Мікроекономічні аспекти державного регулювання. Одним із напрямків державного регулювання на мікрорівні економіки є антимонопольна профілактика

Одним із напрямків державного регулювання на мікрорівні економіки є антимонопольна профілактика. З глави 8 відомо, що монополія обмежує обсяг і встановлює ціну вище рівня, притаманного досконалій конкуренції. Обмеження обсягу означає недорозподіл ресурсів. Тому держава схильна до регулювання монополії, виходячи, зокрема, з міркувань ефективності розміщення ресурсів.

Досить поширений метод регулювання монополії полягає у встановленні максимальної ціни — цінової “стелі”. Припустимо, державний орган визначає максимальну ціну Р_а (рис. 20.1).

В діапазоні 0 Q_a кожну додаткову одиницю обсягу монополіст продає за незмінною ціною Р_а. Тому величини граничного доходу і середнього доходу рівні між собою MR = AR. Отже, Р_а = MR = AR. Якщо максимальна ціна встановлюється на рівні точки перетину лінії граничних витрат МС і лінії ринкового попиту D, як показано на рисунку 20.1, P_a = D (AR)= MR = MC. Ціна Р_а носить ознаки конкурентної ціни, тобто ціни, що формується в досконало конкурентних умовах і встановлюється на рівні точки перетину лінії ринкового попиту і лінії ринкової пропозиції D = S (MC). Ціні Р_а відповідає обсяг Q_a, який, ураховуючи P_a = D (AR)= MR = MC, співпадає з обсягом, характерним для досконалої конкуренції (конкурентним обсягом). Отже, в даному випадку рішення про обсяг однакові і для монополії, і для досконалої конкуренції, тобто функціонування монополії в умовах цінової “стелі” P_a = D (AR)= MR = MC супроводжується ефективним розподілом ресурсів.

D(AR)

Q _a MR Q

Рис. 20.1. Регулювання монополії за допомогою цінової “стелі”.

Дещо інші результати цінового регулювання монополії можуть бути у разі встановлення державним органом ціни, що забезпечує “справедливий прибуток”. Мова йде про призначення ціни на рівні середніх загальних витрат, причому і ціна, і обсяг відповідають точці перетину лінії середніх загальних витрат і лінії попиту (рис. 20.2).

Припустимо, державний орган схиляє монополіста до обсягу Q_g і одночасно прагне позбавити монополіста економічного прибутку, призначаючи ціну на рівні P_g = ATC = D (AR). Зазначимо, що ціна P_g нижча конкурентної ціни P_a, а обсяг Q_g вищий за конкурентний обсяг Q_а. Зважаючи на Q_g > Q_а, існує надмірний розподіл ресурсів, оскільки ціна нижча граничних витрат P_g < MC. Таким чином, цінове регулювання монополії з використанням P = ATC = D (AR) не забезпечує ефективного розміщення ресурсів, хоча монополіст отримує “справедливий прибуток”.

Дата добавления: 2014-12-29