, результатів господарської діяльності. Тільки за умови, що всі витрати є внутрішніми для виробника, ринкове регулювання ефективне. Оплата повних витрат пов’язана з проблемою, яка одержала назву “зовнішні ефекти”.

Ще одна умова — випуск товарів і послуг, на які існує попит. Ринковий механізм орієнтований на виробництво таких товарів і послуг, в яких є платоспроможна потреба. В той же час ринковий механізм нейтральний до потреб, які не перетворюються в попит, але задоволення яких має життєво важливе значення для суспільства, наприклад, потреба в національній обороні, охороні суспільного порядку тощо. Тому існує проблема задоволення тих потреб, які не перетворюються в попит, отже, проблема випуску суспільних товарів і послуг. Ця проблема відома під назвою “суспільні товари”.

Зазначимо, що вищезгадані умови, по-перше, виступають в якості передумов ефективного ринкового регулювання, але їх підтримання не є функцією власне ринкового регулювання, по-друге, окреслюють коло проблем в основному мікроекономічного характеру, на вирішення яких не орієнтований ринковий механізм. Ось чому створення умов для ефективного ринкового регулювання та розв’язування супутніх мікроекономічних завдань суспільство покладає на спеціальний інститут — державу. На мікрорівні сучасної економіки присутність держави спрямована на збереження ринкового механізму — з одного боку, і посилення його дії — з іншого.

Дата добавления: 2014-12-29