Організація маршу

Отримавши завдання на марш, командир роти (батальйону):

§ усвідомлює завдання,

§ визначає заходи, які необхідно провести негайно для найскорішої підготовки до маршу,

§ здійснює розрахунок часу, дає вказівки командирам підлеглих і приданих підрозділів щодо підготовки до маршу,

§ оцінює обстановку,

§ приймає рішення,

§ віддає бойовий наказ,

§ організує взаємодію,

§ управління,

§ віддає вказівки щодо організації всебічного забезпечення маршу,

§ здійснює контроль і допомогу під час підготовки до маршу.

Під час усвідомлення завдання й оцінки обстановки, крім звичайних питань, командир роти (батальйону) вивчає по карті:

1. маршрут руху, його протяжність і прохідність,

2. умови здійснення маршу,

3. рубежі і час імовірної зустрічі з противником або до яких дій бути готовим,

4. місця і час привалів, а також місця,

5. час і порядок дозаправлення техніки, приймання їжі особовим складом і поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу;

6. оцінює маршові можливості штатних і приданих підрозділів.

7. визначає допустимі швидкості руху і величину дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту

8. розраховує час руху по кожній з них;

9. оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження:

10. визначає обсяг інженерного обладнання районів і здійснює інші необхідні розрахунки;

11. визначає порядок спостереження і підтримання зв'язку в ході маршу.

У ході оцінки обстановки командир роти (батальйону) здійснює розрахунок маршу.

На підставі усвідомлення отриманого завдання, висновків з оцінки обстановки і здійсненого розрахунку маршу командир роти (батальйону)

приймає рішення, у якому визначає:

§ замисел на марш,

§ бойові завдання підрозділам,

§ основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення маршу,

§ організацію управління.

У замислі на марш командир роти (батальйону) визначає:

v побудову похідного порядку; склад, завдання і віддалення похідної охорони;

v швидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами;

v порядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головного дозору, дозорних відділень, танків (головної похідної застави) і головних сил, побудову бойового порядку і вид маневру.

Рішення на марш оформлюється на карті.

На робочу карту командира роти (батальйону) звичайно наносяться:

- лінії зіткнення попереду діючих військ;

- район розташування роти (батальйону);

- маршрут руху з поділом на ділянки 5—10км;

- вихідний пункт;

- пункти регулювання і час їх проходження головою колони головних сил і ГПЗ;

- маршрут руху бокових дозорних відділень (танків);

- місця, час і тривалість привалів для колони головних сил і похідної охорони;

- район або рубіж, куди мають увійти підрозділи після здійснення маршу;

- імовірні рубежі розгортання роти (батальйону)для бою у разі зустрічі з противником і можливий порядок дій на них;

- похідна охорони і колони головних сил;

- маршрути руху сусідів та їх завдання;

- схема похідного порядку із зазначенням розподілу си. засобів по колоні, глибина колони головних сил і віддаль похідної охорони;

- ділянки маршруту за умовами руху, їхні розміри і швидкість руху на кожній ділянці;

- загальний час на марш, час на привали і на рух;

- середня швидкість руху;

- сигнали управління.

Рішення на марш, оформлене на карті, є робочим документом і дає можливість командирові роти (батальйону) чітко ставити завдання підлеглим.

Завдання до підлеглих командир доводить у формі усного бойового наказу

У бойовому наказі на марш командир роти (батальйону) вказує:

У першому пункті — відомості про противника.

У другому пункті — завдання сусідів.

У третьому пункті — завдання роти (батальйону), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку бригади батальйону (полку, бригади), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) у призначений район або на зазначений рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, замисел на марш.

У четвертому пункті — після слова НАКАЗУЮ — завдання підрозділам:

головному дозору, дозорним відділенням, танкам (головній похідній заставі) — склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;

механізованим і танковим взводам (ротам) — засоби підсилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях, а підчас здійснення маршу в передбаченні вступу ^в бій з противником і порядок дій;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам — завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;

приданому зенітному підрозділу — завдання щодо прикриття підрозділів у русі, на привалах, у місцях відпочинку та районі зосередження, місце в похідній колоні, (вогневі) позиції, час і ступені готовності;

іншим підрозділам роти (батальйону) і підрозділам підсилення — місце в похідній колоні і завдання, до виконання яких бути готовими.

У п'ятому пункті — місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того витрату боєприпасів і пального на виконання завдання.

У шостому пункті — час готовності до маршу.

У сьомому пункті — порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира роти (батальйону) в колоні та заступників.

Управління на марші командир роти (батальйону) здійснює з командно-спостережного пункту, перебуваючи в бронетранспортері (БМП, танку).

Командир роти управляє підлеглими особисто, а командир батальйону — особисто і черезштаб.

Управління до початку маршу полягає у відданні розпоряджень командиром про підготовку до маршу, а також в організації контролю і наданні допомоги підлеглим у підготовці особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до майбутніх дій.

У сучасних умовах час на організацію маршу, як правило, буде обмежений. Але це не дає підстав на зниження уваги до питань забезпечення маршу.

Забезпечення маршу командир роти (батальйону) організує на підставі рішення на марш і вказівок (розпоряджень) командира батальйону(полку, бригади). Забезпечення маршу включає бойове, технічне і тилове забезпечення, а також дотримання дисциплін маршу. Заходи щодо забезпечення маршу визначають у процесі усвідомлення завдання та оцінювання обстановки.

Організація то або іншого виду забезпечення маршу полягає у визначенні сил засобів, які використовують, у відданні вказівок командирам підрозділів та здійсненні контролю за виконанням накреслених заходів.

У вказівках щодо всебічного забезпечення мають бути визначені такі питання:

щодо розвідки — завдання розвідки, які вирішуватиме рота (батальйон) у ході маршу та, порядок їх виконання, залучувані сили і засоби, порядок і строки доповідей результатів розвідки;

щодо охорони — завдання та склад похідної охорони на марші, у районах привалів і відпочинку;

щодо захисту від зброї масового ураження (ЗМУ) — заходи щодо захисту від ЗМУ, високоточної та запалювальної зброї, порядок використання захисних властивостей бойової техніки та місцевості в ході маршу, сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження та дії по них у ході виконання завдання, строки проведення протиепідемічних, сані­тарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів;

щодо маскування — заходи щодо дотримання режиму світ­лового, звукового і теплового маскування, застосування приладів нічного бачення, поведінки особового складу в ході маршу, на привалах і в районах відпочинку;

щодо інженерного забезпечення — порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, і зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження);

щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту — порядок ведення радіаційної та хімічної розвідки;

порядок і строки проведення радіаційного і хімічного контролю; час і порядок проведення спеціальної обробки в ході маршу; час і черговість отримання засобів захисту; озброєння військ РХБ захисту і перевірки протигазів;

Щодо технічного і тилового забезпечення — час, місце й обсяг технічного обслуговування до початку і в ході маршу, порядок евакуації та ремонту озброєння і бойової техніки в період підготовки маршу і в ході його здійснення; розміри та строки створення запасів ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна та інших матеріальних засобів, норми їх витрати в ході маршу, місця, час і порядок поповнення ракетами, боєприпасами, заправлення пальним, організація харчування особового складу.

Трете навчальне питання: „Здійснення маршу в передбаченні вступу в бій”

Побудова колони головних сил роти (батальйону) із засобами підсилення здійснюється в районі розташування. З початком руху основну увагу приділяють своєчасному проходженню підрозділами вихідного пункту.

Вихідний пункт і пункти регулювання рота (батальйон), призначена в похідну охорону, проходить головою колони точно в установлений час. Командир батальйону звичайно прямує в голові колони батальйону, командир роти — завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир роти (батальйону) керує діями похідної охорони, висланого розвідувального (бойового розвідувального) дозору і суворо підтримує встановлений порядок маршу.

Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, а у підрозділах, крім того. — установленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У ході маршу командир батальйону через комендантські пости і диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та про обстановку на ній; а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) отримує розпорядження і накази, що надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об'їзди.

Рота, призначена у головну похідну заставу, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону із встановленою командиром швидкістю.

Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить безупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху і заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця руйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу у руйнуваннях (завалах) потрібно менше часу, ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. За дистанційного мінування маршруту вихід з мінного поля головна похідна застава здійснює у колоні по проходу, проробленому у найкоротшому напрямку.

Про загородження, зони зараження, райони руйнувань і шляхи - обходу, а також про зустріч з противником командир роти доповідає командиру, який вислав його.

Зупиняючись на привал, головна похідна застава за командою командира, який вислав її, зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і перебуває у постійній готовності до відбиття противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава, зайнявши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття наземного противника. Командир роти указує взводам позиції, смуги вогню і порядок дій підчас появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінюватися сторожовою охороною.

Рота, призначена у нерухому бокову заставу для прикриття колон підрозділів, що здійснюють марш, виходить на вказаний їй рубіж, повністю або частиною сил розгортається у бойовий порядок, організує оборону і перебуває на рубежі до зазначеного часу, а потім Діє у відповідності до вказівок командира, який вислав її.

Підрозділи на марші рухаються тільки по правому боку дороги, Дотримуючись встановлених швидкостей руху, дистанцій між машинами і заходів безпеки. Тіснини, тунелі та мости колона роти (батальйону) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Підчас руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях і небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, що забезпе­чить безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утворюються складками місцевості і місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих і незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин і зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Вночі рухаються машини з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і у світлу ніч — з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).

Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється у русі або з коротких зупинок вогнем приданого зенітного підрозділу й виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються до відкриття вогню, люки броне­транспортерів (бойових машин піхоти) і танків (крім люків, з яких вестиметься вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази у положення напоготові.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологіч­не зараження рота (батальйон) продовжує рух. У бронетран­спортерах (бойових машинах піхоти) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці та жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, прямуючи у пішому порядку й на відкритих машинах, одягає засоби індивідуального захисту. Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться, за неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту і систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.

Часткова спеціальна обробка здійснюється після виходу із зон радіоактивного зараження, а у випадку застосування противником отруйних речовин — негайно. Повна спеціальна обробка прово­диться, як правило, у районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття у призначений район.

Підчас завдання противником ядерних і хімічних ударів по колон командир роти (батальйону) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху.

У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також за вимушеного подолання району пожеж люки, бійниці та жалюзі танків, бронетранспортерів (бойових машин піхоти) зачиняються. Командир роти (батальйону) швидко виводить колону району пожежі вперед або у навітряний бік, зупиняє її, організує гасіння осередків вогню на озброєнні і техніці, врятування особового складу і надання потерпілим першої медичної допомоги, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а за неможливості їх обходу долаються по проходах, які пророблюються приданими інженерними підроз­ділами, групами розмінування рот, групою розгородження батальйону і з використанням переносних комплектів розмінування.

На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10м одна від одної або на дистанції, установленій командиром. Бронетранспортери (бойові машини піхоти), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигна­лом) своїх командирів і розмішується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) і радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин.

Черговий зенітний підрозділ займає вказану командиром стартову (вогневу) позицію, а чергові стрільці-зенітники розташо­вуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника. Решта зенітних засобів залишається у колоні на своїх місцях у готовності до відкриття вогню. Екіпажі машин (обслуга, водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і спільно з призначеним на допомогу їм особовим складом проводять технічне обслуговування.

Машини, які вийшли з ладу у ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться у бік. Екіпажі (водії) машин визначають причини несправностей і вживають заходів щодо їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух приєднуючись до колони, що проходить, місця у колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон у русі, забороняється.

Замикання колони батальйону надає допомогу екіпажам (водіям) в усуненні несправностей, організує передачу несправних машин (які не підлягають ремонту своїми силами) і машин, що застряли евакуаційним підрозділам полку (бригади) та забезпечує прибуття машин батальйону, що відстали, у призначений район. Про машини які відстали в дорозі, старший технік роти (заступник командира батальйону з озброєння) і командири підрозділів особисто допо­відають командиру роти (батальйону).

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакую­ються у найближчі медичні пункти (установи), а за неможливості евакуації прямують із своїми підрозділами або з медичним пунктом батальйону.

У горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини і механізмів управління машин, вивченню важко-прохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їх подолання й організації регулювання руху на цих ділянках. На всіх машинах мають бути заздалегідь підготовлені спеціальні пристосування для запобігання скочування машин підчас зупинок на підйомах і спусках. Похідна охорона висилається на меншу, ніж у звичайних умовах, віддаль; для охорони колон батальйону з тилу, як правило, виділяється безпосередня охорона силою до взводу. Підчас руху по закритих ділянках маршруту, у місцях можливих обвалів, каме­непадів і осипань, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, звичайно висилається безпосередня охорона й виставляються спостерігачі, які після проходження колони роти (батальйону) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів. Швидкість руху на підйомах, спусках та інших важкопрохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які забезпечують рух. Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, безупинно у суворо встановленому порядку. Машини у випадку вимушеної зупинки відводяться у місця, де не заважають руху колон. Під час подолання особливо небезпечних ділянок доріг, які повинні позначатися покажчиками, особовий склад механізованих підрозділів спішується, а для прохолодження двигунів машин командир батальйону з дозволу командира бригади може зупиняти колону батальйону. Зупинки слід побити на рівних ділянках доріг у місцях, безпечних від каменепадів. снігових лавин. У річищах висохлих річок, на водостоках, крутих підйомах і спусках, у тунелях, а також над урвищем або під ним зупинки колон забороняються. Під час руху у пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються звичайно повзводно або по відділеннях із дотриманням заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках та інших важкопрохідних ділянках маршруту за необхідності можна робити короткі зупинки тривалістю до 3 хв.

Під час здійснення маршу у лісі і під час руху у місті віддаленість похідної охорони і дистанції між машинами у колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видимі покажчики або організується регулювання руху.

На здійснення маршу в степовій місцевості істотний вплив справляють: наявність сипучих пісків і солончаків, незначна рослинність, обмежена кількість або повна відсутність джерел води. високі температури та їх різкі добові коливання, піщані бурі.

Тому, організуючі марш у степовій місцевості, командир роти (батальйону) зобов'язаний: забезпечити ретельну підготовку озброєння і техніки до руху в умовах високих температур, без­доріжжя та піщаної місцевості; детально вивчити маршрут руху в умовах прохідності на окремих його ділянках; указати азимут напрямку руху (дати вказівки щодо підготовки вихідних даних для Руху з використанням навігаційної апаратури) і порядок позначення маршруту на ділянках, де орієнтування за місцевими предметами ускладнене; забезпечити підрозділи додатковими ємностями, Флягами, необхідним запасом води, а також таблетками препарату для знезаражування води; передбачити заходи щодо запобігання особовим складом теплових ударів. Під час піщаних бурь, які ускладнюють орієнтування, рух з дозволу командира полку (бригади, батальйону) може призупинятися. Залишати в дорозі одиночні машини забороняється.

Зимою перед маршем командир роти (батальйону) організує підготовку озброєння, техніки до роботи в умовах низьких тем­ператур і вживає заходів щодо запобігання обмороження особового складу і забезпечення машин пристроями для підвищення їх прохідності. Якщо марш здійснюється в умовах глибокого снігового покриву, у похідну охорону включаються машини, оснащені начіпним обладнанням. У випадку частих сніжних зарядів або сильно! хуртовини рух з дозволу командира батальйону (бригади) може бути призупинено. Командир роти (батальйону) в цих умовах повинен заборонити поодиноке пересування людей і машин, організувати кругову оборону і вжити заходів щодо обігрівання особового складу.

У випадку зміни завдання і напрямку руху командир головної похідної застави (авангарду, передового загону) повинен негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання щодо охорони і ведення розвідки, і вказати їм порядок подальших дій. Колона у попередньому похідному порядку або після необхідного перешикування найкоротшими шляхами виводиться на новий маршрут (напрямок) і виконує нове завдання.

Дата добавления: 2014-12-24