КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лекція – 2 год
Тема 2. Нарисове відтворення у публіцистиці Заняття 2. Заняття 1. 1. Публіцистика як вид творчості й один з потоків журналістської інформації. 2. Функції, об’єкт і предмет публіцистичного твору. 3. Публіцистичний метод, його види. 4. Історія української публіцистики: її представники
1. Публіцистика як метод взаємодії журналіста із суспільством. 2. Публіцистика і мислення. Види мислення. 3. Об’єктивність, повнота і масштабність публіцистичного аналізу. 4. Типи публіцистичних узагальнень.
Література 1. Війни і мир / За загальною редакцією Л. Івшиної. – Видання перше. - К.: АТЗТ “Українська прес-група”, 2004. – 560 с. 2. День і вічність Джеймса Мейса / За загальною редакцією Л. Івшиної. – Видання перше. К.: ЗАТ “Українська прес-група”, 2005. – 448 с. 3. Здоровега В.Й. Іван Франко і українська публіцистика // Пресознавчі студії. Збірник праць кафедри української преси. - Львів, 2006. – Вип. 7. – с.113-133.// http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/zbirnyk07/Zbirnyk07_Zdorovega.htm або http://www.dt.ua/3000/3760/53591/ (Дзеркало тижня. – 2006. - №22. – 10-16 червня). 4. Кривошия Г. П. Журналістика: методичні аспекти літературної праці. – Київ: КиМУ, 2003. – 302 с. 5. Кузнецова О.Д. Аргументація в публіцистиці. - Львів,1992. - 130с. 6. Парандовський Ян. Алхімія слова. – К., 1991 – 373 с. 7. Здоровега В. Мистецтво публіциста. – Львів, 1969; 8. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. Л., 2004 с. 218-230. 9. Здоровега В.Й. У майстерні публіциста. - Л., 1969. 10. Лось Й.Публіцист: мотивація творчості // Вісник Львівського університету. – Серія журналістики. – 2006. – Вип.28. – с.85-110. 11. Михайлин И.Л. Основи журналистики: Учебник. – Харьков: ХИФО, 2004. – 350 с. 12. Тертичний А.А. Расследовательская журналистика. - М., 2002 13. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Вибрані твори у трьох томах. – Дрогобич: “Коло”, 2004. - с.116-190. 14. Шаповал Ю. Феномен журналістики. Рівне, 2005. -с.37-56.
Запитання для самоконтролю 1. Назвіть функції публіцистики 2. Об’єкт і предмет публіцистичного твору. 3. Публіцистичний метод, його види. 4. Історія української публіцистики: її представники 5. Публіцистика і мислення. Види мислення. 6. Назвіть типи публіцистичних узагальнень.
Одним із ресурсів публіцистики є образність. Образ – “репродукована в уявленні, емоційно забарвлена, предметно виражена елементарна одиниця відображення дійсності”. Опис у новинній і аналітичній журналістиці і образ у публіцистиці. Види публіцистичних образів: словесний або образний виразу, художня деталь, образна картина і образ-персонаж. Образ органічно зрощений з поняттям, що публіцист ніби перетворює мисль у живу особистість. Публіцист у своїй творчості використовує уже створені художні образи, а також вдається до створення власних образів. Публіцистичний образ – звертає увагу читача, пробуджує його уяву. Функції публіцистичних образів: пояснювальна, популяризаторська, ілюстративна, пізнавальна. Звичайно, у структурі статті образний елемент буде значно меншим, ніж у структурі нарису чи есе. У статті домінуватиме словесний образ, іноді деталь, рідше - лаконічна образна картина, у фейлетоні, нарисі, памфлеті - образ-персонаж. Та у публіцистиці вони підпорядковані єдиній меті - найбільш повному і яскравому розкриттю авторської думки. Окрім того, у публіцистиці образ не має самостійного значення, він поєднується з логічними доказами, діловими описами явищ і фактів. Образ автора в публіцистиці. У більшості публіцистичних творів, де, як правило, відсутні характери персонажів, саме ліричний герой-оповідач є чи не головним образом. Він формується у читацькій свідомості поступово, від твору до твору. Він може далеко не у всьому співпадати з фізично існуючим автором. Оповідач мусить бути цікавим співрозмовником, знайомим-незнайомцем, якому вірить читач, глядач. Таким цікавим співрозмовником завжди був і залишився 0.Довженко. Образ автора завжди самобутній у публіцистиці Олеся Гончара, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Івана Дзюби. Особлива роль автора у телепубліцистиці, радіопубліцистиці. Варто згадати Емму Бабенко, Олександра Ткаченка, Миколу Княжицького, Миколу Вересня, Віталія Піховшека та інших. Нарис. Компоненти нарису: документальна основа, важливі суспільно-політичні явища, людина в центрі події, розкриття її характеру, образне відтворення дійсності. Суть нарису – автор змальовує певне явище з натури, живцем. Нарисовці: Юрій Лобан, Ігор Гургула, Максим Міщенко. Види нарису. Зарисовка - мала форма нарису. У її центрі – завжди конкретні і локальна за значеннями і масштабами подія або людина, певний аспект її духовного світу. Твір про найбільш характерні риси, штрихи, найсуттєвіші факти. Портретний нарис – розкриття духовного світу героя, його характету, мотивації дії, вчинків. Суть портретного нарису – внутрішній портрет дійової особи. Подієвий нарис – висвітлення суспільно-значимих подій через участь у них або ж відношення до таких подій героя чи героїв нарису. Авторська увага зосереджена на тому, щоб через зміст події, їх розвиток показати людей – їх риси, особливості. У центрі проблемного нарису суспільно-значима проблема, а якості героя матеріалу змальовуються через їх ставлення до цієї проблеми, через зіткнення точок зору, поглядів, думок. У подорожньому нарисі авторський задум реалізується через передачу вражень від побаченого під час подорожі, спостережень, зустрічей, свідком або учасником яких був автор. Характерна особливість нарису полягає у тому, що предметом його є людина. І не так важливо, про що автор хотів сказати читачеві – важливо те, що від тебе почули. Близьким до нарису є есе. У нарисі - сюжетна побудова тексту, для есе притаманна асоціативна форма розповіді. Суть нарисового відтворення у образному мисленні публіциста, у формуванні образів-картин, образів-персонажів. Нарисовець мислить образами. Образ у нього і як засіб вираження і як аргумент. Критерії нарису: наявність проблеми, проблемної ситуації, її аналіз, розробка за допомогою образної системи, наявність елементів сюжету, документалізм, конкретний життєвий матеріал. Пейзажна заставка. Кільцева композиція.
План практичних занять
Дата добавления: 2015-01-03; Просмотров: 586; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |