Система судів загальної юрисдикції

Згідно з Конституцією України (ст. 125), система судів загальної юрисдикції в Україні будується за прин­ципами територіальності та спеціалізації. Найвищим су­довим органом у системі судів загальної юрисдикції е Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Принцип територіальності означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися або не збігатися з адміні­стративно-територіальними одиницями. Побудова су­дової системи за принципом територіальності з ураху­ванням зв'язку між населеними пунктами забезпечує наближення судів до населення.

Спеціалізація судів і суддів з розгляду справ певних категорій сприяє підвищенню професіоналізму суддів завдяки поглибленому вивченню окремих галузей зако­нодавства та практики його застосування, а тому більш надійному захисту прав і законних інтересів громадян. Конституція України не дає повного визначення су­дової системи, вона встановлює лише базові положення для подальшого розвитку системи судів України і зако­нодавства з питань організації та діяльності судів загаль­ної юрисдикції'.

Проект Концепції судово-правової реформи, розроб­лений на підставі нової Конституції України, передбачає таку систему судів загальної юрисдикції: місцеві суди — районні (міські) суди, апеляційні суди, вищі суди, Вер­ховний Суд України.

Районні (міські) суди, згідно з проектом Концепції судово-правової реформи, розглядають по першій інстанції усі цивільні та адміністративні справи суддею одноособове та кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі: 1) на строк до п'яти років включно — суддею одноособово; 2) до десяти років включно — судом у складі одного судді і двох народних засідателів; 3) понад десять років або смертної кари — судом у складі судді і шести присяжних (судом присяжних). У районних (міських) судах застосовується спеціалізація суддів з цивільних, адміністративних і кримінальних справ. Передбачений Конституцією України судовий контроль за право­мірністю процесуальних дій і рішень органів дізнання і слідчих здійснюють судді з адміністративних справ.

Апеляційні суди, відповідно до Концепції, утво­рюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. В їх складі формуються відділення в цивільних, адміністративних та кримі­нальних справах. Вони розглядають апеляції на рішення районних (міських) судів колегіальне у складі трьох суддів відповідного відділу. По першій інстанції апе­ляційні суди справ не розглядають. Голова апеляцій­ного суду або призначений ним один з його заступників вирішують питання про дозвіл підрозділам, які здійсню­ють оперативно-розшукову діяльність, на негласне про­никнення в жилі та службові приміщення, візуальне спостереження в них, зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів отриман­ня інформації та контроль телеграфно-поштових відправлень.

Концепція судово-правової реформи в Україні пе­редбачає, що військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил розглядають лише справи про війсь­кові злочини, вчинені військовослужбовцями, та справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управ­ління. У перспективі розгляд усіх справ щодо військо­вослужбовців може бути передано до компетенції не­військових судів. Військові суди гарнізонів розглядають по першій інстанції всі справи, віднесені до компетенції військових судів, у тому ж складі, як і районні (міські) суди. Військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил с апеляційною інстанцією у справах роз­глянутих по першій інстанції військовими судами гар­нізонів і розглядають ці справи колегіальне у складі трьох суддів.

Систему господарських судів, згідно з Концепцією, складають господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, окружні і Вищий господарський суд, який входить до складу Вер­ховного Суду України. Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розглядають по першій інстанції одноособове або коле­гіальне у складі трьох суддів, залежно від ціни позову, усі господарські справи. Окружні господарські суди об­слуговують по кілька областей Західного, Центрального, Південного та Східного регіонів і є апеляційною інс­танцією щодо господарських судів Автономної Рес­публіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Вони розглядають справи колегіальне у складі трьох суддів. Рішення або ухвали цих судів можуть бути пе­реглянуті лише в касаційному порядку або за ново виявленими обставинами Вищим господарським судом України.

Верховний Суд України є найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції. До його скла­ду, відповідно до Концепції, входять Виший цивільний суд, Вищий господарський суд, Виший адміністративний суд, Виший кримінальний суд, Виший військовий суд. Виші суди справ по першій інстанції не розглядають, вони є касаційною інстанцією для місцевих та апеляцій­них судів. Пленум Верховного Суду судових справ не розглядає, а лише дає роз'яснення з питань застосуван­ня судами чинного законодавства на основі узагальнен­ня судової практики.

Верховний Суд Автономної Республіки Крим, об­ласний, Київський і Севастопольський міські суди діють у складі президії суду, судової колегії в цивільних спра­вах і судової колегії в кримінальних справах.

Президія цих судів утворюється у складі голови, заступників голо­ви і суддів у кількості, встановленій згідно з чинним за­конодавством. Судова колегія в цивільних справах і су­дова колегія в кримінальних справах затверджуються президією Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського місь­ких судів з числа судців відповідного суду. Судові колегії очолюють заступники голови суду.

Верховний Суд України діє в складі Пленуму Вер­ховного Суду, судової колегії в цивільних справах, судо­вої колегії в кримінальних справах, військової колегії; для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду утворюється Президія Верховного Суду України. Пленум Верховного Суду діє в складі Голови Верховного Суду, заступників Голови і членів Верховного Суду. Склад судової колегії в цивільних справах, судової ко­легії в кримінальних справах і військової колегії за­тверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду Судові колегії Верховного Суду України розглядають у межах своїх повноважень справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і зв'язку з ново виявленими обставина­ми. Президія Верховного Суду утворюється в складі Голови, заступників Голови і членів Верховного Суду в кількості, що

визначається чинним законодавством України. Президія Верховного Суду розглядає питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду, А також подає допомогу судам нижчого рівня у правильному застосуванні законодавства.

Закон України від 11 травня 2004р. У випадках, передбачених законом або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, спори, що виникають із цивільних правовідносин, за згодою сторін можуть вирішуватись третейськими судами, в порядку передбаченому законом України "Про третейські суди".

Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди", для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Цей закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги що до третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваний законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

До третейського суду за згодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейський суд утворюється та діє на принципах: законності; незалежності третейських судів та підкорення їх тільки законові; рівності учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; добровільності утворення третейського суду; арбітрування; самоврядування третейських судів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів.

Положення про постійно діючий третейський суд та регламент третейського суду затверджується його засновником і публікується.

Положення про постійно діючий третейський суд повинно містити відомості про його найменування, місце знаходження, відомості про засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських судів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду.

Положення про постійно діючий третейський суд може містити інші положення, визнанні засновником за необхідні для забезпечення належної діяльності третейського суду відповідно до Закону.

Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбаченні цим Законом, але не суперечать принципам, організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.

У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, третейські суди застосовують законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого третейські суди застосовують аналогію права чи керуються торговими та іншими звичаями, якщо основні за своїм характером та змістом властиві

таким спірним відносинам.

Дата добавления: 2014-12-24