ЗАНЯТТЯ №5

“Пересування”

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ

2 години

Перше навчальне питання: „Умови здійснення маршу, райони, рубежі що призначаються під час здійснення маршу”

Марш - це організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж.

Марш є основним способом пересування роти (батальйону). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка може перевозитися на автопоїздах.

Умови:

Марш може здійснюватися:

- у передбаченні вступу в бій

- поза загрозою зіткнення з противником,

за напрямком руху — до фронту, уздовж фронту або від фронту в тил.

Ці умови справляють вирішальний вплив на організацію та здійснення маршу.

У всіх випадках марш здійснюють потай, на різній місцевості, за будь-якої погоди, як правило, уночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ — і вдень.

У будь-яких умовах підрозділи мають прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

Швидкість руху підрозділів на марші може бути різною і залежить від отриманого завдання, виучки та фізичного гарту особового складу, особливо водіїв, уміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, погоди, пори року і часу доби, а також від правильної організації та забезпечення маршу.

Середня швидкість руху роти (батальйону) на марші без урахування часу на привали може бути: змішаних і танкових колон — 20—25 км/год, автомобільних колон — 25—ЗО км/год. У разі здійснення маршу в горах, пустелях, джунглях та інших не­сприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15—20 км/год. За здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4—5 км/год.

У всіх випадках марш має здійснюватися з максимально можливою за цих умов швидкістю.

Рота (батальйон) здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні призначають залежно від швидкості руху та умов видимості (у звичайних умовах 25—50м). У разі пересування по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, по дорогах, які мають стрімкі підйоми, спуски та повороти, а також за пересування з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються,

За руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції, перед­усім між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100— 150 м.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділу призначають:

- вихідний пункт,

- пункти регулювання,

- привали денний(нічний)відпочинок.

Вихідний пункт призначають на відстані 5—10 км від району розташування батальйону. Таке віддалення забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону і набирання необхідної для висування швидкості.

Пункти регулювання призначають через кожні 3—4 години руху.

Привали і денний (нічний) відпочинок призначають для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, їжі та відпочинку особового складу. Привали призначають через 3—4 годи­ни руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — наприкінці кожного добового переходу. Для піших колон привали призначають тривалістю 10 хв. через кожні 50 хв. руху.

Початком здійснення маршу є час проходження вихідного пункту головою колони роти, а якщо рота перебуває в похідній охороні — головою колони батальйону.

Рота може здійснювати марш у колоні головних сил батальйону або в головній (боковій, тильній) похідній заставі.

Батальйон може здійснювати марш у колоні головних сил бригади, авангарді, передовому загоні та самостійно.

Самостійно батальйон може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного або морського десанту, а також при діях у горах та джунглях.

Похідний порядок роти (батальйону), яка призначена в похідну заставу (у передовий загін або авангард), будують з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок! вступу їх у бій. Він складається з колони головних сил і похідної охорони.

Колона головних сил роти (батальйону) залежно від умов обстановки може мати різну побудову. Танковий підрозділ, доданий механізованій роті (батальйону), прямує звичайно на чолі колони, а механізований підрозділ, доданий танковій роті (батальйону), звичайно розподіляється між танковими взводами (ротами) і прямує в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону. Мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами роти (батальйону).

Гранатометний підрозділ прямує звичайно за головною ротою головних сил батальйону, а проти­танкове відділення роти, як правило, на чолі колони роти.

Протитан­ковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів приданого зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них — з головною похідною заставою.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє у передовому загоні, авангарді або на чолі колони головних сил полку (бригади), висилають розвідувальний дозор.

Останніми в колоні батальйону прямують підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує звичайно на чолі цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

Похідна охорона роти (батальйону) має забезпечити без­перешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладають також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони головних сил батальйону на марші, який прямує в передовому загоні або авангарді, висилають:

- у напрямку руху на віддалі 5—10 км — головну похідну заставу у складі підсиленого взводу або роти;

- на фланги і в тил за необхідності — дозорні відділення (танки).

Головна похідна застава (ГПЗ) силою до роти висилає головний дозор (ГД) у складі взводу на віддаль 3— 5 км, головна похідна застава силою до взводу — дозорне відділення (танк) на віддаль, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Як ГД танкової роти, підсиленої механізованим підрозділом, використовують приданий механізований підрозділ.

За загрози нападу наземного противника залежно від характеру місцевості від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил полку (бригади), як безпосередню охорону висилають головні дозори, а від замикаючого батальйону — і тильний дозор або дозорні відділення (танки), які забезпечують спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключають раптовість нападу наземного противника на колону, яку вони охороняють.

Друге навчальне питання: „Підготовка підрозділів до маршу”

Дата добавления: 2014-12-24