Фізико-хімічний спосіб

Фізико-хімічний спосіб дезактивації полягає у видаленні радіоактивних речовин, які міцно зв”язані із зараженою поверхнею і базується на властивостях радіоактивних ізотопів брати участь в процесах іонного обміну.

Цей спосіб дезактивації передбачає застосування водних розчинів поверхнево- активних речовин (ПАР), що сприяє відриву радіоактивних частинок із забруднених поверхонь. В якості поверхнево- активних речовин застосовують спеціальні порошки СФ-2, СФ-2У, СН-50 та ін. А також застосовують мийні речовини ОП-7, ОП-10. Влітку застосовуються водні розчини цих речовин, а взимку розчини в аміачній воді. При відсутності поверхнево- активних речовин застосовують водні розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCН₂-СН₂Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ін.

Деяка частина ізотопів міцно закріпляється на поверхні об’єктів і їх не вдається видалити з допомогою ПАР. Для їх видалення в дезактивуючі розчини вводяться комплексоутворюючі речовини. Роль їх зводиться до того, що вони вступають з ізотопами у взаємодію, утворюють комплексні сполуки, які добре розчиняються у воді.

До них відносяться: фосфати натрію, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, їх солі. Із фосфатів застосовують: гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію, тринатрій фосфат.

Металічні дахи, стіни, керамічну плитку дезактивують струменем води або 0.15% водним розчином СФ-2У з додаванням 2% щавелевої кислоти.

Дезактивація бавовняного одягу і взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чищенням щітками. Якщо цими способами ступінь забруднення одягу понизити до допустимих величин неможливо, то він підлягає дезактивації шляхом прання за спеціальною технологією.

Дуже ефективний метод дезактивації із застосуванням легкозйомних дезактиваційних полімерних покрить. Спочатку застосовується композиція яка утворює пінку, вона складається з “активного додатку” - пластифікатора і наповнювача. “Активним додатком” можуть служити агресивні реагенти (кислоти, фтористі сполуки, окислювачі). Вони частково розчиняють забруднену поверхню разом з радіоактивними речовинами. Полімерне покриття формується 4-6 годин. Плівку ховають як тверді радіоактивні відходи (РАВ).

Повна дезактивація автомобіля, з досвіду на ЧАЕС, проводилась з допомогою дезактивуючого розчину на основі порошку СФ-2У або пасти РАС-1.

Щодо ефективності різних способів дезактивації:

- при змиванні радіоактивних речовин струменем води під тиском 3,5 – 4 атмосфер ступінь забруднення зменшується у 20 разів;

- при змиванні радіоактивними речовинами дезактивуючими розчинами ступінь забруднення зменшується у 50-80 разів;

- при видаленні радіоактивного пилу з допомогою порохотяга рівень забруднення зменшується в 10 разів.

Забруднення продукції рослинництва і тваринництва може бути поверхневим внаслідок прилипання радіоактивних частинок і структурним – при всмоктуванні радіонуклідів через поверхню листя і надходження з грунту через кореневу систему.

Структурне забруднення продукції тваринництва відбувається при годівлі тварин кормами, що містять радіоактивні речовини (РР), а також при надходженні з водою і повітрям.

При вмісті РР у сільськогосподарській продукції понад допустимі норми проводять дезактивацію. Є три способи її дезактивації: механічне видалення РР, технологічна переробка продукції, зниження вмісту РР у продуктах та кормах шляхом розбавлення чистою продукцією.

Зерно, фрукти, овочі дезактивують промиванням водою. Із зерна, огірків, кавунів, яблук, слив, груш радіоактивний пил змивається добре. Погано піддається дезактивації цим способом картопля, малина, суниці, полуниці. Очищення картоплі, качанів кукурудзи, гороху, люпину, бобів, сої знижує забрудненість РР у десятки разів.

Промивання нарізаних овочів, фруктів, грибів 0,1%-м розчином соляної кислоти і наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%.

При переробці зерна, картоплі, цукрових буряків, ягід, фруктів на спирт цезій і стронцій у кінцевому продукті відсутні. В десятки разів зменшується їхній вміст у крохмалі та цукрі. Такий же результат одержують і при переробці олійного насіння на олію, особливо у процесі екстрагування.

У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках. При заводській переробці молока на вершки, масло, в сироватку від сумарної активності молока переходить у середньому 79-85 % РР.

Воду можна дезактивувати відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в ємність із водою необхідно додати природних іонітів – глину, чорнозем і ретельно перемішати, дати відстоятися і злити верхній чистий шар води, забрудненість якого РР на 50-60% менша. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням, пропусканням води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля, бо навіть шар землі очищає її від РР на 80-90%. Якщо, є можливість, використовуються іоннообмінні смоли. Найкращий спосіб дезактивації води – перегонка, але це можливо при невеликій кількості води. Після дезактивації вода підлягає дозиметричному контролю.

5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень

Для своєчасного проведення профілактичних заходів мешканці не тільки близько розташованих до ядерних об'єктів районів, але і все населення повинно чітко уявляти собі необхід­ність профілактичних заходів і тактику поведінки при виникненні радіаційної небезпеки.

Паніка та різноманітні неймовірні чутки набагато менше виникають тоді, коли населення отримує об'єктивну інформацію.

В більшості випадків мешканці районів, які ближче розташовані до ядерних об'єктів, довіряють керівництву та технічному персоналу.

Більші побоювання викликають у людей, які мешкають на більшій відстані від атомних об'єктів.

Населення повинно знати про несподіване радіаційне зараження і суворо виконувати всі вказівки відповідних органів.

При загрозі зовнішнього опромінення та інгаляційного надходження радіонуклідів, в першу чергу, потрібно обмежити перебування населення на зараженій території.

Зона можливого зовнішнього опромінення, як правило, невелика і коливається від десятків і сотень метрів до кількох кілометрів. Для більш віддалених районів і відповідно для більшості населення, особливо в початковий період, найбільш небезпечне опромінення внаслідок попадання радіоактивних речовин в організм при диханні. Радіоактивні аерозолі знаходяться в повітрі і повільно, інколи десятками діб випадають на поверхню землі, траву, дерева, дахи будинків та інше.

Залежно від кліматичних умов повітряні течії можуть перенести їх на великі відстані, інколи на сотні кілометрів.

Якщо існує загроза підвищення зовнішнього опромінення, необхідно до мінімуму скоротити знаходження на відкритій місцевості, а знаходитися в приміщенні. Необхідно, по можливості, проводити ретельне вологе прибирання приміщень, транспорту та інше, ретельно виконувати правила особистої гігієни: миття рук перед вживанням їжі, приймати душ, менше користуватися косметичними засобами (помада, крем, пудра).

Бажано обмежити, а ще краще кинути паління через небезпечне попадання разом з тютюновим димом в органи дихання не тільки пилу, але і радіонуклідів.

Поряд із щоденним ретельним прибиранням необхідно слідкувати, щоб в квартирі не було протягів. Сипучі продукти необхідно зберігати в герметичній упаковці.

Основна, небезпека, безпосереднього зовнішнього опромінення, а також опромінення внаслідок інгаляційного надходження в першу чергу визначається складом та концентрацією в оточуючому середовищі радіоактивного йоду-131. Як правило, цей радіонуклід хімічно дуже активний складає більше половини всіх радіоактивних викидів в атмосферу під час аварії і особливо небезпечний при попаданні в організм. Тому необхідно своєчасно проводити профілактичні заходи, які заважають надходженню та накопиченню в організмі. З цією, метою починаючи з першого дня підвищеного радіаційного впливу, рекомендується кожний день вжива­ти препарати йоду (по одній таблетці - 0.25 г йодистого калію один раз на добу або по 3 - 6 капель розчину йодиду калію в молоці один раз на добу) упродовж 7-10 діб. Такі невеликі дози блокують щитовидну залозу і значною мірою (приблизно в 10 разів) зменшують накопичення радіоактивного йоду-131. Необхідно пам'ятати, що йодна профілактика ефек­тивна тільки в початковий період. Через 24 години після радіоактивного впливу починати прийом препарату йоду практично не потрібно, оскільки його дія слабо ефективна.

За продуктами харчування необхідно встановити постійний радіометричний контроль.

Харчування в період радіаційного впливу повинно бути повноцінним, різноманітним, висококалорійним. Мікроелементи (натрій, калій, кальцій, фосфор та інші) є конкурентними до деяких радіонуклідів. Тому при зменшенні в організмі якогось із них різко підвищується небезпека накопичення радіоізотопів. Наприклад, радіоактивний стронцій засвоюється у кишківнику, але значно повільніше ніж кальцій, який є іонним конкурентом. Тому достатня кількість кальцію в організмі перешкоджає накопиченню стронцію, сприяє його виведенню. Навпаки дефіцит кальцію сприяє накопиченню в організмі стронцію.

Для нормальної кальцієвої рівноваги необхідно кожний день вживати з їжею:

- дорослим - 0,4 - 0.5 г кальцію;

- підліткам - 0.4 - 0.7 г кальцію;

- вагітним жінкам - 1 -1,2 г кальцію.

З погляду більшості вчених, в період підвищеної фонової радіації та загрози надходження радіонуклідів в організм, денну дозу необхідно збільшити в 2 - 3 рази (до І - 2 г).

Наприклад, в І л молока міститься І-1,2 г кальцію. Рекомендується збільшити в харчо­вому раціоні згущене молоко, тверді та плавлені сири, кальційований хліб, яловичину та яйця, а також рослинні продукти, які багаті мінеральними солями та вітамінами (абрикоси, айва, вишні, черешні, цитрусові, смородина, кабачки, петрушка, кріп та інші).

Іонним конкурентом іншого розповсюдженого радіонукліду ЦЕЗІЮ-137, який є небезпечним для внутрішнього опромінення, є калій. Вживання калію з такими продуктами як баклажани, зелений горошок, картопля, помідори, кавуни також деякою мірою зможе понизити накопичення радіоактивного цезію.

В харчовому раціоні повинні бути у великій кількості вітаміни. Основним джерелом вітаміну Е є неочищена рослинна олія (соя, кукурудза, соняшник, обліпиха, шипшина). Вітаміну В найбільше є в печінці риби, яєчному жовтку, молоці, вершках, сметані, сирі, в хлібному квасі.

Безумовно, овочі та фрукти, що ростуть в районах, які потрапили під значне забруднення радіоактивними речовинами, вживати в страву не можна. Слід пам”ятати про те, що внаслідок технологічної переробки продуктової сировини і кулінарної обробки продуктів наявність в них радіонуклідів зменшується. Під час варіння картоплі, буряків, а також капусти, гороху, квасолі, щавелю, активність радіонуклідів зменшується на 10 - 20 %. Отже всі сільськогосподарські продукти повинні ретельно чиститися, митися та проходити відповідну кулінарну обробку.

Небажано відварювати та запікати картоплю в шкірці. При варінні овочів доцільно спочатку відварити їх до напівготовності, потім воду злити, залити овочі новою водою. Перед приготуванням м'ясо слід спочатку замочити в холодній воді невеликими кусочками продовж 1 - 2 год. потім залити новою холодною водою і варити при слабкому кипінні до напівготовності без солі.

Необхідно пам'ятати про те, що під час смаження м’яса та риби вони обезводнюються і на поверхні утворюється шкірка, яка перешкоджає виведенню шкідливих речовин. Тому потрібно віддати перевагу відварним м’ясним та рибним стравам, а також стравам, які приготовлені на парі. Такі субпродукти, як легені та вим'я краще в страву не вживати. Молоко та молочні продукти, які надходять в торгівлю, практично безпечні

Для виведення радіонуклідів, які потрапили в організм, застосовуються такі способи:

- головна частина радіонуклідів виводиться через стравохід. Тому потрібно слідкувати за своєчасним звільненням кишківника. Кращий спосіб боротьби із затримкою звільнення кишківника є раціональне харчування, до складу якого входять в достатній кількості продукти, які викликають механічне, хімічне та теплове подразнення кишківника. Корисні такі продукти: хліб грубого помолу, перлова та гречана каші, холодні овочеві і фруктові борщі, варені та сирі овочі, кефір, кисле молоко, кумис;

- для профілактичних заходів корисно випивати зранку натщесерце склянку холодної води з медом або кефіру. Корисні також напій чорносливу з цукром, відвар пшеничних відходів (висівки), морська капуста (в перших стравах);

- бажано більше вживати в страву різноманітних рослинних олій (оливкової кукурудзяної, соняшникової (по 2-3 столових ложки в день) з різними салатами, а також буряковий сік (по 0,25 склянки три рази в день). Під час ранкової гімнастики рекомендується виконувати вправи, які підвищують внутрішній стан (напруження м'язів живота, нахили, масаж живота);

- якщо впродовж 10 - 14 днів функція кишківника не нормалізується, доцільно користуватися легкими послаблюючими засобами рослинного походження (спориш, корінь кульбаби, насіння льону, насіння подорожника) можна користуватися більш сильнодіючими рослинами (кора крушини, листя сенни, корінь ревеню, алоє та ін.) Лікувальні трави, як правило, заварюють кип'ятком (1 столова ложка на одну склянку кип’ячої води) наливають, фільтрують. Вживається від І - 2 столових ложок до 1/3 склянки 2-3 рази на день за 15 хв до їжі;

- під час підвищеного радіаційного впливу не можна обмежувати вживання води. Але необхідно пам'ятати про те, шо вода не повинна затримуватися в організмі, а по можливості, виводитись яж можно швидше. Хоча питна вода суворо контролюється на наявність радіонуклідів, але її краще кип”ятити, відстоювати та проціджувати для видалення осаду.

При плануванні профілактичних заходів у період підвищення радіаційного фону особливу увагу слід надавати здоров'ю дітей та підлітків. При цьому першочергове значення має правильна організація харчування - 4-5 разів на день (білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінеральні речовини).

Необхідно ще раз підкреслити, шо своєчасне та чітке виконання профілактичних заходів в період підвищення радіаційного фону може повністю запобігти можливим негативним наслідкам і сприяти збереженню здоров'я людей.

В післяаварійний період медичні органи та установи зобов’язані постійно інформувати населення про стан радіаційної обстановки і давати рекомендації щодо характеру життя, режиму поведінки та харчування. Для цього використовується радіо, телебачення, засоби масової інформації, санітарне навчання.

5.2.2. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини

Дата добавления: 2014-12-24