Желаю вам успеха и удачи в дальнейших зараотках. . . 54 страница

Залежно від правового режиму, який надає держава, ринки золота поділяються на такі:

o світові (Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Гонконг, Дубай);

o внутрішні вільні (Париж, Мілан, Стамбул, Ріо-де-Жанейро);

o місцеві контрольовані (Афіни, Каїр);

o чорні (Бомбей та ін.).

Протягом 1961-1968 рр. у світі існував "Золотий пул" - Міжнародне об'єднання центральних банків Великобританії, ФРН, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії і Федерального резервного банку Нью-Йорка. Його мета полягала у спробі стабілізувати ціну золота на лондонському ринку золота на рівні, близькому до офіційної ціни, регулюючи через Банк Англії купівлю-продаж золота за допомогою державних золотих запасів. "Золотий пул" замінили аукціони золота, що періодично проводили Міжнародний валютний фонд (МВФ), а також уряди США, Індії та інших країн.

Наприкінці 90-х років МВФ і центральні банки ряду країн розпочали продаж своїх золотих запасів, що можна розглядати як певну зміну менталітету - гарантом стабільності національних валют стали вважати не золото, а стабільність економіки. Проте золото продовжувало відігравати роль валютного резерву.

На світові ринки золото потрапляє за допомогою посередників (дилерів). Золоті дилери є фінансовою елітою світу. Фірм-дилерів небагато - лише два десятки. На Лондонському ринку діють 5 дилерів. Найстаріша фірма з'явилася ще у XVII ст., молодшій близько 150 років. Банкірський дім Ротшильдів є лідером серед дилерів.

План лекції:

1. Поняття міжнародних розрахунків, умови, суб’єкти.

2. Типи і форми міжнародних розрахунків.

2.1. Акредитив та його види.

2.2.Інкасо.

2.3.Банківський переказ.

2.4.Розрахунки з використанням векселів і чеків

2.5.Консигнація.

3. Ризики, що виникають при міжнародних платежах.

Ключові поняття: комерційні документи; акредитив; банківський чек; банківський переказ; вексель; доходи; іменний чек; інкасо; рахунок «ЛОРО»; рахунок «НОСТРО»; рахунок поточних операцій; товари; транспортні документи; форми розрахунків; чек.

Список літератури:

1. Міжнародна економіка: Навч. посібник / За ред. Ю.Г. Козака, В.М.

2. Міжнародна економіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисципліни. /А.М. Поручник та ін.; За ред. А.М. Поручника / - К., КНЕУ,2005. - 160 с.

3. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навч. посіб. – К: ЦНЛ, 2006. – 274 с.

4. Савельєв Є. Міжнародна економіка. Теорія міжнародних торгівлі і фінансів. – К., Економічна думка, 2002. – 504 с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

1. Організаційні засади міжнародних розрахунків. Основні характеристики міжнародних розрахунків та фактори, що впливають на їх розвиток.

2. Типи і види міжнародних розрахунків.

3. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.

1. Поняття міжнародних розрахунків, умови, суб’єкти.

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Суб’єкти: імпортери, експортери, банки.

В основу міжнародних розрахунків покладено рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів.

Головними чинниками, що виражають стан міжнародних розрахунків, є:

1) умови зовнішньоторговельних контрактів;

2) валютне законодавство;

3) особливості банківської практики;

4) міжнародні правила та звичаї тощо.

Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Зовнішньоекономічна угода (контракт) – це матеріально оформлена угода суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У сучасній системі світогосподарських зв’язків розрахунки за торгівельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також зведеннями постанов Міжнародної торгівельної палати (Париж).

Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:

§ безпосередній (повний розрахунок) – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;

§ розрахунок у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

2. Типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою: торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;напряму.

2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро): торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.

3. Клірингові розрахунки: міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань.

4. Золото: використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

Види міжнародних розрахунків залежать від:

1. Специфіки суб’єкта: між конкретними контрагентами; між банками; між банком і контрагентом; між державою і банком; між державами.

2. Взаємодії суб’єктів:·напряму; через посередників.

3. Від об’єкту:· торговельні операції; інвестиційні операції;

· некомерційні операції.

Дата добавления: 2014-12-24