Поява після 2-й світової війни соціалістичних країн, утворення соцтабору

Етапи розвитку світового господарства. Основні риси сучасної міжнародної економіки

Можна вирізнити такі етапи розвитку світового господарства:

1. Початок ХХ ст. – розвиток масового виробництва сприяв переростанню світового ринку у світове господарство, коли поряд з обміном товарами (одна з форм МЕВ) зросла міграція капіталу (інша форма МЕВ), коли великий розвиток одержали міжнародні виробничі зв'язки з виготовлення кінцевих продуктів, а міжнародне господарство складалося з індустріальних країн Заходу (метрополій) і їхніх аграрно-сировинних придатків (колоній).

2. Велика депресія 1920-30 р. У цей період мир уражений глибокою соціально-економічною кризою, що відбився негативно на світовому господарстві. У 1917 р. зі світогосподарських зв'язків випала Росія; одночасно спостерігається загальна нестійкість економічних зв'язків, викликана першою світовою війною (падіння експорту товарів і капіталу, розрив сітогосподарських зв'язків у цілому). Таким чином, «Велика депресія» була першим випробуванням всесвітнього господарства на міцність і стабільність установлених торговельних, фінансових й інших економічних відносин. У ці роки стала очевидною недостатня стабільність і стійкість світогосподарських зв'язків, які до того моменту вже набули важливого значення для економіки розвинених держав світу. Це поставило перед світовим співтовариством неформальну, але необхідну мету: домогтися стійкості інтернаціональних зв'язків.

Утворення світового соціалістичного господарства після війни призвело до реорганізації світового господарства: відбулася нова зміна його структури. Це звузило сферу раніше єдиної світової економіки, але не зруйнувало всесвітній ринок. В умовах протистояння 2-х суспільних систем можна виділити 3 аспекти життєдіяльності світового господарства на даному етапі:

а) господарські зв'язки між державами 2-х різних суспільних систем носили складний і суперечливий характер, багато в чому визначалися протиборством і змаганням;

б) зовнішньоекономічні відносини усередині блоку соціалістичних країн мали специфічний характер – диктувалися жорстко-централізованою системою керування;

в) лише між несоціалістичними країнами відбулося посилення взаємозв'язків, що характеризувалося наступними змінами у світовому господарстві:

- відбувається інтенсивне зростання вивозу підприємницького капіталу, зростання закордонного виробництва. Саме зростання закордонного виробництва, що почалось у ті роки, вплинуло на організаційно-економічні параметри сучасного світового господарства. Головною силою у виробничих зв'язках стали транснаціональної корпорації (ТНК) – великі інтернаціональні комплекси, що включають, як правило, не тільки створення продукту, але і його реалізацію, розрахунки, кредитування.

- США, що різко підсилилися після 2-й світової війни, з політичних міркувань стали надавати потужну економічну допомогу країнам Західної Європи у відродженні їхньої зруйнованої війною економіки (план Маршалла).

Таким чином, саме в цей період була закладена основа й подальший розвиток світової економіки у напрямку посилення її цілісності – на основі практики взаємного співробітництва капіталістичних країн.

4. Розпад колоніальної системи (початок 1960-х рр.)

На міжнародній арені з'являється велика група країн, що розвиваються, які практично відразу стали одержувати економічну допомогу від капіталістичних країн і таким чином, не припинили своєї участі в світогосподарських зв'язках, хоча й здебільшого специфічної участі – як сировинні придатки, а також ринки збуту товарів метрополій. Причиною, що спонукала західні країни переорієнтувати свою допомогу на країни, що розвиваються, стала погроза розриву сформованих у колоніальну епоху господарських зв'язків, а також прагнення зберегти країни, що розвиваються, у сфері свого впливу, не допустити їхнього переходу в соцтабір.

Дата добавления: 2014-12-25