Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен 2 страница

* Конкретні дата, час і місце визначаються за наявності розкладу занять.

Таблиця 5

Графік проведення індивідуально-консультативної роботи (ІКР)

з дисципліни „Операційний менеджмент”

на 2-й семестр 2009/2010 н. р.*

(спеціальність 6201/1 “Менеджмент промислових підприємств”)

№	Форми індивідуально-консультативної роботи	Навчальні тижні проведення ІКР	Кількість годин
	Денна форма навчання
	1.	Індивідуальні заняття	-	-	-	-		-	-	-	-		-	-	-		-	-	-	-
	2.	Консультації	-	-	-	-	-		-	-		-	-		-	-		-	-
	3.	Перевірка виконання завдань СРС	-	-	-	-	-	-		-	-		-	-		-		-		-
	Разом	-	-	-	-				-			-					-
	Вечірня форма навчання
	1.	Індивідуальні заняття	-	-	-	-		-	-	-	-		-	-	-	-	-	-	-	-
	2.	Консультації	-	-	-	-	-		-	-		-	-		-	-		-	-
	3.	Перевірка виконання завдань СРС	-	-	-	-	-	-		-	-	-		-	-		-	-		-
	Разом	-	-	-	-				-					-			-
	Заочна форма навчання
	1.	Індивідуальні заняття	-	-	-	-		-	-	-	-		-	-	-		-	-	-	-
	2.	Консультації	-	-	-	-	-		-	-		-	-		-	-		-	-
	3.	Перевірка виконання завдань СРС	-	-	-	-	-	-		-	-		-	-		-		-		-
	Разом	-	-	-	-				-			-					-

* Конкретні дата, час і місце визначаються за наявності розкладу занять.

5. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

5.1. Загальна характеристика системи поточного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни

Система контролю знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент” спирається на ключові принципи “Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ» (нова редакція ухвалена Вченою радою КНЕУ від 28 травня 2009 р.) та на положення інших нормативних документів щодо організації контролю. Система базується на застосуванні диференційованого підходу до організації контролю якості знань студентів, що зумовлене:

- специфічними особливостями організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання;

- кількістю годин, відведених навчальними планами по різних спеціальностях на проведення семінарських та практичних занять зокрема та на вивчення дисципліни в цілому.

Основними завданнями контролю є:

- оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

- мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;

- інформування студентів про якість їхньої роботи щодо вивчення дисципліни.

Система контролю знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент” включає в себе поточний контроль та підсумковий контроль знань (іспит). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу дисципліни, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до сучасних проблем операційного менеджменту.

5.2. Контроль та оцінювання рівня знань студентів денної та вечірньої форм навчання

Кінцеве оцінювання знань студентів по дисципліні здійснюється за 100-бальною шкалою; при цьому:

– завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів;

– за екзамен студент може отримати максимум 60 балів.

· Об’єкти поточного контролю

Для студентів денної та вечірньої форм навчання об’єктами поточного контролю є:

– систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів);

– якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 10 балів);

– якість виконання завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів).

Результати поточного контролю знань студентів в цілому (з урахуванням систематичності і активності роботи, рівня якості виконання завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Отримані студентом за семестр бали вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

У разі невиконання завдань поточного контролю у встановлені терміни з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

· Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів

Об’єктами контролю є:

– ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях дисципліни;

– активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні виробничих ситуацій та дискусійних питань дисципліни;

– ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень;

– результати експрес-контролю;

– якість виконання домашніх письмових робіт з дисципліни.

Основними формами здійснення контролю є:

– усні опитування на лекціях та практичних заняттях по контрольних програмних питаннях поточної та попередніх тем;

– експрес-тестування по ключових аспектах тем курсу, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття;

– оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань;

– перевірка практичних навичок розв’язання типових задач і виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни;

– оцінювання ступеню активності студентів та якості їхніх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.

Оцінювання систематичності та активності роботи студентів по кожному з об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 2 балів (з інтервалом 0, 1, 2). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.

· Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань

При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля.

Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 1 – 5 програми курсу і проводиться у 9-й або 10-й тиждень навчального семестру; друга контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 6 – 10 програми курсу і проводиться у 16-й або 17-й тиждень навчального семестру.

До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися:

– теоретичні питання нормативного або проблемного характеру;

– тестові завдання;

– графоаналітичні завдання;

– аналітико-розрахункові завдання.

Для оцінювання рівня відповідей на запитання модульної контрольної роботи, використовуються такі критерії:

o 2 бали – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; виявив творчі здібності у викладі навчально-програмного матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених дисциплін;

o 1 бал – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою;

o 0 балів – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.

· Контроль рівня виконання завдань для самостійного опрацювання

Об’єктами контролю є:

– характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях;

– якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів;

– рівень підготовки та презентації доповідей, повідомлень, есе, міні-лекцій, виробничих ситуацій, проектів операційних систем тощо;

– якість виконання завдань творчого, науково-дослідного і прикладного характеру.

Основними формами здійснення контролю є:

– оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань щодо самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів;

– оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань творчого, науково-дослідного та прикладного характеру;

– перевірка дотримання графіка індивідуально-консультативної роботи.

Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті СРС. Тематика обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття.

5.3 Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів заочної форми навчання

Кінцеве оцінювання знань студентів по дисципліні здійснюється за 100-бальною шкалою; при цьому:

– завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 20 балів;

– за екзамен студент може отримати максимум 100 балів.

· Об’єкти поточного контролю

Для студентів заочної форми навчання об’єктом поточного контролю є:

– якість виконання модульних (контрольних) завдань, що виконуються в аудиторії під контролем викладача (максимальна оцінка – 10 балів);

– якість виконання обов’язкового завдання для самостійного опрацювання – аналітичний розгляд виробничої ситуації (кейсу) з наданням розгорнутого письмового звіту (максимальна оцінка – 5 балів);

– якість виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 5 балів).

Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті СРС. Тематика обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та видаються студентам у період начитки лекцій.

Результати поточного контролю знань студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 20 балів.

За місяць до початку сесії студенти здають на кафедру або пересилають електронною поштою викладачу виконані письмові домашні роботи. Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

· Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань

Написання і перевірка модульних (контрольних) робіт проводиться в сесійний період згідно з розкладом. На поточний контроль виноситься завдання одного модуля, що охоплює ключові теми курсу.

Об'єктом оцінювання є знання студентів, набуті шляхом самостійного опрацювання матеріалу дисципліни нормативного та проблемного характеру (за конспектом лекцій, навчальними підручниками, навчально-методичними посібниками тощо), здійснюваного в міжсесійний період.

До складу завдань модульної контрольної роботи можуть (у різній кількості та співвідношенні) включатися:

- теоретичні питання нормативного або проблемного характеру;

- тестові завдання;

- графоаналітичні завдання;

- аналітико-розрахункові завдання.

Загальна кількість завдань – 5; максимальний рівень сумарної оцінки за виконання завдань модульного контролю – 10 балів.

Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

– відмінному рівню (2 бали) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту;

– задовільному рівню (1 бал) відповідає виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючи певні помилки;

– незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:

– відмінному рівню (2 бали) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

– задовільному рівню (1 бал) відповідає: або ж правильне розв’язання задачі з неповним викладенням ходу її розв’язку або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків, або ж розв’язання задачі, що містить арифметичну помилку, але супроводжується правильним викладенням ходу її розв’язку;

– незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку.

Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії:

– відмінний рівень (2 бали) – в наданих студентом відповідях правильними є від 80 до 100 відсотків усіх відповідей;

– задовільний рівень (1 бал) - в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 70 відсотків усіх відповідей;

– незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей.

Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії:

– відмінний рівень (2 бали) – в наданих студентом відповідях правильними є від 80 до 100 відсотків усіх відповідей;

– задовільний рівень (1 бал) - в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 70 відсотків усіх відповідей;

– незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей.

Дата добавления: 2014-12-24