Загальні принципи права війни

— бойові дії повинні бути направлені тільки проти комбатанта противника.

Це означає, що цивільні особи не повинні ставати об'єктом нападу і не повинні брати участі в бойових діях;

— нападам можуть піддаватися тільки військові об’єкти. Відповідно до цього цивільні об'єкти необхідно щадити, за винятком випадків, коли вони використовуються у військових цілях;

— цивільне майно не повинне знищуватися, за винятком випадків, коли це абсолютно необхідне для виконання бойової задачі. Мародерство і грабіж цивільного майна забороняються;

— комбатант противника, який більше не в змозі вести бойові дії, не повинен піддаватися нападу і знаходиться під захистом. Його беруть в полон не з метою покарання, а лише для того, щоб перешкодити йому продовжувати вести бойові дії. Це відноситься до комбатантів, що здаються в полон, до поранених, до екіпажа, який вимушений покинути на парашуті терплячий біду літак, до потерпілих корабельну аварію. Необхідно поважати комбатантів противника з білим прапором перемир'я. Поранені комбатанти противника повинні бути підібрані, і їм повинно бути надана допомогу;

— Санітарний персонал, транспортні засоби і будови медичного призначення не повинні піддаватися нападам. Вони були створені в збройних силах для надання допомоги потерпілим. Персонал санітарних служб, їх майно і транспортні засоби несуть на собі захисну емблему червоного хреста або червоного півмісяця, кожна з яких розташована на білому фоні.

— деякі будови і майно також не повинні піддаватися нападу, за виключенням випадків, коли відданий наказ про зворотне. Вони включають будівлі, що представляють культурну цінність (храми, музеї, бібліотеки і т. д.), і обслуговуючий їх персонал, а також деякі споруди, що містять особливо небезпечні сили (дамби, греблі, атомні електростанції). Майно цивільної оборони, що використовується для надання допомоги населенню у військовий час.

Тактичні принципи містять інформацію для командира про те, як організувати наявні в його розпорядженні засоби, для того щоб завдати ураження противнику, не підставляючи під удар свої сили.

ТАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ:

1. «Знищення противника»

Цей принцип повинний розглядатися у відношенні поставленої задачі. Знищити противника звичайно значить позбавити його можливості вести бойові дії, не більш того.

2. «Простота воєнних операцій»

Складно запланована операція несе в собі небезпеку поразки.

У змісті права війни це означає зайві жертві.

3. «Концентрація сил»

Усі воєнні дії повинні бути спрямовані на досягнення однієї точно визначеної мети відповідно до поставленої задачі.

Розвідка повинна вказати, поряд з військовими цілями, розташування цивільного населення й інших осіб, що знаходяться під захистом, і об'єктів.

Напад на невоєнні об'єкти є даремною витратою сил, необхідних на напрямку головного удару.

4. «Єдність дій» Будь-яка воєнна операція повинна бути частиною загального плану дій. Погане військове планування приводить до неузгоджених дій, що ставить під загрозу успіх операції і може привести до додаткових жертв.

5. «Воля маневру» Воля маневру означає утримання ініціативи. Якщо ініціатива знаходиться у ваших руках, то дії противника передбачувані.

6. «Несподіваність» Фактор несподіваності збільшує шанси на успіх. Захоплений несподівано противник з більшою імовірністю здасться, і, можливо, навіть без опору. Кількість жертв і руйнувань при цьому обмежиться мінімумом.

7. «Проведення операції з врахуванням місцевості і рельєфу» При правильному виборі рельєф може ховати чи маскувати сили і засоби, підвищувати ефективність зброї й обмежувати пересування противника. Так як, різні ділянки місцевості володіють різними захисними властивостями з військової точки зору, то географічна характеристика району сильно впливає на розташування зон безпеки, що знаходяться під захистом МГП.

8. «Економія коштів» Так як воєначальники не мають у своєму розпорядженні необмежені ресурси ведення збройної боротьби, то чітке розмежування військових і цивільних об'єктів має першорядне значення на будь-якій війні.

Напад на невоєнні об'єкти звичайно є військовим злочином і даремною витратою сил і коштів.

9. «Безпека» Безпека, будучи всеохоплюючим принципом, у більшому ступені стосується, з погляду права війни, осіб і об'єктів, що не відносяться до ведення бойових операцій. Кожен командир, що почуває свою відповідальність, по-справжньому піклується не тільки про безпеку свого війська, але і захисту осіб і об'єктів, які не беруть участі у конфлікті.

ЗАНЯТТЯ №3

“ Основи наступу”

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ

2 години

Перше навчальне питання: „Види та способи наступу”

Наступ є видом бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості.

Наступальний бій підрозділу - це форма бойових ді, тактичного рівня, що представляє собою організовані і узгодженні за метою, завданням, місцем і часом удари, вогонь і маневрі підрозділів для розгрому противника у обмеженому районі і у короткий термін часу.

Сутність наступу полягає в

- ураженні противника усіма наявними засобами,

- рішучій атаці,

- стрімкому просуванні військ у глибину його бойового порядку,

- знищенні і полоненні живої сили,

- захопленні зброї, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Розгром протистоячого противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) досягаються:

- умілим застосуванням усіх засобів ураження,

- швидким використанням результатів ударів авіації й вогню артилерії,

- своєчасним нарощуванням зусиль в глибину,

- широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і тил противника.

Залежно від обстановки і завдань наступ можна вести на противника, який:

- обороняється,

- наступає

- відходить.

Наступ на противника, що обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ на наступаючого противника ведеться шляхом зустрічного бою.

Наступ на противника, що відходить, ведеться шляхом його переслідування

Під умовами наступу розуміють чинники:

- ведення наступу на початку або у ході війни;

- застосовувані види зброї,

- положення підрозділів на початок наступу, їх стан і можливості;

- склад стан противника та характер його оборони,

- характер місцевості, стан погоди, пора року й час доби;

- радіаційна, хімічна та біологічна обстановка.

Залежно від умов перехід у наступ на противника, що обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі. безупинно вдень і вночі, за будь-якої погоди, за тісної взаємодії підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ.

Рота (батальйон) самостійно не прориває оборону противника. Батальйон прориває оборону противника, як правило, у складі бригади. За наявності в обороні противника розривів, проміжків і відкритих флангів наступ може починатися вогневим ураженням противника і спільною атакою частинами сил з фронту й виділеними підрозділами з флангів тилу через найслабкіші місця в обороні. У цьому випадку наступ починається на більш широкому фронті, ніж під час прориву оборони.

Дата добавления: 2014-12-24