Фотометрія

Основні формули

ОПТИКА

Потік енергії випромінювання Ф_е визначається енергією, що переноситься через дану площину за одиницю часу

, (5.1)

де dW – енергія, що переноситься за час dt.

Світловий потік – потік енергії, який оцінюється за зоровим сприйманням. Для інтервалу довжин хвиль

, (5.2)

де – функція видності, – потік енергії випромінювання.

Сила світла І – світловий потік, що припадає на одиничний тілесний кут,

, (5.3)

або для ізотропного джерела

. (5.3а)

Тілесний кут пов’язаний з плоским кутом 2θ розхилу конуса:

θ). (5.4)

Освітленість

, (5.5)

де – світловий потік, що падає на поверхню dS.

Для точкового ізотропного джерела

, (5.6)

де r – відстань від джерела до поверхні, на яку падає світло, α – кут між нормаллю до поверхні і напрямом на джерело (кут падіння).

Характеристики протяжних джерел.

Світність

, (5.7)

де – потік, що випромінюється елементом dS поверхні в один бік. Якщо світність поверхні зумовлена її освітленістю, то

, (5.8)

де ρ – коефіцієнт відбиття.

Яскравість В у заданому напрямі – світловий потік, що випромінюється з одиниці видимої поверхні в межах одиничного тілесного кута в заданому напрямі, або сила світла, віднесена до одиниці видимої поверхні джерела випромінювання,

, (5.9)

де θ – кут між нормаллю до поверхні та напрямом випромінювання; –видима в даному напрямі поверхня випромінювача.

В окремому випадку (закон Ламберта) яскравість є однаковою за всіма напрямами В=const. Звідки умова виконання закону Ламберта: сила світла елементарної площадки в будь-якому напрямі

, (5.10)

де І₀ – сила світла в напрямі нормалі до поверхні.

Світність ламбертових (косинусних) випромінювачів

. (5.11)

Дата добавления: 2015-01-03