Панченко В. Локальне нормативно-правове регулювання вну-. 2. Єрмоленко В. Щодо концепції аграрних майнових відносин /

15-20.

2. Єрмоленко В. Щодо концепції аграрних майнових відносин /

В.Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6.

– С. 53–55.

3. Єрмоленко В. М. Внутрішні майнові правовідносини в фер-

мерському господарстві / В. Єрмоленко // Адвокат. – 2005. – № 12. –

С. 9–11.

4. Кудінов В.О. Правове регулювання земельних відносин в умо-

вах євроінтеграції / В. Кудінов // Наукові здобутки на шляху до удо-

сконалення правової системи: матеріали міжнародної науково-

практичної інтернет-конференції. – Т.: Україна, 2009. - С. 78—80.

5. Курило В.І. Адміністративні правовідносини у сільському гос-

подарстві України: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В.І. Ку-

рило; Нац. ун-т держ. податк. служби України. - К., 2008. - 39с.

6. Курило В.І. Деякі питання структури адміністративних право-

відносин / В. І. Курило // Вісник Запорізького юридичного інституту.

– № 4(37). – 2006. – С. 47–54.

трішньогосподарських відносин у сільськогосподарському підприєм-

ництві / В. Панченко // Юридична України. - 2010. - №6. -С.63-67.

8. Уркевич В.Ю. Проблеми теорі. аграрних правовідносин: Мо-

нографія. – Х.: Харків юрид., 2007. – 496 с.

9. Уркевич В.Ю. Про класифікацію аграрних правовідносин / В.

Уркевич // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2004. – № 4. – С. 81-84.

Розділ 4

СУБ’ЄКТИ АГРАРНОГО ПРАВА

1. Поняття суб'єктів аграрного права та їх класифікація

У теорії права під суб'єктом права розуміється абстрактна особа

(фізична чи юридична), передбачена правовими нормами, які мають

правосуб'єктність та використовують її у конкретних правовідноси-

нах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юридичних прав і обов'я-

зків, повноважень і юридичної відповідальності.

Правосуб'єктність надає правову можливість виробникам аграр-

ного сектора брати участь в агарних правовідносинах, тобто бути їх

суб'єктами. Вона є комплексною, аграрною, її зміст становить спро-

можність до володіння й реалізації сукупністю прав та обов’язків, які

виникають при веденні сільськогосподарської діяльності.

Таким чином, суб'єкти аграрного права — це визначені законо-

давством та наділені спеціальною правоздатністю і дієздатністю (пра-

восуб'єктністю) особи, господарська діяльність яких здійснюється при

використанні землі як основного засобу виробництва для забезпечен-

ня населення міста і села необхідними продуктами харчування, сиро-

виною і продовольством рослинного і тваринного походження.

Cуб'єкти аграрного права поділяють на фізичних і юридичних

осіб. До фізичних осіб — суб'єктів аграрного права належать члени

особистих селянських господарств, автори селекційних досягнень (со-

рту рослин чи породи тварин), суб'єкти насінництва і розсадництва,

садівництва, бджолярі-пасічники тощо.

Юридичними особами як суб'єктами аграрного права є сільського-

сподарські підприємства, організації й установи. Крім сільськогоспо-

дарських підприємств, які безпосередньо здійснюють виробництво,

переробку й реалізацію сільськогосподарської продукції, суб'єктами

аграрного права є організації та установи, які здійснюють функції ор-

ганізаційно-управлінського та матеріально-технічного забезпечення

аграрної політики.

Крім зазначеного поділу суб'єктів аграрного господарювання мо-

жна класифікувати за різними критеріями: залежно від форм власнос-

ті; залежно від способу утворення (заснування) та формування статут-

ного фонду; залежно від кількості працюючих та обсягу валового до-

ходу від реалізації продукції.

1. Залежно від форм власності в Україні виділяють сільськогос-

подарські підприємства таких видів:

— приватне підприємство, що діє на основі приватної власності

громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

— комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власно-

сті територіальної громади;

— державне підприємство, що діє на основі державної власності;

— підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі

об'єднання майна різних форм власності);

— іноземне підприємство, внески до статутного капіталу якого

становлять сто відсотків. Якщо іноземні внески становлять не менше

десяти відсотків, таке сільськогосподарське підприємство визнається

підприємством з іноземними інвестиціями.

2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування

статутного (складеного) капіталу в Україні діють підприємства

кооперативні, корпоративні та унітарні.

До кооперативних належить сільськогосподарський виробничий

Дата добавления: 2014-12-25