Внутрішня та зовнішня політика княгині Ольги

Попередники Ольги на київському престолі були надто заклопотані численними війнами то з сусідами, то з іншими державами і не мали часу звертати велику увагу на внутрішнє влаштування своєї власної держави. Ця відповідальна робота випала на долю княгині Ольги. Вона обїздила на санях і на возі майже всі свої володіння – по Десні, Мсті, була у Новгороді, Пскові. Щоб оцінити цей подвиг, треба уявити тодішні дороги і способи пересування на них. Але це була не просто подорож – водночас Ольга закладала нові села, погости, міста, наставляла в них урядників. А найголовніше: вперше в історії київської держави встановила норми податків: «устави», «уроки», «дані», «оброки». Смерть чоловіка примусила її звернути увагу на оподаткування феодальних повинностей.Внутрішня реформа Ольги щодо впорядкування податків торкнулась ще однієї сторони державного прибутку – добування хутра, яке в той час становило одну з найвагоміших статей доходу державного бюджету, – відомо, що Русь торгувала з іншими державами передусім хутрами, а «куна» була формою валютного обміну.

Княгиня Ольга активно розбудовувала стольний Київ, його палацово-храмовий комплекс.

Не менш мудрою була й зовнішня політика княгині Ольги, яка виявилася ефективною на наступні 200 років. Княгиня провадила самостійний багатовекторний курс, домагаючись для країни рівноправних відносин з могутніми сусідніми державами – Візантією, Німеччиною, з грецьким Сходом і латинським Заходом.

956 р. княгиня їде до Константинополя для переговорів з візантійським імператором. При ній розширилися міжнародні зв'язки, зміцніли торговельні й політичні стосунки з Візантією.

Дата хрещення Ольги до сьогодні не розв'язана. У літописі сказано, що Ольга хрестилася в Царгороді 955 року. Діяльність княгині Ольги залишила значну сторінку в історії внутрішнього зміцнення та утвердження на міжнародній арені Київської держави, яке відбувалося хоч і мирним шляхом, але в напруженій боротьбі з контрдіями найбільших світових держав. Київська Русь виробляла свою політичну лінію для утвердження в світовій історії. Княгиня Ольга – перша державна правителька Русі – воістину стояла біля колиски могутньої першої східнослов'янської держави.

Немає сумніву, що Ольга, ставши християнкою, хотіла, щоб і її народ прийняв Христову віру, однак, з огляду на тодішні політичні обставини в державі, вона не наважилась приступити до загального хрещення своїх підданих. Це зробив її внук святий Володимир Великий.

3.

Дата добавления: 2015-01-03