Навчально-методичний комплекс 2 страница

2. Витяг з освітньо – професійної програми

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

підготовки бакалавр

^{(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)}

галузь знань 0304,,Право”

^{(шифр та назва галузі знань)}

напрям підготовки 6.030401,,Правознавство”

^{(код і назва напряму підготовки)}

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Назви циклів	Кількість навчальних годин/кредитів(ECTS)	У тому числі
нормативні дисципліни, годин/кредитів (ECTS)	вибіркові дисципліни (варіативна компонента), годин/кредитів (ECTS)
Цикл професійно-практичної підготовки (ППП)	6354 год./176,5 кр. (74%)	3384 год./94кр. (39%)	2970 год./82,5кр. (35%)

Розподіл навчального часу за циклами дисциплін.

№	Цикл дисципліни	Нормативний термін навчання
1.	Обсяг годин визначений програмою: Дисципліни професійно-орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Перелік навчальних дисциплін

нормативної частини ОПП за циклами підготовки бакалавр

галузі знань 0304 "Право" за напрямом підготовки «Правознавство»

Навчальні цикли та назви навчальних дисциплін	Загальний обсяг	Форма контролю
годин	кредитів ECTC
Нормативна частина
1.3. Цикл дисциплін професійно-практичної підготовки (ППП)
ППП 1.3.5. Кримінально-виконавче право		1.5	іспит

3. Анотація: Навчально-методичний комплекс містить програму навчальної дисципліни “Кримінально-виконавче право», навчально-методичні плани, методичні вказівки, плани семінарських та практичних занять, бібліографічний покажчик, методичні рекомендації, перелік контрольних завдань для студентів. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів.

4. Структурно-логічна схема викладання дисципліни:

Конституційне право

5. Пояснювальна записка

Дисципліна «Кримінально-виконавче право» є складовою частиною кримінально-правового комплексу, у який поряд із даною галуззю права входять також кримінальне і кримінально-процесуальне право. Їх норми з річних позицій регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі і з приводу застосування кримінального покарання. Так, якщо призначення покарання здійснюється відповідно до норм кримінального і кримінально-процесуального законодавства, то виконання і відбування покарання - відповідно до норм кримінально-виконавчого законодавства. У свою чергу, звільнення від відбування покарання регламентується нормами трьох галузей права: кримінального, кримінально-процесуального і кримінально-виконавчого. Слід зазначити, що кримінально-виконавче право тісно пов’язане також із конституційним, адміністративним, цивільним, сімейним і трудовим правом, оскільки багато його норм є результатом трансформації норм перерахованих галузей права. Подібне перетворення норм обумовлено виникненням у громадянина особливого правового статусу - статусу засудженого.

Отже студентам під час опрацювання певних розділів курсу корисно звертатися до джерел із різних галузей знання. Рекомендується також брати до уваги, що значна частина норм кримінально-виконавчого права міститься у різних підзаконних актах і відомчих наказах. У процесі викладання даної навчальної дисципліни звертається увага на роль міжнародних-правових актів у системі кримінально-виконавчого законодавства України. У цьому зв’язку підкреслюється, що при визначенні правового положення засуджених конкретизовані конституційні права і свободи людини і громадянина, відображені положення Загальної декларації прав людини. Міжнародного пакту про цивільні і політичні права. Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими та ін.

Останніми роками до кримінально-виконавчого законодавства було внесено ряд істотних змін та доповнень. Тому, використовуючи підручники і навчальні посібники, які було видано раніше, належить зважати на зазначені обставини. У цьому зв’язку особливого значення у вивченні курсу кримінально-виконавчого права набувають лекції та консультації викладачів.

Цілями викладання дисципліни є: вивчення кримінально-виконавчого права відповідно до робочої програми; ознайомлення стулентів із змістом, формами реалізації і перспективами розвитку кримінально-виконавчої політики України; ознайомлення з проблемами розвитку кримінально-виконавчого законодавства України; виробка навичок аналізу норм і інститутів кримінально-виконавчого права України, кваліфікованого застосування їх на практиці.

Студент повинен оволодіти теоретичними знаннями і певними правозастосовчими навичками у галузі правового регулювання виконання кримінальних покарань, які необхідні для юриста-правознавця вищого ґатунку.

Навчально-методичний комплекс розроблений відповідно до предмета кримінально-виконавчого права і кримінально-виконавчого законодавства України. Програма включає 7 тем, з них: 4 теми присвячується Загальній частині і 3 теми - Особливій частини. Всі теми курсу зорієнтовані на засвоєння студентами основних, найбільш головних проблем виконання кримінальних покарань, на реалізацію їх цілей і задач дисципліни.

6. Навчальна програма дисципліни

Тема 1. Кримінально-виконавча політика та кримінально-виконавче право України

Кримінально-виконавча політика України як складова частина політики держави. Місце кримінально-виконавчої політики в політиці держави у сфері боротьби зі злочинністю, її співвідношення з кримінальною політикою. Цілі і завдання кримінально-виконавчої політики України. Вплив кримінально-виконавчої політики на кримінально-виконавче законодавство. Суб’єкти формування кримінально-виконавчої політики. Форми реалізації кримінально-виконавчої політики. Фактори, які визначають стратегію, основні напрямки формування і розвиток кримінально-виконавчої політики. Основні принципи кримінально-виконавчої політики. Стратегія та сучасні тенденції розвитку кримінально-виконавчої політики України.

Історія найменування і розвитку галузі права, яка регулює виконання кримінальних покарань: тюрмознавство (пепітенціарія), виправно-трудове право, кримінально-виконавче право. Напрямки її сучасного розвитку. Ознаки кримінально-виконавчого права, як самостійної галузі права: предмет і методи правового регулювання, система норм. Поняття кримінально-виконавчого права, його функції і основні завдання у світі положень Конституції України. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.

Поняття науки кримінально-виконавчого права, її предмет, метод та завдання. Співвідношення науки кримінально-виконавчого права з юридичними та іншими науками. Роль науки кримінально-виконавчого права в організації вивчення і покращення ефективності кримінально-виконавчого права, прогнозування розвитку кримінально-виконавчої системи. Предмет, задачі і система курсу навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право України».

Поняття принципів кримінально-виконавчого права. Джерела їх формування і значення для правового регулювання порядку і умов виконання кримінальних покарань. Система, зміст і правова форма закріплення принципів кримінально-виконавчого права (загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи).

Тема 2. Кримінально-виконавче законодавство України

Поняття кримінально-виконавчого законодавства, його цілі і задачі. Структура й зміст кримінально-виконавчого законодавства. Закон як основна форма кримінально-виконавчого законодавства. Кримінально-виконавчий кодекс, його загальна характеристика. Інші закони, які регулюють порядок і умови виконання кримінальних покарань. Підзаконні нормативно-правові акти як форма кримінально-виконавчого законодавства. Співвідношення кримінально-виконавчого законодавства України з міжнародними-правовими актами в області виконання покарань. Застосування кримінально-виконавчого законодавства, його дія у просторі і часі.

Поняття і зміст норм кримінально-виконавчого права. Функції та особливості цих норм. Види норм кримінально-виконавчого права: регулятивні, зобов’язальні, уповноважуючі, забороняючі та ін. Охоронні і заохочувальні норми, як стимулятори належної поведінки. Норми матеріальні та процесуальні (процедурні). Структура кримінально-виконавчих норм: особливості гіпотези, диспозиції, санкції. Реалізація норм кримінально-виконавчого права.

Поняття кримінально-виконавчих правовідносин та їх особливості. Основні елементи кримінально-виконавчих правовідносин. Юридичні факти, які зумовлюють виникнення, зміну та припинення кримінально-виконавчих правовідносин. Суб’єкти кримінально-виконавчих правовідносин. Об’єкт кримінально-виконавчих правовідносин та їх юридичний зміст. Інші види правовідносин, які виникають при виконанні покарання, їх взаємозв’язок з кримінально-виконавчими правовідносинами.

Тема 3. Система органів і установ виконання покарань

Поняття, соціальне призначення, принципи діяльності та задачі органів і установ виконання покарань, їх структура, компетенція та підпорядкованість. Роль та місце органів і установ виконання покарань в системі правоохоронних органів. Види органів і установ виконання покарань. Кримінально-виконавчі установи, їх відмінність від місць тримання під вартою. Виправна колонія як основний вид кримінально-виконавчих установ. Органи держави, які виконують покарання без позбавлення волі, їх загальна характеристика.

Організаційні основи діяльності кримінально-виконавчих установ; структура, основи управління і фінансування. Апарати управління в системі органів і установ виконання покарань. Державний департамент України з питань виконання покарань, його правове положення та завдання. Персонал органів і установ виконання покарань, його основні права та обов’язки. Реалізація вимог міжнародних актів про підвищений соціально-правовий захист персоналу органів і установ виконання покарань.

Взаємодія органів і установ виконання покарань з судом, прокуратурою, органами Служби безпеки України, підрозділами МВС України та іншими органами. Інформаційно-аналітична робота в системі органів і установ виконання покарань, планування, облік і контроль. Аналіз і оцінка ефективності діяльності органів і установ виконання покарань. Стан і перспективи розвитку системи органів і установ виконання покарань в сучасний період.

Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань. Правові основи, форми і зміст контролю органів державної влади й органів місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань. Цілі і форми відомчого контролю. Прокурорський нагляд за дотриманням законів адміністрацією органів і установ виконання покарань. Підстави і порядок здійснення громадського контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань. Повноваження і форми реагування суб’єктів нагляду і контролю на порушення законності, міри відповідальності винних.

Тема 4. Правовий статус засуджених

Економічні, політичні і соціальні фактори, які визначають правове положення засуджених в Україні. Міжнародні правові акти про права людини, поводження з правопорушниками і їх вплив на правовий статус засуджених. Загальний, спеціальний і індивідуальний статуси осіб, які відбувають покарання. Правовий статус громадянина, як основа правового положення осіб, які відбувають покарання. Правове положення засуджених іноземних громадян і осіб без громадянства.

Визначення правового положення засуджених у кримінально-виконавчому законодавстві, його особливості з урахуванням змісту покарання і режиму його відбування. Встановлення в законодавстві загальних принципів визначення правового статусу засуджених. Загальнодозволяючий і дозвільний принципи правового регулювання і загально громадських прав засуджених.

Джерела формування правового статусу засуджених: Конституція України, кримінально-виконавче законодавство й інші закони. Основні права й обов’язки осіб, які відбувають кримінальне покарання. Критерії віднесення прав і обов’язків засуджених до основних. Зміст основних прав і обов’язків засуджених їх регламентація в кримінально-виконавчому законодавстві України і характеристика. Обов’язки і права, законні інтереси засуджених у сфері режиму, навчання, праці і виховної роботи. Права засуджених на особисту безпеку. Правові гарантії і забезпечення виконання засудженими обов’язків, реалізація їх прав і законних інтересів у процесі відбування покарання. Гарантії забезпечення реалізації правового статусу засуджених: економічні, соціально-політичні, юридичні й ін. Роль адміністрації органів і установ виконання покарань у забезпеченні правового статусу засуджених. Правові наслідки відбування покарань. Особливості правового статусу осіб, які відбули покарання.

Тема 5. Міжнародні стандарти виконання покарань в Україні

Соціально-правове призначення міжнародного співробітництва в області виконання покарань, його основні напрямки: науково-інформаційний; узагальнення міжнародного досвіду розвитку пенітенціарних систем, вироблення рекомендацій, сприяння і надання допомоги окремим державам; договірно-правова координація в цій сфері. Історія міжнародного співробітництва в області поводження з засудженими. Перша і друга серія міжнародних тюремних конгресів. Конгреси ООН по попередженню злочинності і поводження з правопорушниками як джерела міжнародних актів про поводження з засудженими. Поняття і класифікація міжнародно-правових актів і стандартів. Загальні і спеціалізовані акти. Соціально-правова характеристика Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими. Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження і покарання. Мінімальні стандартні правила ООН, які визначають відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінські правила). Стандартні мінімальні правила ООН у відношенні мір, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила). Проблеми реалізації міжнародно-правових актів і стандартів поводження з засудженими в кримінально-виконавчому законодавстві України.

Тема 6. Порядок виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Органи, які виконують покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, їх задачі та функції. Обов’язки адміністрації організацій, в яких працюють засуджені. Обов’язки органів, уповноважених анулювати дозвіл на заняття певною діяльністю. Обчислення строків виконання покарання. Обов’язки засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Відповідальність за невиконання вироку суду про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді громадських робіт. Органи, які виконують громадські роботи, їх задачі, функції та компетенція. Правовий статус засуджених до громадських робіт. Умови відбування покарання у виді громадських робіт. Обов’язки і заборони, встановлені для засуджених до громадських робіт. Обчислення строків виконання покарання. Обов’язки адміністрації організацій, в яких засуджені відбувають громадські роботи. Відповідальність засуджених до громадських робіт за порушення порядку і умов відбування покарання.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді виправних робіт. Органи, які виконують виправні роботи, їх задачі, функції і компетенція. Правовий статус засуджених до виправних робіт. Умови відбування виправних робіт. Обов’язки і заборони, встановлені для засуджених до виправних робіт. Обчислення строків виконання покарання. Обов’язки адміністрації організацій, в яких працюють засуджені до виправних робіт. Порядок утримання з заробітної плати засуджених до виправних робіт. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт. Відповідальність за порушення порядку і умов відбування виправних робіт і за злісне ухилення від їх відбування.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді обмеження волі. Особливості направлення засуджених до обмеження волі у виправні центри. Обчислення строків виконання покарання. Основні права і обов’язки засуджених. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі. Залучення засуджених до праці й умови їх праці. Соціально-виховна робота з засудженими до обмеження волі. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі. Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених до обмеження волі.

Тема 7. Порядок виконання покарань державною виконавчою службою

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді штрафу. Органи, які виконують покарання у виді штрафу, їх задачі та функції. Добровільна сплата штрафу. Примусове виконання штрафу. Права державного виконавця. Перелік майна, на яке не може бути звернене стягнення штрафу. Заміна штрафу при неможливості його сплати і у випадку злісного ухилення від його сплати.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Органи, які виконують покарання у виді конфіскації майна, їх задачі та функції. Перелік майна, яке не підлягає конфіскації. Обов’язки третіх осіб у відношенні майна, яке підлягає конфіскації. Передача конфіскованого майна фінансовим органам. Дії державного виконавця по виконанню вироку суду про конфіскацію майна.

Тема 8. Виконання покарань стосовно військовослужбовців

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Обов’язки суду по виконанню даного покарання. Обов’язку посадової особи чи органу, який привласнив військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас. Правові наслідки позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців. Органи, які виконують покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, їх задачі та функції. Обчислення строків виконання покарання. Порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців. Утримання з грошового заробітку засудженого військовослужбовця. Переміщення засудженого військовослужбовця по службі. Виховна робота з засудженими військовослужбовцями.

Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні. Направлення і прийом засуджених військовослужбовців до дисциплінарної військової частини. Обчислення строків виконання покарання. Основні права і обов’язки засуджених. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні. Навчання та праця засуджених військовослужбовців, виховна робота з ними. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених військовослужбовців. Матеріально-побутове і медичне забезпечення засуджених військовослужбовців.

Місця відбування арешту засудженими військовослужбовцями. Роздільне тримання засуджених військовослужбовців. Направлення засуджених на гауптвахту. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених військовослужбовців. Особливості правового положення засуджених військовослужбовців. Порядок звільнення засуджених військовослужбовців.

Тема 9. Порядок виконання попереднього ув’язнення під варту

Соціально-правове призначення попереднього ув’язнення під варту, його цілі і задачі. Підстави і принципи тримання під вартою. Загальна характеристика законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють тримання під вартою. Місця тримання під вартою. Слідчі ізолятори - основні місця тримання під вартою, їх задачі, структура і правові основи діяльності. Ізолятори тимчасового тримання органів внутрішніх справ. Використання як місця попереднього ув’язнення інших установ кримінально-виконавчої системи України і військових гауптвахт. Підстави і порядок прийому до слідчого ізолятору осіб, взятих під варту.

Правовий статус осіб, які тримаються під вартою. Відміна його від правового статусу засуджених до позбавлення волі на певний строк. Нормативне закріплення та загальні принципи визначення правового статусу ув’язнених. Основні права осіб, взятих під варту. Права на інформацію й особисту безпеку, звертання з пропозиціями, заявами і скаргами, свободу віросповідання, участь у цивільно-правових угодах, реалізація права на листування, побачення, отримання посилок І передач, одержання і відправлення грошових переказів. Право на побачення з захисником і одержання юридичної допомоги. Обов’язки осіб, взятих під варту. Особливості правового статусу жінок, які тримаються під вартою, і неповнолітніх. Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення осіб, взятих під варту.

Поняття та цілі режиму в слідчих ізоляторах, основні його вимоги. Засоби забезпечення режиму в слідчих ізоляторах: охорона і постійний нагляд, заходи заохочення і стягнення, матеріальна відповідальність осіб, взятих під варту. Заходи безпеки, їх зміст і правове регулювання. Порядок надання побачень, одержання посилок і передач, купівля продуктів харчування і предметів першої необхідності, подача заяв і скарг. Залучення до праці й організація виховної роботи з особами, які тримаються під вартою. Правове регулювання тримання в слідчих ізоляторах засуджених до позбавлення волі, які працюють по господарському обслуговуванню. Порядок переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів у кримінально-виконавчі установи.

Підстави і порядок звільнення осіб, які тримаються під вартою.

Тема 10. Класифікація, розподіл, прийняття та облік засуджених до позбавлення волі

Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк і її значення для досягнення цілей покарання. Класифікація засуджених - суміжний інститут кримінального та кримінально-виконавчого права. Критерії класифікації засуджених: фізіологічні, юридичні, педагогічні і психологічні.

Категорії засуджених і вимоги їх роздільного тримання за видами кримінально-виконавчих установ. Відбування засудженим до позбавлення волі всього строку в одній кримінально-виконавчій установі. Діяльність комісій з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі. Положення про розподільчі і апеляційні комісії. Індивідуальні і персональні наряди. Порядок направлення засуджених до місця відбування покарання.

Правові підстави прийому засуджених у кримінально-виконавчі установи, характеристика його етапів. Документи необхідні для прийому засуджених (особова справа засудженого, наряд на направлення, шляховий список та ін.).

Поняття і значення обліку засуджених. Облікові апарати. Організація діяльності спеціальних відділів установ виконання покарання. Види і форми обліку засуджених (центральний і місцевий, персональний і кількісний). Особова справа засудженого. Облікові картки засуджених (алфавітні, контрольно-строкові, контрольні, сигнальні). Відомість про наявність і пересування засуджених.

Тема 11. Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі

Поняття і нормативне закріплення виправлення і ресоціалізації засуджених. Виправлення засуджених як одна з основних цілей кримінально-виконавчого законодавства. Поняття і види основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.

Режим в системі основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, його поняття та основні функції. Сфера дії режиму по суб’єктах і в просторі. Правила режиму, які відносяться до персоналу кримінально-виконавчих установ, засуджених та інших громадян. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої необхідності. Побачення засуджених до позбавлення волі. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач і бандеролей. Листування засуджених, одержання і відправлення грошових переказів. Телефонні розмови засуджених. Перегляд засудженими до позбавлення волі кінофільмів і телепередач, прослуховування радіопередач. Придбання і збереження цією категорією осіб літератури і письмових приладів. Засоби забезпечення режиму у кримінально-виконавчих установах.

Праця як основний засіб виправлення і ресоціалізації засуджених. Правове регулювання і принципи організації праці засуджених. Форми організації праці. Умови та оплата праці засуджених, тривалість робочого часу і його облік. Включення у трудовий стаж часу залучення засуджених до оплачуваної праці. Залучення засуджених до позбавлення волі до робіт без оплати праці. Утримання із заробітку засуджених та їх черговість. Охорона праці, обов’язкове державне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

Соціально-виховна робота як засіб виправлення і ресоціалізації засуджених. Задачі, форми і методи виховної роботи з засудженими. Правове регулювання і порядок застосування заходів заохочення і стягнення. Поняття злісного порушення встановленого порядку відбування покарання, наслідки визнання засудженого злісним порушником встановленого порядку відбування покарання. Посадові особи кримінально-виконавчих установ, уповноважені застосовувати заходи заохочення і стягнення. Самодіяльні організації засуджених.

Загальноосвітнє навчання і професійна підготовка засуджених як засіб їх виправлення і ресоціалізації. Їх роль у досягненні цілей і задач, поставлених перед кримінально-виконавчим законодавством. Організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених до позбавлення волі.

Громадський вплив як засіб виправлення і ресоціалізації засуджених. Участь громадськості у діяльності установ виконання покарань. Шефство громадських об’єднань і трудових колективів над кримінально-виконавчими установами. Участь громадськості в роботі батьківських комітетів і піклувальних рад. Інші форми участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

Поняття та правове регулювання комунального і матеріально-побутового забезпечення засуджених. Розміщення і житлові умови засуджених. Характеристика норм харчування та його організація. Норми і організація речового забезпечення. Торгове забезпечення засуджених.

Організація медичної допомоги засудженим, нормативне регулювання та задачі медико-санітарної служби установ виконання покарань. Структура органів, які здійснюють медичне обстеження засуджених, їх основні завдання. Види лікувальних установ, порядок та умови тримання в них різних категорій осіб.

Тема 12. Особливості відбування покарання у виді позбавлення та довічного позбавлення волі

Виконання покарання у виправних колоніях і його правове регулювання. Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, як об’єкт виправного впливу. Умови відбування позбавлення волі у виправних колоніях. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в процесі відбування покарання. Поняття і класифікація змін умов тримання засуджених у процесі відбування покарання у виправних установах. Підстави і порядок зміни умов тримання засуджених у межах однієї виправної установи. Характеристика юридичних елементів, які змінюють умови тримання засуджених. Підстави, порядок і особливості зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх у виправну установу іншого виду режиму. Види і юридична характеристика інститутів зміни умов тримання засуджених даної форми. Зміна умов тримання засуджених у зв’язку з заміною покарання більш м’яким. Критерії розмежування змін умов тримання від мір заохочення і стягнення, а також співвідношення інституту зміни умов тримання засуджених з поняттям прогресивної системи відбування покарання.

Особливості виконання покарань неповнолітніми. Види виховних колоній. Склад засуджених, умови відбування покарання. Праве положення засуджених. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених у виховних колоніях. Особливості їх застосування. Посадові особи, які застосовують міри заохочення і стягнення до засудженого. Залишення у виховних колоніях засуджених до позбавлення волі, які досягли повноліття. Переведення засуджених до позбавлення волі з виховних колоній у виправні колонії. Організація навчально-виховного процесу. Участь громадських об’єднань у роботі виховних колоній. Особливості відбування покарання засудженими жінками. Особливості їх правового статусу. Будинки дитини.

Загальна характеристика покарання у виді довічного позбавлення волі. Правове регулювання виконання (відбування) покарання у виді довічного позбавлення волі. Місця виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Направлення і прийом засуджених до довічного позбавлення волі. Правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Порядок їх застосування. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі.

Дата добавления: 2014-12-25