Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні

Безособові дієслова

Закінчення дієслів наказового способу

Творення форм наказового способу

1. Аналітичні особові форми наказового способу 3-ї особи однини і множини доконаного і недоконаного виду утворюються від особової форми дієслова (3-ї особи однини і множини) додаванням модальної частки хай (нехай): хай (про)жив-е — хай (про) жив-уть, нехай спить — нехай сплять.

2, Спеціальні форми наказового способу творяться від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидається закінчення -є або -ить: пиш (е), підкресл (ить), помірку[(й)е], пробач (ить), а потім:

а) під наголосом та після збігу приголосних додаємо особові закінчення -и, -імо, -іть: пиши, пишімо, пишіть; підкресли, підкреслімо, підкресліть; ці закінчення зберігаються і тоді, коли наголос переходить на префікс: випиши, випишімо, випишіть;

б) приголосні д, т, з, с, л, н, ц, після яких зникає ненаголошений голосний, пом'якшуються: трать, тратьмо, тратьте; злізь, злізьмо, злізьте;

в) зникає ненаголошений голосний також і після б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: поклич, покличмо, покличте; сип, сипмо, сипте; повір, повірмо, повірте; став, ставмо, ставте.

Усі ці форми мають у 1-й особі множини закінчення -мо, у 2-й особі множини — закінчення -те.

3. Для 1-ї особи однини форми наказового способу немає, хоча зрідка вживається розмовна аналітична сполука: хай я так живу або щоб я так жив (як формула божби).

Число	Особа	Під наголосом та після збігу приголосних	В інших випадках
Однина Множина Множина	2-а 1-а 2-а	-и -імо -іть	-(ь), □ -(ь)мо -(ь)те

Дієслова пити, бити, вити зберігають кореневий голосний -и: пий, бий, вий. Дієслово їсти має такі форми наказового способу: їж, їжмо, їжте, а доповісти, розповісти — доповідай, розповідай.

Форма 2-ї особи множини вживається також при ввічливому звертанні до однієї особи: Порадьте, вчителько, будь ласка.

Ці дієслова, змінюючись за способами й часами, не зміню­ються, проте, за особами, родами й числами. Вони вживаються або у формі 3-ї особи однини, або у формі середнього роду та означають:

а) явища природи: розвидняється, дніє, похолодало, смеркає, замело;

б) стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, хочеться, кортить;

в) уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить;

г) міру наявності чогось: не вистачає, бракує.

Ці дієслова виступають у ролі присудків у безособових реченнях без підмета, але часто з додатком у Р., Д., 3. чи O. відмінках.

І. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми: активізувати, аналізувати, діагностувати, оперувати, дезінформувати, деномінувати, домінувати, дрейфуючи, регламентувати, символізувати, формулюю­чи і т. ін.).

2. Уникати умовного способу:

Дата добавления: 2014-12-24