Вову природу

Ним фактом.

Чинне законодавство України виходить з концепції регламен-

тування праці членів сільськогосподарських підприємств нормами

аграрного законодавства зі встановленням нормами права трудового

лише окремих гарантій, пов’язаних із застосуванням їх праці. Це по-

яснюється наявністю особливого способу (форми) поєднання робочої

сили із засобами виробництва (членство в підприємстві) і юридичного

ставлення працівників до цих засобів.

Під трудовою функцією членів сільськогосподарського під-

приємства пропонується розуміти вид роботи (посаду) в ньому, вико-

нання (заміщення) якої можливе з огляду на професію, спеціальність,

кваліфікацію його члена. Закріплюється така функція на підставі уго-

ди про встановлення трудової функції члена підприємства. Окремі

елементи угоди про визначення трудової функції в сільськогосподар-

ських підприємствах переносяться на етап установлення членських

правовідносин, що свідчить про те, що така угода має особливу пра-

Внутрішні аграрні управлінські правовідносини. Головні учас-

ники таких правовідносин – органи управління сільськогосподарсько-

го підприємства. Управлінські правові зв’язки можуть складатися між

членами останнього і загальними зборами його членів, його правлін-

ням, ревізійно-контролюючим органом. Структурні підрозділи сільсь-

когосподарських підприємств братимуть участь в управлінських

зв’язках при виникненні потреби «роздробити» управлінську діяль-

ність. Серед суб’єктів цих правовідносин називаються й наймані пра-

цівники таких підприємств. Об’єктами досліджуваних правовідносин

служать управлінська діяльність, поведінка, дії учасників останніх.

Підставою виникнення внутрішніх аграрних управлінських

правовідносин є членство (участь) в сільськогосподарському підпри-

ємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовід-

носин з участі в господарському товаристві). Окремі види названих

правовідносин виникають унаслідок укладення трудового договору

(контракту) між таким підприємством і його найманим працівником.

Припиняють вони одночасно з припиненням членських правовідносин

(правовідносин з участі в господарському товаристві), з припиненням

дії трудового договору (контракту).

5. Основні види зовнішніх правовідносин в АПК

Комплекси правовідносин, що складаються у зв’язку з веден-

ням фізичними особами особистого селянського господарства, право-

відносин щодо соціального забезпечення й соціального розвитку села

належать до зовнішніх аграрних і поділяються на правовідносини сто-

совно здійснення права власності, договірні, податкові та ін.

Особливістю зовнішніх аграрних правовідносин щодо здійс-

нення права власності сільськогосподарських підприємств на належне

їм майно є те, що у власності цих суб’єктів можуть перебувати специ-

фічні об’єкти, якими є майно сільськогосподарського призначення,

сільськогосподарська продукція, продовольство, сільськогосподарські

тварини й рослини. Цей різновид правовідносин може містити в собі

елементи і приватноправові, і публічні.

До зовнішніх аграрних договірних правовідносини належать

правові зв’язки, що виникають між суб’єктами аграрних відносин уна-

слідок укладення аграрно-правових договорів. Специфічність таких

правовідносин полягає в участі в них спеціальних обов’язкових

суб’єктів – сільськогосподарських підприємств і наявності специфіч-

них об’єктів, з приводу яких вони складаються, – сільськогосподарсь-

кої продукції, сільськогосподарських робіт, послуг тощо. Вказані пра-

вовідносини можуть бути як приватноправовими, так і публічно-

Дата добавления: 2014-12-25