КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Хемічний потенціал
8.2.1.Хемічний потенціал при р,Т=const Реальні хемічні і фізико-хемічні процеси протікають при зміні кількости компонентів (n i =var). Так, для гомогенної реакції A→B кількість компонентів вихідної речовини nА зменшується, а продуктів реакції nВ зростає. Теж саме для фазового перетворення Ф1→Ф2 кількість фази 1 (n1) зменшується, а фази 2 (n2) зростає. 1. Так як ізобарно-ізотермний потенціал (потенціал Ґіббса) G для системи із змінною кількістю компонентів залежить від тиску, температури і кількости компонентів (нехай компонентів N): G=G(p, T, n1, n2, …, n i, …, nN), то його повний диференціал dG дорівнює: ;(8.47) , (8.48) де n i – постійна кількість молей і-го компоненту; nj – постійна кількість молей всіх інших компонентів (окрім одного і-го). 1,2,…, і,…, j,,N – номер компоненту; n1, n2, …ni,…,nj,…, nN – кількість молей 1,2,…, і,…, j,,N-го компоненту. 2. Означимо хемічний потенціал і-го компоненту при р,Т=const так: , (8.49) тоді (8.48) запишемо так: . (8.50) 3. При р,Т=const рівняння (8.50) набуде вигляду: . (8.51) Після інтегрування (8.51), отримаємо вираз для зміни потенціалу Ґіббса: ; (8.52) звідки , (8.53) де ∆n і – зміна кількости молей і-го компоненту. 4. Якщо ∆n і =1 моль, то . (8.54) Звідки витікає фізичний смисл хемічного потенціалу при р,Т=const: він чисельно дорівнює зміні термодинамічного потенціалу Ґіббса G при додаванні 1 моля і-го компоненту до безкінечної кількости системи, яка знаходиться при р,Т=const. 5. Хемічний потенціал чистої речовини при р,Т=const дорівнює: μ=G, (8.55) тобто потенціалу Ґіббса 1 моля чистої речовини. При додаванні 1 моля чистої речовини потенціал Ґіббса зміниться на величину G 1 моля. 6. При р,Т=const самочинний процес відбувається у напрямку зменшення термодинамічного потенціалу Ґіббса: ∆G≤0. (8.56) Звідки, враховуючи рівняння (8.51), хемічний потенціал при р,Т=const буде змінюватися так: . (8.57) 7. Умови термодинамічної рівноваги при р,Т=const визначаються так: dG=0. (8.58) Звідки хемічний потенціал при термодинамічній рівновазі при р,Т=const буде дорівнювати: . (8.59) 8. При цьому в процесі р,Т=const корисна робота дорівнює: . (8.60)
8.2.2.Хемічний потенціал при V,Т=const 1. Так як ізохорно-ізотермний потенціал (потенціал Гельмгольца) F для системи із змінною кількістю молей компонентів залежить від об’єму, температури і кількости компонентів (нехай компонентів N): F=F(V, T, n1, n2, …, n i, …, nN), (8.61) то його повний диференціал dG дорівнює: . (8.62) 2. Означимо хемічний потенціал і-го компоненту при V,Т=const так: . (8.63) Тоді (8.62) запишемо так: . (8.64) 3. При V,Т=const рівняння (8.64) набуде вигляду: . (8.65) Після інтегрування (8.65), отримаємо вираз для зміни потенціалу Гельмгольца: ; (8.66) звідки . (8.67)
4. Якщо ∆n і =1 моль, то . (8.68) Звідки витікає фізичний смисл хемічного потенціалу при V,Т=const: він чисельно дорівнює зміні термодинамічного потенціалу Гельмгольца F при додаванні 1 моля і-го компоненту до безкінечної кількости системи, яка знаходиться при V,Т=const.
5. Хемічний потенціал чистої речовини при V,Т=const дорівнює: μ= F, (8.69) тобто при додаванні 1 моля чистої речовини потенціал Гельмгольца змінюється на величину F 1 моля.
6. При V,Т=const самочинний процес відбувається у напрямку зменшення термодинамічного потенціалу Гельмгольца: ∆ F ≤0. (8.70) Звідки, враховуючи рівняння (8.65), хемічний потенціал при V,Т=const буде змінюватися так: . (8.71) 7. Умови термодинамічної рівноваги при V,Т=const визначаються так: dF =0. (8.72) Звідки хемічний потенціал при термодинамічній рівновазі при V,Т=const буде дорівнювати: . (8.73) 8. При цьому в процесі V,Т=const корисна робота дорівнює: . (8.74) 8.2.3.Хемічний потенціал при V,S=const 1. Так як внутрішня енергія U як термодинамічний потенціал для системи із змінною кількістю молей компонентів залежить від об’єму, ентропії і кількости компонентів: U = U(V, S, n1, n2, …, n i, …, nN), (8.75) то його повний диференціал dU дорівнює: . (8.76) 2. Означимо хемічний потенціал і-го компонента при V, S=const так: . (8.77) Тоді (8.76) запишемо так: . (8.78) 3. При V, S=const рівняння (8.78) набуде вигляду: . (8.79) Після інтеґрування (8.79), отримаємо вираз для зміни потенціалу U: ; (8.80) звідки . (8.81) 4. Якщо ∆n і =1 моль, то . (8.82) Звідки витікає фізичний смисл хемічного потенціалу при V, S =const: він чисельно дорівнює зміні термодинамічного потенціалу U при додаванні 1 моля і-го компоненту до безкінечної кількости системи, яка знаходиться при V,S =const. 5. Хемічний потенціал чистої речовини при V,S=const дорівнює: μ=U, (8.83) тобто при додаванні 1 моля чистої речовини потенціал U змінюється на величину U 1 моля. 6. При V, S=const самочинний процес відбувається у напрямку зменшення термодинамічного потенціалу U: ∆U ≤0. (8.84) Звідки, враховуючи рівняння (8.79), хемічний потенціал при V,S=const буде змінюватися так: . (8.85) 7. Умови термодинамічної рівноваги при V, S=const визначаються так: dU =0. (8.86) Звідки хемічний потенціал при термодинамічній рівновазі при V,S=const буде дорівнювати: . (8.87)
8.2.4.Хемічний потенціал при р,S=const 1. Так як ентальпія Н як термодинамічний потенціал для системи із змінною кількістю молей компонентів залежить від тиску, ентропії і кількости молей компонентів: Н = Н(р, S, n1, n2, …, n i, …, nN), (8.88) то його повний диференціал dН дорівнює: . (8.89) 2. Означимо хемічний потенціал і-го компоненту при р, S=const так: . (8.90) Тоді (8.89) запишемо так: . (8.91) 3. При р, S=const рівняння (8.91) набуде вигляду: . (8.92) Після інтеґрування (8.92), отримаємо вираз для зміни потенціалу Н: ; (8.93) звідки . (8.94) 4. Якщо ∆n і =1 моль, то . (8.95) Звідки витікає фізичний смисл хемічного потенціалу при р, S =const: він чисельно дорівнює зміні термодинамічного потенціалу Н при додаванні 1 моля і-го компоненту до безкінечної кількости системи, яка знаходиться при р,S =const. 5. Хемічний потенціал чистої речовини при р, S=const дорівнює: μ=Н, (8.96) тобто при додаванні 1 моля чистої речовини потенціал Н змінюється на величину Н 1 моля. 6. При р, S=const самочинний процес відбувається у напрямку зменшення термодинамічного потенціалу Н: ∆Н ≤0. (8.97) Звідки, враховуючи рівняння (8.92), хемічний потенціал при р,S=const буде змінюватися так: . (8.98) 7. Умови термодинамічної рівноваги при р, S=const визначаються так: dН =0. Звідки хемічний потенціал при термодинамічній рівновазі при р,S=const буде дорівнювати: . (8.99)
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 376; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |