Дегазуючі розчини

Розчини (рецептура)	С к л а д	Застосування
Дегазуючий розчин № 1	1% розчин ДТ-6 в дихлоретані або 2% розчин ДТ-2 в дихлоретані	Для дегазації ОР- іприт, Vх ОР – іприт і НХР кислотного характеру
Дегазуючий розчин № 2 (бщ)	2% - їдкого натрію (каустику), 5% - моноетаноламіну 93% - аміачна вода (нашатирний спирт)	Для дегазації поверхонь, заражених зоманом, а також НХР кислотного характеру
Дегазуючий розчин № 2 (ащ)	10% - їдкого натрію (каустику) 25% - моноетаноламіну 65%- аміачна вода	Для дегазації поверхонь, заражених зоманом, а також НХР кислотного характеру
Полідегазую-чий розчин РД	78% - бензину 15% - бутилового спирту 5,3%- етилен диаміну 1,7%- їдкого калію	Для дегазації поверхонь, заражених деякими ОР
Суспензії хлорного вапна	1 ч хлорного вапна 5 ч води (аміачної води)	Для дегазації поверхонь заражених іпритом і НХР кислотного характеру
Суспензії ДТС-ГК	1 ч ДТС-ГК 6 ч води (аміачної води)	Для дегазації поверхонь заражених іпритом і НХР кислотного характеру
Кашки хлорного вапна	1 ч хлорного вапна 1 ч води (аміачної води)	Для дегазації дерев’яних, гумових виробів і металевих поверхонь

Таблиця 5.2.

Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації НХР

№ п/п	Назва СДОР	Дегазуючі речовини і розчини	Витрати розчинів на 1 т НХР	Технічні засоби
	Фосген	Аміачна вода Розчин лугів	3 т 25% 16 т 10%	АРС -14(15) ТМС-15 ПМ
	Хлор	Вода Розчини лугів (соди)	До 150 г 10 т 10%	ПМ, АРС, ТМС-65
	Синильна кислота	Розчини: - гіпохлоридів - сульфату заліза з лугом - формальдегіду	45 т 10% 10 т 10% 3 т 40%	АРС-14 (15) ПМ
	Сірчистий ангідрид	Вода Розчини лугів (соди)	10 г 12,8 т 10%	ПМ, АРС, ТМС-65
	Фтористий водень	Розчини лугів	20 т 10%	АРС, ТМС-65, ПМ
	Окис етилену	Вода Аміачна вода	2 т 1,6 т 25%	АРС, ТМС-65
	Аміак	Вода	2 т	АРС, ТМС-65, ПМ

ПМ * - пожежні машини, мотопомпи, насоси і ін.

Дезінфекція може бути газова, волога і термічна. Проводиться після встановлення санепідемстанцією, ветлабораторією зараженості людей, тварин, кормів, території, продуктів харчування, води.

Дезінфекція одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліновою сумішшю, кип'ятінням, замочуванням у розчинах для дезінфекції (або протиранням ними), пранням.

Обробка пароповітряною сумішшю використовується для дезінфекції всіх видів одягу та індивідуальних засобів захисту крім хутряних виробів, які підлягають обробці пароформаліновою сумішшю, відповідно до інструкцій експлуатації дезінфекційно-душових автомобілів (ДДА), дезінфекційно-душових автомобілів-причепів (ДДП).

Дезінфекція шкіряного і гумового взуття при зараженні вегетативними формами мікробів здійснюється шляхом протирання 5% водним розчином фенолу, лізолу, нафтолізолу або 3% водним розчином монохлораміну. Через 1 годину шкіряне взуття промивається водою і після висихання змащується кремом..

Обробка кип'ятінням використовується для дезінфекції виробів з бавовняних тканин та індивідуальних засобів захисту, виготовле­них з гуми і прогумованих тканин. Дезінфекція кип'ятінням про­водиться в бучильній установці БУ-4М, дезінфекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках тощо).

Дезінфекція одягу та індивідуальних засобів захисту при зараженні вегетативними формами мікробів проводиться замочуван­ням у 5 %-му водному розчині фенолу, лізолу або нафталізолу (при зараженні вірусом натуральної віспи концентрація збільшується до 8%), 3 %-му розчині монохлораміну або в 2,5 %-му розчині формальдегіду впродовж 1 год. При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10 %-му розчині формальдегі­ду впродовж 2 год.

Дезінфекція одягу та індивідуальних засобів захисту методом пран­ня проводиться за спеціальними технологіями.

Приміщення і території сильно зрошують дезінфікуючим розчи­ном, а потім проводять механічне очищення. Обробку повторюють тричі з інтервалом в 1 годину. Для дезінфекції застосовують розчин хлор­ного вапна з вмістом 5 %-го активного хлору, 10%-й розчин їдкого натрію, 4%-й розчин формальдегіду, та інші препарати.

Для газової дезінфекції приміщень застосовують бромистий ме­тил, картос (суміш окису етилену з вуглекислим газом у співвідно­шенні 1: 9) для знищення спорових і вегетативних форм мікробів, а також хлорпікрин - для знищення вегетативних форм. Перед дезінфекцією, приміщення герметизують. Бромистий метил застосову­ють прямо з балонів, а хлорпікрин з апарату 2-АГ.

Зерно, крупи, концентровані корми, заражені неспоровими збудниками, можна знезаражувати пропарюванням, кип'ятінням або методом просмажування.

М'ясо, поверхня якого заражена спорами сибірки, витримують 7 діб у спороцидному розсолі - 15 % -й розчин кухонної солі, 1 % -й - перекису водню і 1 %-й - оцтової кислоти. М'ясо, яке заражене поверхнево бактеріальними аерозолями, необхідно варити 2 год, жири, вершкове масло необхідно перетопити, молоко прокип'ятити. Хлібобулочні вироби, крупи, вермішелі просмажити в духовці при температурі 120 °С впродовж 30 хв.

Найбільш простий і доступний спосіб дезінфекції води - кип'ятіння. При зараженні споровидними формами мікробів воду кип'ятять не менше 2 год.

Використання знезаражених продуктів і води можуть дозволити санітарно-епідеміологічна і служба ветеринарної медицини.

Дезінфікуючі речовини і розчини

До таких речовин і розчинів слід віднести:

- формальдегід — безбарвний задушливий газ, що розчиняється у воді, 35-40 - відсотковий водяний розчин формальдегіду — формалін. Формалін має різкий запах, активно діє на вегетативні і спорові форми мікробів і використовується для дезінфекції техніки, 313, одягу, взуття, зберігається в металевих бочках і скляних бутлях по 40 л;

- фенол — тверда речовина жовто-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу (90%) називається карболовою кислотою, 3-5-відсотковий розчин знищує вегетативні форми мікробів. Фенол є отрутою, зберігається в бочках і скляних бутлях;

- крезол - темно-бура масляна рідина із запахом фенолу, слабко розчиняється у воді, добре в кислоті і лузі. Використовується у вигляді 5-відсоткового мильно-крезольного розчину для знищення вегетативних форм мікробів. Крезол є отрутою;

- лізол - чорно-бура масляниста рідина. У воді розчиняється добре. Використовується у вигляді 5-відсоткного водного розчину, зберігається в 100 л металевих бочках;

-нафталізол — суміш 35-відсоткового крезолу і 65-відсоткового нафтенового мила 10-відсотковий водний розчин нафталізолу має дезінфікуючі і миючі властивості.

Для дезінфекції об'єктів, які заражені споровими формами мікробів, використовують розчини:

10-відсоткового монохлораміну Б і 17-20-відсоткового формальдегіду;

5-відсоткової водяної суспензії ДТС-ГК при температурі повітря +5⁰ С.

Для дезінфекції об'єктів, що заражені вегетативними формами мікробів, використовують розчини:

3-5-відсоткового формальдегіду;

2-відсоткового монохлораміну;

3-5- відсоткового фенолу;

5- відсоткового крезолу і лізолу;

5-10- відсоткового нафталізолу;

І - відсоткової водної суспензії ДТС-ГК;

2- відсоткового порошку СН-50.

Для місцевості, яка заражена вегетативними формами мікробів, використовується 20-25- відсоткова водна суспензія ДТС-ГК, а при спорових формах мікробів суспензії, які мають 10-12 -відсотків активного хлору.

Для знищення токсинів можна використовувати 10-відсотковий водний розчин їдкого натрію.

В умовах низьких температур використовують дегазаційний розчин №1 – для техніки і транспорту, а шкіри – 0,5-відсотковий розчин монохлораміну Б.

5.2.3. Санітарна обробка людей

Це є комплекс заходів з ліквідації забруднення радіоактивними речовинами, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами формувань цивільного захисту та населення. Санітарна обробка поділяється на часткову і повну.

Часткова активна обробка проводиться після зараження і повторюється після виходу із зони зараження.При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження засобів індивідуального захисту не знімають. Спочатку протираються забруднені засоби захисту, одяг, взуття, а потім видаляються РР з відкритих частин рук, шиї. Якщо особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки необхідно їх одягнути. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

- знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх, протирають шматкою змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- не знімаючи протигазу, змітають радіоактивний пил з одягу;

- промивають чистою водою відкриті частини тіла, протирають та обмивають шолом-маску протигазу;

- знімають протигаз і старанно змивають водою;

- прополіскують рот і горло.

Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла обтирають шматкою, яка змочена у воді.

При забруднені крапельно-рідкими ОР необхідно, не знімаючи протигазу, негайно провести обробку відкритих шкіряних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття і лицеву частину протигазу. Ця обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету.

При зараженні біологічними збудниками (БЗ) часткову санітарну обробку проводять в такій послідовності: не знімаючи протигазу, обмітають та струшують БЗ, які осіли на одяг, взуття, ЗІЗ.

Для проведення часткової санітарної обробки недопустимо використовувати розчинники дихлоретан, бензин, спирт тому, що вони посилюють ступінь ураження (ОР розчиняються у розчинниках, розподіляються на більшій площі і значно легше проходять крізь шкіру).

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом і обов'язковою заміною білизни та одягу. Обробку необхідно проводити не пізніше 5 годин після забруднення.

При забрудненні крапельно-рідкими ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку. При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходиться у районі дії БЗ, незалежно від того, чи використовувалися 313, а також проводилася часткова санітарна обробка чи ні. Одночасно з миттям обов'язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу або його заміна.

Для проведення спеціальної обробки використовуються різні комплекти, а також технічні засоби:

- індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8;

- індивідуальний дегазаційний пакет ІДП;

- індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспорту ІДК-1;

- автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4;

- авторозливочні станції АРС-12У;

- теплові машини ТМС-65, ТМ-59Д;

- димові машини ТДА-М;

- дезінфекційно-душеві установки ДДА-53А;

- поливально-мийні, підмітально-прибиральні та пожежні машини;

- сільськогосподарські машини для обприскування рослин;

- бульдозери, скрепери, грейдери та інші.

Безпека проведення робіт по знезараженню

1. Пересування людей, машин здійснюється лише по розвіданих і вказаних маршрутах.

2. При роботі в осередку радіоактивного забруднення встановлюються відповідні режими радіаційного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні забруднення (на ділянках робіт), а також тривалості проїзду розташування в осередок ураження і назад. Необхідно суворо дотримуватися правил і режиму роботи.

3. При виконанні робіт в засобах індивідуального захисту органів дихання та шкіри враховувати допустимий час перебування у них людей:

при Т ≥ + 30⁰ С - 0,3 год

Т = +25 + 19⁰С – 0,5 год

Т = +20 - 24⁰С – 0,8 год

Т = +15 - 19⁰С - 2 год

Т ≤ + 15⁰С - 3 год

4. При аваріях на технологічних лініях із НХР до місця аварії необхідно підходити із підвітрової сторони в ізолюючому протигазі і захисному одязі.

5. Робота машин, кранів, бульдозерів має відбуватися при доброму освітленні.

6. У домашніх умовах основним способом захисту є герметизація квартир, будинків, комор, збереження продуктів у герметичній тарі чи упаковці із захисних матеріалів.

7. Обладнати приміщення і промислові майданчики стаціонарними системами виявлення аварій та аварійною сигналізацією.

5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.

У результаті діяльності людини в атмосферу потрапляє значна кількість шкідливих речовин, які осідаючи на поверхню Землі, забруднюють великі території. Під час обробки сільськогосподарських угідь часто в поверхневі шари грунту вносять таку кількість мінеральних речовин, що їхня концентрація стає небезпечною для людини та тварин. Після чорнобильської катастрофи дуже актуальною стала проблема забруднення біосфери радіонуклідами. Вивченню та прогнозуванню поведінки радіоактивних домішок у грунтах і водоймах присвячені дослідження в природних умовах і під час лабораторних експериментів у багатьох науково-дослідних інститутах. Міграція шкідливих речовин, які потрапили у грунт, приводить до забруднення ґрунтових вод, водойм, рослин. Особливості просторового перерозподілу домішок у значній мірі залежить від фізико-хімічного стану, в якому перебувають частинки, процесів їхньої локальної трансформації в системі “грунт - вода”, структурних особливостей середовища, впливу зовнішніх фізичних факторів, таких як вібрації, електромагнітні поля тощо. Оцінка ступеня забрудненості природного середовища та прогноз щодо поширення шкідливих домішок є актуальними та важливими проблемами техногенно-екологічної безпеки.

У зв'язку з цим особливої ваги набуває побудова адекватних фізико-математичних моделей переносу шкідливих речовин у приповерхневі шари Землі, проведення кількісних досліджень переносу домішок в грунти та розробка на цій основі ефективних методик оцінки і прогнозу динаміки забрудненості природного середовиша.

Зокрема, залежно від властивостей конкретного радіонукліда і переважаючих його фізико-хімічних форм у даному типі грунту для дослідження міграції радіонуклідів у природних об'єктах вибирається та чи інша фізико-математична модель. Кожна модель повинна враховувати найбільш суттєві ефекти та параметри дослідження.

На основі побудованих математичних моделей та аналітичних розв'язків відповідних задач масопереносу шкідливих домішок можна проводити кількісні дослідження та здійснювати аналіз переміщення домішкових речовин для різних параметрів моделей.

Ці підходи можуть дозволити здійснювати превентивні (попереджувальні) заходи, сприяти виробленню об”єктивних управлінських рішень.

Дата добавления: 2014-12-24