Основні елементи підприємницького потенціалу підприємства

Підприємство як об'єкт управління це складна, динамічна, виробнича, соціально-економічна, технічна й організаційна система, відкрита до впливу зовнішнього середовища. У ви­робничому процесі підприємства поєднуються різні ма­теріальні й трудові ресурси, між якими існує безліч зв'язків. Підприємство є багатоелементним утворенням і ділиться, за­лежно від застосовуваної підстави (ознаки) розподілу, на безліч елементів (підсистеми).

Залежно від об'єктів управління можна виділити підсис­теми управління: виробничими процесами, матеріально-технічними ресурсами, персоналом та ін. До таких підсистем можна віднести й управління витратами підприємства, що включає об'єкт і суб'єкт управління.

Сутність управління полягає в досягненні підприємством його мети при мінімальному використанні ресурсів і макси­мальному виході цільового продукту.

Системний підхід — це методологія дослідження об'єктів як систем, що дозволяє в сучасних умовах господарювання підвищити організованість, якість й ефективність керованих об'єктів. На думку Р.А.Фатхутдинова система складається з:

а зовнішнього оточення, що містить у собі вхід, тобто ком­поненти, що надходять у систему (сировина, матеріали,

12----------------------------------------------------------------------------------------------------

устаткування, кадри, документи, інформація й т.д.), вихід системи — товар, що випускається системою, зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок; й внутрішньої структури — сукупності різних взаємозалеж­них компонентів, які забезпечують процес впливу суб'єкта управління на об'єкт і досягнення цілей системи [23]. Багато в чому успішна діяльність на ринку визначається потенціалом підприємства. Потенціал підприємства являє со­бою реальну або ймовірну здатність виконати цілеспрямовану роботу.

Для цілей аналізу потенціалу підприємства в цілому його варто розділити на чотири категорії.

Базовий потенціал, що забезпечує підприємству мож­ливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутків. Ба­зовий потенціал пов'язаний з конкурентними перевагами підприємства, і підтримка й розвиток його дають змогу одер­жати стійку конкурентну перевагу на ринку.

Прихований потенціал — це активи, що не являють кон­кретної переваги на сьогоднішньому етапі, хоча в перспективі можуть трансформуватися в базові кошти. Сюди варто віднес­ти кадровий потенціал підприємства, накопичений досвід ро­боти в певній сфері бізнесу. Коли прихований потенціал дося­гає певного рівня, він може бути реалізований у вигляді відкриття нового напряму бізнесу, поліпшення споживчих властивостей товарів і т.д.

Збитковий потенціал. Наявність збиткового потенціалу приводить до споживання ресурсів без якого-небудь прибутку для підприємства. Зокрема, через нераціональну ор­ганізаційну структуру можуть виникати витрати на дублюван­ня функцій.

Пересічний потенціал характеризується наявністю в підприємства активів, що забезпечують ефективне викорис­тання інших потенціалів: зокрема, добре функціонуюча систе­ма управління збутом, фінансами.

---------------------------------------------------------------------------------------------- 13

Успішно функціонуюча організація не тільки має поточні доходи, а й забезпечує розвиток усіх названих потенціалів.

Кінцевими цілями всякого виробництва є створення то­варів для задоволення потребу них і задоволення потреб люди­ни в праці. Основними виробничими факторами, необхідними для досягнення цих цілей, е:

Х-І — предмети праці, тобто сировина й напівпродукти, які пе­реробляють у процесі виробництва в кінцевий продукт; Х₂ — засоби праці, тобто технологічне устаткування (у су­купності — технологічна система), виробничі будин­ки й споруди, що забезпечують переробку предметів праці;

Х₃ — земля з її поверхнею, надрами, лісами, річками, озе­рами, морями, океанами й атмосферою — джерелами багатьох видів промислової сировини й матеріалів, сільськогосподарського виробництва й рибного гос­подарства, паливно-енергетичних ресурсів; Х₄ — праця, тобто розумова й фізична діяльність людей у виробничому процесі, що забезпечує виконання не­обхідних технологічних процесів і задоволення по­треб людини в праці як самостійної цінності й дже­релі матеріальних благ;

Х₅ — інформація, необхідна для забезпечення організації, цілеспрямованості й оптимальності виробництва (інформація про стан зовнішнього середовища, про потреби, технічна документація на продукцію, техно­логічні процеси, зразки продукції й т.д.). Виробничі фактори ХІ і Х₂ у сукупності утворять речовий капітал, що є об'єктом інвестування грошового капіталу, який забезпечує безперервність розвитку виробництва. Особливістю виробничого фактора «земля» є його обмеженість (багатства землі постійно зменшуються), а також залежність якості цього фактора від індустріальної діяльності суспільства, що негатив­но впливає на екологічний стан навколишнього середовища. Іншою особливістю землі як виробничого фактора є географічні

14 —--------------------------------------------------------------------------------------------

особливості, у тому числі територіальний розподіл природних ресурсів і населення (від останнього залежить стан виробничо­го фактора «праця»), що визначальним чином впливає на тери­торіальне розміщення виробництв й організацію виробничих зв'язків між ними. І, нарешті, географічне положення держави визначає його геополітичні особливості, від яких дуже зале­жить зовнішньоекономічна діяльність підприємства, у тому числі діяльність на зовнішніх ринках, організація виробничої й науково-технічної кооперації (яскравим прикладом такого впливу є діяльність компанії «Газпром», трубопроводи якої проходять по територіях ряду держав).

Дата добавления: 2014-12-29