Визначення необхідної кількості рятуваль­ників

Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - вияв­лення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних фак­торів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опини­тися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи по­винні проводитися разом з протипожежними і медичними захода­ми, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою венти­ляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водоймищ, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району осередку ураження, план об’єкта із відміткою розміщення захисних споруд, схеми прив’язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани комунально-енергетичних мереж з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

При проведенні оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:

1. Оцінити умови входження до осередку ураження.

2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.

3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах.

4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

C_у= S_р/S, (5.1)

де S_р - площа зони руйнувань; S - площа об’єкта.

Від загальної площі осередка ураження, обмеженої надлиш­ковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 5.3.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

(5.2.)

де Q_чі - трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; t - час роботи змін, звичайно 24 год.; n - число змін, звичайно 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціального і загально­го призначення. Звичайно до спеціальних входять підроз­діли медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадсь­кого порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%).

5.3.2. Визначення кількості техніки для РНР.

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

(5.3.)

Де Q_тi - трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год; t - час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 5.4. і табл.. 5.5.

ПРИКЛАД

Внаслідок землетрусу населений пункт був уражений на C_у=70%. В населеному пункті проживало N=25 тис. жителів, знаходилось Д=20 об’єктів господарської діяльності (ОГД). Площа населеного пункту становить 15 км². Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.

1. За табл. 5.3. визначається кількість будинків і споруд із повним та сильним ступенем руйнувань – С=60%. Площа населеного пункту, ураженого землетрусом становить S_у=15·0,6=9 км².

2. Визначається довжина проїздів, яких необхідно влаштувати (табл. 5.4)

- магістральних L_м= S_у· К_L=9·0,5=4,5 км;

- до ОГД L_о=Д · К_о · С=20·0,3 · 0,6=3,6 км.

3. Визначається можлива кількість людей, які можуть бути вивільнені з під завалів:

Z=N · K_z · С =25000·0,1 · 0,6=1500 чол.

4. Визначається можлива кількість людей, які можуть бути розшукані в осередку ураження:

R= N · K_R · С=25000·0,15 · 0,6=2250 чол.

5. Визначається можлива кількість аварій на КЕМ:

- на ОГД F₁= Д · K₁^F · С=20 · 2 · 0,6=24 ав.

- в населеному пункті F₂= S_у· К₂^F =9·1=9 ав.

6. Визначається необхідна кількість людей і техніки для прокладання проїздів (табл. 5.5.):

- магістральних Q_ч^L= L_м· K_ч^L = 4,5·30=135 люд.-год.;

Q_т^L= L_м· K_т^L=4,5·10=45 маш.-год.;

- до ОГД Q_ч^о= L_м· K_ч^о = 3,6·15=54 люд.-год.;

Q_т^о =L_м· К_т^о = 3,6·5=18 маш.-год.;

7. Визначається необхідна кількість людей для вивільнення людей з під завалів

Q_ч^Z=Z· К_ч^z=1500 ·12=18000 люд.-год.

8. Визначається необхідна кількість людей для розшуку уражених

Q_ч^R=R· K_ч^R=2250 ·0,5=1125 люд.-год.

9. Визначається необхідна кількість людей і техніки для ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах:

Q_ч^F=(F₁+ F₂) · K_ч^F=(24+9) ·50=1650 люд.-год.

Q_т^F=(F₁+ F₂) · K_т^F=(24+9) ·2,5=120 маш.-год.

Загальна кількість працезатрат людей

Q_ч= Q_ч^F+ Q_ч^R+ Q_ч^Z+ Q_ч^о+ Q_ч^L=1650+1125+18000+54+135=20964 люд.-год.

При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:

чол.,

з них медичного захисту – 1310 чол., пожежно-аварійної рятувальної служби - 655 чол., підрозділу протихімічного захисту – 131 чол., охорони громадсь­кого порядку – 131 чол., аварійно-відновлювальних формувань – 65 чол.

Загальна кількість працезатрат машин

Q_т= Q_т^F+ Q_т^о+ Q_т^L=120+18+45=183 маш.-год.

Необхідна кількість техніки становить

машин.

Допоміжні матеріали:

Таблиця 5.3.

Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту

Ступінь руйнування об’єктів С, %	Ступінь ураження населеного пункту, Су
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Повні і сильні
Середні

Таблиця 5.4.

Нормативи на проведення робіт у осередку ураження

Найменування робіт	Нормативи і одиниці вимірювання	Кіль-кість	Коефіцієнт
Улаштування проїздів: - магістральних - до ОГД	погонний км на км^2 на S > 30 кПа; погонний км на ОНГ на S > 30 кПа	0,5 0,3	КL Ко
Відкопування і відкриття: - сховищ - укриттів	% від N сховищ на S > 30 кПа % від N укриттів на S > 30 кПа		К1^о К2^о
Подача повітря: - з ФВУ - без ФВУ			у сховищах К1^υ в укриттях К2^υ
Вивільнення уражених зі сховищ та укриттів	% від N укритого населення		Км
Відкопування уражених із завалів	% від N неукритого населення		Kz
Розшук уражених	% від N неукритого населення		KR
Ліквідація аварій на КЕМ: - на ОГД - в місті	Кількість: - в будівлях на S > 30 кПа - на км^2 на S > 30 кПа	2-3 1-2	K1^F К2^F

Таблиця 5.5.

Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки

Найменування робіт	Одиниці вимірювання	Потрібно на одиницю	Коефіцієнти
		люд.-год	маш.-год	Кч	Кт
Улаштування проїздів: - магістральних - до ОГД	км км			Kч^L Кч^о	Kт^L Кт^о
Відкопування і відкриття захисних споруд: - із засобами механізації - вручну	шт. шт.		-	Кч^с Кч^в	Кт^с -
Подача повітря в захисні споруди	шт.			Kч^v	Kт^v
Вивільнення і винесення уражених із захисних споруд	чол.	0,3	-	Кч^н	-
Відкопування уражених із завалів	чол.		-	Кч^z	-
Розшук уражених і винесення поранених	чол.	0,5	-	Kч^R	-
Ліквідація аварій на КЕМ	шт		2,5	Kч^F	Kч^F

Контрольні питання:

1. Які завдання повинна виконати розвідка в районі зії НС?

2. Які сили використовуються для ліквідації наслідків НС на ОГД?

3. Які сили залучаються для виконання РНР на території району?

4. Якими силами проводяться РНР у місті?

5. Чому необхідно створювати декілька ешелонів сил ЦЗ для проведення РНР?

6. Які групи машин і механізмів використовуються для проведення РНР?

7. Якої ширини улаштовуються проїзди узавалах для одностороннього руху?

8. Якої ширини улаштовують проїзди для двостороннього руху?

9. Який основний спосіб локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах?

10. Яка послідовність проведення ліквідації аварій на електромережах?

11. Що необхідно оцінити при проведенні інженерної розвідки на ОГД?

12. По якій формулі оцінюється ступінь ураження об»єкта?

13. Які рятувальні підрозділи відносяться до спеціального призначення?

14. По якій формулі визначається кількість техніки. Необхідної для проведення РНР?

15. По якій формулі визначається кількість рятувальників, необхідних для проведення РНР?

Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:

1. Конституція України.

2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техно­генного та природного характеру" від 08.06.2006.

3. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14.12.1999.

4. Закон України "Про надзвичайний стан" від 26.06.1992.

5. "Про цивільну оборону України" від 03.02.1993.

6. "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16.03.2000.

7. "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993.

9. "Про правові засади цивільного захисту" від 24.06.2004.

10. "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995.

13. "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000.

15. "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001.

16. Постанова Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 серпня 1998 р. “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1998№ 1098 "Про порядок класифі­кації надзвичайних ситуацій".

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2000 № 175 "Про затвердження Ме­тодики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного ха­рактеру".

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 № 308 "Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків".

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003р. № 2038 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до відповідних категорій з цивільної оборони".

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003р. № 1695 "Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони".

24. ДСТУ 3900-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Основні положення.

25. ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять.

26. ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях.Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять.

27. ДСТУ 4934:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражаючих чинників.

28. ДСТУ 3970-2000 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації на акваторіях. Терміни та визначення.

29. ДСТУ 3994-2000 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Природні надзвичайні ситуації. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення.

30. ДБН Б. 1.3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів.

31. ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

32. ДБН В. 1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)

33. ДБН Б. 1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації. Перша та друга частина.

34.ДБН В2.2.5-97 Захисні споруди цивільної оборони.

35. ДБН В. 1.1-7-2002 Д Пожежна безпека об'єктів будівництва.

36. БН В. 1.1-3-97 Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення.

37. ДБН В. 1.1-12:2006 Будівництво в сейсмічних районах України.

38. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.08.2002 № 186 "Про введення в дію Методи­ки спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки".

39. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.02.2005 № 59 "Про затвердження порядку видачі непрацюючому населенню засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин".

40. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від21.12.2005№414 "Про затвердження Вимог до планів реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем місцевого та регіонально­го рівнів Єдиної системи цивільного захисту населення і територій".

41. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 № 54 "Про затверджен­ня державних санітарних правил", "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України".

42. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 3. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування. / За загальною редакцією В.В. Могильниченка.- К.: КІМ, 2008.- 152 с.

43. Євдін О.М., Могильниченко В.В., Скидан М.А., Рибакова Е.О. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. "Техногенна та природна небезпека". Посібник.- К.: КІМ, 2007.- 636 с.

44. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 2. Організація управ­ління в надзвичайних ситуаціях (за загальною редакцією В.М. Антонця,- К.: Купріянова, 2007.-304с.

45. Безопасность жизнедеяльности. Учебник / Под. общ. ред. С.В.Белова. - М: Высшая школа, 1999.-448 с.

46. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний по­сібник. - Чернівці: вид-во 2000. -186 с.

47. Вахтин А.К. Мери безопасности при ликвидации последствий стихийних бедствий и производственных аварий. -М.: Знергоатомиздат, 1984.-288 с.

48. Методика оценки радиационной обстановки при разрушении знергетического ре­актора на атомной електростанции. МЧС РФ, ВНИИ ГОЧС, М., 1995.-43 с.

49. Михно Е.П. Ликвидация последствий аварий и стихийньїх бедствий. -М.: Атомиз-дат, 1979.-288 с.

50. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97.-К. 1998.- 136 с.

51. Небезпечні хімічні речовини в природі, промисловості і побуті. Довідник експрес-інформація у символах. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. - 297 с.

52. Основи організації та діяльності служби медицини катастроф у надзвичайних ситуа­ціях. Підручник. -Запоріжжя, 2000.-252 с.

53. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона / За ред. В.С. Франчука. – Львів, Афіша, 2004.

54. Стеблюк М. І. Цивільна оборона, - Київ, Урожай, 2004.

55. Постанова Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998 року “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”.

56. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. – Київ, НАН України, Штаб ЦО України, 1995.

57. Недєлін І., Іщенко О., Томко Н., Шульженко. Види аварій, катастроф і стихійних лих (Методичний посібник) Київ, 1998.

58. Дзюндзюк Б, Хянникянен А, Швед В. Катастрофи і надзвичайні ситуації, Харків, Українська рятівна служба, 1998.

59. Губський А.І. Цивільна оборона. Для пед. Ін-тів. – Львів., „Ластівка”, 1995. – 216 с

60. Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно -небезпечних об’єктах на транспорті. – К., Штаб ЦО України, 1992.

61. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - Київ „ Центр навчальної літератури”, 2004 р.

62.Г.П.Демиденко и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник.Вища школа. – Киев, 1989.

63.Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Київ -1995 р.

64.Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».

Дата добавления: 2014-12-24