Адвокатура. Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні функції і повноваження

Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні функції і повноваження

Згідно з Конституцією України (ст. 131), в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та науко­вих установ призначають до Вищої ради юстиції по гри члени, а всеукраїнська конференція працівників проку­ратури — двох членів Вищої ради юстиції. До складу Ви­щої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

До відання Вищої ради юстиції належить внесення подань про призначення суддів на посади або про звіль­нення їх з посад; прийняття рішення стосовно пору­шення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
здійснення дисциплінарного провадження стосовно суд­дів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізо­ваних судів та розгляд скарг на рішення про притягнен­ня до дисциплінарної відповідальності суддів апеляцій­них та місцевих судів а також прокурорів.

Вища рада юстиції: вносить подання президенту України про призначення суддів на посаду або про звільнення їх з посад; розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів Вищих спеціалізованих судів; розглядає скарги на рішення про прийняття до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Відповідно до Конституції України (ст. 59), для за­безпечення права на захист від обвинувачення та надан­ня правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Адвокатура України єдобровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Консти­туцією України сприяти захисту прав, свобод та пред­ставляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, пода­вати їм іншу юридичну допомогу. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника ад­воката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адво­кат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління.

Адвокат має право займатись адвокатською діяль­ністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатсь­кі фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.

Адвокати дають консультації та роз'яснення з юри­дичних питань, усні і письмові довідки щодо законо­давства, складають заяви, скарги та інші документи пра­вового характеру; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юри­дичними особами; подають юридичну допомогу підпри­ємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; виконують свої обов'язки відповідно до кримінальне-процесуального за­конодавства у процесі дізнання і попереднього слідства, здійснюють інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право представляти і захищати права та інтереси грома­дян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як до­кази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати й отримувати документи або їх копії від під­приємств, установ, організацій, об'єднань, а від грома­дян — за їх згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом, отримувати пись­мові висновки фахівців з питань, що потребують спе­ціальних знань, виконувати інші дії, передбачені зако­нодавством.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не мас права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захис­ту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтере­си яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках, та в інших ви­падках, передбачених законодавством. Адвокат зобов'я­заний зберігати адвокатську таємницю. Предметом ад­вокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталася до адвоката, суть консуль­тацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержа­них адвокатом при здійсненні своїх професійних обо­в'язків.

Професійні права, честь і гідність адвоката охороня­ються законом. Забороняється будь-яке втручання в ад­вокатську діяльність, вимагання від адвоката, Його по­мічника, посадових осіб і технічних працівників адво­катських об'єднань відомостей, що становлять адво­катську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголо­шенню чи вилученню без його згоди, забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Гене­рального прокурора України, його заступників, проку­рорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Киє­ва і Севастополя. Не може бути внесено подання орга­ном дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльність, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на три роки кваліфікаційно - дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат атестаційної та дисциплінарної. Основним завданням кваліфікаційно - дисциплінарні комісії є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. У своїй діяльності кваліфікаційно - дисциплінарна комісія керується Конституцією України, актами законодавства України, актами Вищої кваліфікаційної комісії прийнятими в межах її компетенції а також цим Положенням.

Формування кваліфікаційно - дисциплінарної комісії та організаційне забезпечення їх діяльності здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська рада. Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія набуває повноважень після формування її відповідним органом у повному складі. Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія є юридичною особою, має штамп і печатку із своїм найменуванням.

Дата добавления: 2014-12-24